Наш рідний край перлина півдня Херсонщіна

Тема уроку: Наш Рідний Край Перлина Півдня Херсонщина.

Мета: ознайомити учнів з походженням назви рідного села , з'ясувати основні події в історії краю, внесок видатних земляків у розвиток краю та країни,поглибити знання учнів про Херсонщіну,формувати навички та вміння школярів працювати з картою , навчити використовувати матеріал додаткової літератури як джерело з вивчення історії краю, аналізувати діяльність історичних постатей, виступати з повідомленням, рецензувати виступ із повідомленням, використовуючи пам'ятку; виховувати інтерес до дослідження історичного минулого рідного краю.

Обладнання: карта України, роздавальний матеріал, комп'ютер;мультимедійний проектор;компютерна презентація,державна символіка.

Основні поняття:рідний край,геральдика,герб,прапор.

Очікувані результати: учні зможуть застосовувати поняття населенний пункт,герб,прапор; знаходити на карті України свій населенний пункт,території пов'язані із зазначеними подіями та діяльністю людей, розповідати про історичну подію та історичних діячів на основі використаного уроку, висловлювати власне ставлення до історичних подій і діячів, зіставляти окремі події з історії родини й рідного краю та України.

Пізнай свій край, себе, свій рід, свій народ, свою землю -
і ти побачиш свій шлях у життя.

Г. Сковорода

І. Організаційний етап

Вітчизно мила, український краю,

Рідна земле,Херсонщіна моя.

Я твою красу кохаю

Чисту й світлу, мов роса.

Благословляйте, добрі люди,

Народження таланту у дітей оцих,

Хай серце і душа в них будуть

Відкриті, як з небес святих

II. Актуалізація опорних знань

Бесіда

1.Коли було утворено Херсонську область? (30 березня 1944 р.)

2.Скільки адміністративних районів у Херсонській області? (18)

3. Скільки міст у Херсонській області? (9: Берислав, Генічеськ, Гола Пристань, Каховка, Нова Каховка, Скадовськ, Таврійськ, Херсон, Цюрупинськ)

4. Назвіть адміністративно-територіальні одиниці, що межують з Херсонською областю? (АР Крим, Миколаївська, Дніпропетровська, Запорізька області).

5.Пригадайте, у якому столітті було засновано наше селище Велика Лепетиха? .

( Наприкінці XVIII ст)

6. Від якого слова походить назва нашого населеного пункту?

( походить від слова "лепетати". Колись його заснували французи, які розмовляли незрозумілою для мешканців навколишніх сіл мовою.)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя : Наш Рідний Край-це Перлина Півдня Херсонщина.

Неможливо не закохатися, не прикипіти серцем до цього неповторного куточка півдня України, сповненого легенд, героїчних сторінок історії, щедрою казковою природою, талановитими, роботящими людьми. Саме на такі скарби багата Херсонщина - перлина таврійського краю. її омивають води Чорного та Азовського морів, повноводний Дніпро котить свої хвилі поміж розлогих берегів.

У кожної людини є свій рідний край, куди хочеться весь час повернутися. Чому це місце так тягне до себе? Чому багато тужать про нього на чужині? Напевно, тому, що знайомство з навколишнім світом вперше відбувалося саме в цих краях. Маленька людина вперше тут побачила сонце, почула шум дощу, пішла до школи, знайшла друзів.

Робота з епіграфом

Прочитайте епіграф до уроку, записаний на дошці. Поясніть, як ви розумієте зміст слів, що належать поету і філософу Григорію Сковороді.

(Відповіді учнів)Історія творилась і твориться не тільки на далеких землях,а й тут,на рідній землі,де ми народились і живемо ,тому ми повинні її знати і вивчати.

Оголошення теми уроку .

Вправа «Будуємо храм»

Ознайомити учнів із планом вивчення нового матеріалу. Запропонувати п'ятикласникам записати на аркушах, виготовлених у вигляді плінфи (широкої та пласкої плитоподібної цегли, що використовувалася у давньоруській храмовій архітектурі) свої очікування від уроку. На наступному етапі учні складають (приклеюють) «плінфу» як «будівельний» матеріал біля дошки. Наголосити, що до кінця уроку мають бути реалізовані усі очікування.

Вправа "Мої очікування-разом будуємо храм"

(Відповіді учнів)

-я очікую дізнатись щось нове з історії рідного краю;

-я очікую навчитись працювати з картою;

-я очікую отримати гарні враження від уроку.

IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

План вивчення нового матеріалу

1. Герб і прапор селища.

2.Походження назви "Велика Лепетиха"

3. Рідний край за найдавніших часів.

4. Наш край у період козацької доби.

5. Рідний край у вирі Другої світової війни.

Інтерактивна частина.

Клас заздалегідь поділяється на 5груп.Вправа "Захист міні- проекту".Кожна група отримує завдання,що стосуються різних аспектів теми,знайомиться з додатковою літературою і створює міні-проект.

Вчитель. Національні символи в усіх народів і в усі часи були відображенням високого духу народу, його духовних поривань, своєрідним генетичним кодом нації, його унікальністю. Зацікавленість громадянина країни історією виникнення символіки держави, вивчення її розвитку завжди свідчило про вірність обраного шляху формування громадянських рис особистості, патріотизму, національної свідомості, активної життєвої позиції

У наш час гостро постає проблема становлення людини-патріота. І тому саме вивчення учнями історії створення символіки району, виховання поваги до неї слугуватиме формуванню ідейно переконаного громадянина, справжнього патріота України і малої Батьківщини.

Тож, сьогодні на уроці, познайомившись з матеріалом, ви зможете описати герб і прапор Великолепетиського району,Херсонської області та історію їх створення. А також виділити основні історичні події, втілені у символах.

Завдання для першої групи.

1. Герб селища

Завдання .Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.

1) Коли було створено герб нашого селища?

2) Що зображено на гербі?

3) Яку інформацію про населений пункт можемо «прочитати» на гербі?

Словник

Герб - це відмітний знак держави, міста, дворянського роду або окремої особи.

Геральдика - це наука про герби та правила їх складання.

Виступ учнів,який супроводжуеться розглядом ілюстрацій з зображенням герба і пропору Лепетищіни.

1.Учень.

Герб і прапор мають відповідати певним вимогам, включаючи в себе характерні історичні віхи району.Вимоги до гербу: герб селища має бути виконаний з дотриманням традицій і досвіду у вітчизняній геральдиці. Використані у гербі кольорові рішення, символи, знаки, зображення, цифри і тексти мають відображати найбільш специфічні риси географічного положення, особливості економічного і культурного розвитку селища. Кольоровим або символічним рішенням герб селища має характеризувати те, що Великолепетиський район є складовою частиною України.

Вимоги до прапору: малюнок прапору має бути виконаний у кольорі розміром 25-45 см і з детальним описом використаних кольорових рішень, символів, зображень.

2.Учень.

Герб - символ, офіційна емблема області, в якому відображаються історія, особливості та традиції області. Затверджений рішенням Херсонської обласної ради року.

Герб - це у формі барокового щита із закругленими нижніми кутами.

На синьому фоні у вигляді символів жовтого кольору розташовані: якір, хлібні колосся, циркуль, нагорі - Очаківські ворота Херсонської фортеці. Над щитом міститься корона. Щит обрамлено золотим дубовим вінцем з назвою області на жовто-синій стрічці.

• Якір - символ надії. До того ж він означає, що Таврійський край є водними воротами України (Азовське та Чорне моря, ріка Дніпро).

• Хлібні колосся - основа заможності.

• Циркуль - це чіткість побудови, вірність обраному шляху, економічне відродження.

• Очаківські ворота Херсонської фортеці - крапка відліку літопису краю.

• Золотий дубовий вінець - це символ вічності та могутності.

• Зображення корони - данина історичній спадщині - Гербові Херсонської губернії.

Еталонний зразок Герба зберігається в Херсонській обласній раді. Автори обласної символіки: архітектор Сергій Сазонов і дизайнер Юрій Щепелев.

3.Учень.

Рішенням 7сесії районної ради 24 скликання від 20.08.2003року ,наказ № 79 було затвердженно герб та прапор Великолепетиського району.

Опис герба і прапору Великолепетиськог району Доповідач звертає увагу на малюнок герба і прапору.

Герб - це картуш у формі барокового щита із закругленими нижніми кутами.На синьому фоні у вигляді символів жовтого кольору розташовані: якір, хлібні колосся, сонце,соняшник.Якір - символ надії. До того ж він означає, що Таврійський край є водними воротами України (Азовське та Чорне моря, ріка Дніпро). Хлібні колосся - основа заможності. соняшник - є однією із основних культур, що використовуються у сільському господарстві Великолепетиської громади. Блакитні хвилі символізують річку Дніпро, яка протікає по всій території Лепетищіні. Блакитний колір - колір води, і це колір частини державного прапору України. Промінці сонця є символом миру і сподівань на щасливе майбутнє.

Наш прапор має три кольори це : блакитний,жовтий та синій.Блакитний символізує безкрає мирне небо.Жовто-золотавий - колір сонця, золотого хлібного колосся. Блакитні хвилі символізують річку Дніпро, яка протікає по території району. Блакитний колір - колір води.

Вступне слово вчителя
Сучасну молодь зацікавити важко, існує багато способів здобуття інформації, навіщо щось досліджувати, збирати, записувати? Але коли говоримо про видатних людей села, його минуле, етапи розвитку та становлення, особливості топоніміки - про це не прочитаєш в підручнику, не знайдеш в Інтернеті. Тільки активна пошукова робота - найдієвіший шлях до вивчення своєї малої батьківщини.
Чи замислювались ви коли-небудь над походженням назви нашого селища, такими красивими, а іноді незрозумілими або навіть смішними? Кожна назва не буває випадковою, вона має свою історію, у ній віддзеркалюється культура народу, природа країни, люди, які тут жили та залишили по собі добрий слід.
Одні назви відомі з давніх часів й збереглися до сьогодні, інші ж зникли в історії, але залишилися у народних легендах та переказах.

2.Походження назви "Велика Лепетиха"

Робота з картою

1) Покажіть на карті територію нашого краю.

Завдання для другої групи.Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.

1.Чи достеменно відомо походження назви селища ?

2.Які версії та легенди існують про походженя назви селища ?

Виступ учнів

1.Учень.

Походження назви "Велика лепетиха"достеменноневідоме.Існують лише шісь версій.Перша-від слів "ляпай веслами тихо".Друга-від виразу місцевих селян на адресу перших власників землі і села - двох французьких графів,які не володіли українською мовою: "Що вони там лепечуть?". Третя - від виразу імператриці Катерини ІІ, котра пропливаючи на військовому кораблі по Дніпру вздовж наших берегів, начебто, захоплено вигукнула: "Как здесь лепо и тихо!" (Лепо - давньоруське - гарно).

2.Учень.

Четверта - від назви села в Росії, звідки прибули перші переселенці - засновники селища. Подібних прикладів в історії назв сіл області немало. П ята - від прізвища родини перших поселенців. Шоста версія: від назви родинної місцевості, замку, призвіща (яких ми не знаємо), двох французьких графів - перших власників землі й селян. Адже у французькій мові широко розповсюджені окремі слова префікси 'ля", "ле", що перекладається, як "подібно", "подібно до". Як приклади: французьке прислів'я "Се ля ві" (таке життя); назва французького містечка і великого аеропорту під Парижем - Ле Бурже. Подібну можливість походження назви селища підтвердили і знавці французької мови та історії Франції з Києва. Може глибоко праві наші предки, називаючи наше село саме Ляпатиха? Хто знає...

3.Учень.

Але все це лише версії. У пітьмі понад двох століть витоки назви селища загубились.На думку місцевого історика Бестюка І.І., походження назви селища слід все таки шукати у Франції та в архівах Петербурга. І все ж: яка б не була версія вірною, кожна з них звучить гарно і романтично. Рідна й люба серцю кожного з нас, куточок райський, земля наша благословенна - Велика Лепетиха.

Вступне слово вчителя.

Чим більше заглиблюєшся в сивину віків, тим більше відчуваєш, що історія краю переплітається з історією різних народностей. Ця земля пам'ятає кимерійців, скіфів, таврів, сарматів, антів, уличів, тіверців, печенігів.

3.Рідний край за найдавніших часів.

Робота з картою

1) Покажіть на карті територію нашого краю.

2) За допомогою карти визначте, які племена проживали на території нашого краю.

Завдання для третьої групи.Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.

1) Які історичні пам'ятки найдавніших часів збереглися на території краю?

2) Про які історичні події вони можуть розповісти?

1.Учень.

Пам'ятки археології є неоціненним скарбом про давнє минуле. У Великолепетиському районі такими пам'ятниками є окремі невеличкі стоянки мисливців кам'яного віку, поселення та залишки стійбищ скотарів (доби бронзи, раннього залізного віку, середньовіччя), пізньоскіфське городище, грунтові могильники. Більшість пам'яток археології представлена поховальними комплексами - курганами. Усі стоянки та стійбища є місцями короткочасних або відносно нетривалих зупинок мисливців та скотарів.

Пам'ятки археології району охоплюють досить великий відрізок історії, що складає понад 10 тисяч років. Найдавнішим свідченням заселення території Великолепетиського району є пункти нечисленних знахідок доби пізнього палеоліту, які засвідчують перебування тут мисливців ще за часів пізнього плейстоцену, у т.ч. й льодовикової епохи. Цей етап заселення району датується проміжком між 20 та 11 тисячами років тому. Не представлена стоянками наступна доба - мезоліт. Поодиноко представлено стоянки неоліту (6-5 тисячоліття до нашої ери), поселення та стійбища скіфів (4 ст. до н.е.). Є також поселення та могильник середньовіччя.

2.Учень.

Унікальною археологічною пам'яткою є Великолепетиське пізньоскіфське городище - пам'ятка археології національного значення, площа якої складає 6,4 га. Міститься у межах смт Велика Лепетиха, на високому корінному березі Дніпра (зараз Каховське водосховище). Відкрите у 1946 році В.Г.Скрипниченком. Розкопками досліджувалось у 1991 році на площі 157 кв. м.

Під час відкриття пам'ятки було простежено акрополь, обмежений валом, та передмістя. Розкопками виявлено кам'яне будівництво, глинобитні підлоги приміщень, глибокі господарські ями, вирубані у вапняку.

3.Учень.

Численним є археологічний матеріал, здобутий розкопками. У більшості цс фрагменти керамічного посуду. Абсолютно переважає амфорна тара. Специфікою є нечисленність ліпного посуду та висока пропорція червоно лакових посудин, що вказує на високий добробут населення городища. Знайдено зернотерку античного типу. Серед знахідок знайдено також прясла та скляне намисто. Виявлено намистини з єгипетської пасти у вигляді священних скарабеїв.

4.Учень.

На превеликий жаль, її було частково знищено в першій половині 1970 року кар'єром по видобутку вапняку, а на початку 2000 року приватною забудовою. Руйнація пам'яток археології (у тому числі й оранка насипів курганів) є злочином не тільки по відношенню до держави та нації, а й по відношенню до людства загалом та передбачає покарання згідно статей «Закону України про охорону культурної спадщини». Також використання земель, на яких знаходяться пам'ятки археології, категорично забороняється, є крадіжкою державної власності й карається за статтею 298 Кримінального Кодексу України.

Вступне слово вчителя.

Історія краю надзвичайно захоплююча, багата на події, тісно пов'язана з козацькою вольницею. Легенди Олешківської та Каменської січі активно досліджуються науковцями. Привертають до себе увагу тих, хто цікавиться славним минулим козацтва, визвольною боротьбою українського народу, яка охоплювала і таврійські степи.

4. Наш край у період козацької доби.

Робота з картою

1)За допомогою карти визначте,чи входив наш край до території Української козацької держави Війська Запорізького.

Завдання для четвертої групи.

Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.

1.Які історичні пам'ятки часів козаччини збереглися на території нашого краю?

2.Про які історичні події вони можуть розповісти ?

1.Учень.

Славні козацькі часи XV-XVII століть.Степ у нашому краї дикий, спустілий.У зріст людини ковила- трава переливаеться хвилми від вітру.По заплавах Дніпра і лівому березі , де сьогодні притулилось наше селище , -Великий Луг ,який тягнувся (за описом Д.І. Яворницького в " Історії запорозьких козаків") на 180 верст до міста Олешки (нині Цюрупинськ). Це та знаменита Геродотова Гілея - Великий Луг по-козацькому. І чується у тиші Дніпровій пароль оклик козацький уже у плавнях Лепетиських: "Пугу-пугу! Козак з Лугу!"... Але уже на початку ХХ століття, як пише Яворницький, дніпровські ліси були "тільки жалюгідною пародією тих велетенських лісів, які колись своєю могутньою головою огортали широкий Дніпро".

2.Учень.

Багато жителів району носять козацькі призвища.Коріння їх походження сягають у добу козаччини XV-XVII століть. століть.Коріння давні, міцні - від дідів прадідів. Пояснити їх походження вже вкрай важко, у більшості - і не можливо. Кожен, хто приходив у козацьке братство, як пише відомий дослідник козацтва Д. Яворницький, повинен був змінити прізвище. Нове давали самі козаки - досить влучне, яке характеризувало перш за все зовнішню і внутрішню сторони вступаючого у козаки. Такий підхід саме чітко проглядається у поширених лепетиських прізвищ Коноваленко і Побийвовк. Перше від слова "коновал" ("коня може звалити такий здоров'яга"). За хитрість, обережність подібно козака - лисиці - Лисечко. Ряд прізвищ - від належності до якогось народу: Ляховичвід слова "лях", як називали на Україні поляків .

3.Учень.

Мало місце виникнення прізвищ в залежності від соціального статусу серед козацтва. Чи не найбільш поширеним у нашому районі є прізвище Курінний Воно походить від назви посади ватажка-отамана козацької територіально-адміністративної одиниці "курінь". А звідсикурінний отаман. Далі так і закріпилось у прізвищі: Курінний.

Поширене прізвище в районі - Глоба. Коріння походження його встановити важко. Вчені припускають, що найвірніше - від слів "оглобля", "глобля" - передньої частини воза, до якої прив'язували коней. До речі, Д. Яворницький вказує це прізвище серед військових запорізьких писарів - другої особи після гетьмана у Запорізькій Січі.Призвіще Довбиш, як вказує Яворницький, походить від назви мідного звукового козацького інструменту під назвою "довбиш" (по-сучасному - "літаври"), якими скликали козаків на раду. Поширене у нас прізвище Залізняк. Чи не від того легендарного козацького ватажка Максима Залізняка? Прізвище Біда - саме за себе говорить.

Поширені в районі прізвища Буцан, Тринкаль також зустрічаються в історичних джерелах, пов'язаних з козацтвом.Отже, і нині козацькому роду нема переводу.

Вступне слово вчителя.

Сама жорстока сторінка історії України XX ст. Велика Вітчизняна війна.

Нарешті в лютому хребет ворожих ліній

Був зламаний і ворог відступив…

Пішли у небуття ті дні жорстоко-сірі,

Та горе ще бринить серед степів.

Стоять могили в вічнім супокої,

На виднокрузі видно їх здаля…

Ясне проміння днини золотої

Стрічає кров'ю зрошена земля.

Давно окопи увінчали обеліски,

Світанки тут

Світанки тут і мирні, й тихі-тихі…

Буває раптом чутно щось шепоче:

«Ми полягли в боях за Лепетиху…»

5. Рідний край у вирії Другої світової війни.

Завдання для п'ятої групи.

Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.

Робота з картою

Покажіть на карті, до складу якої держави входив наш край перед початком Другої світової війни.

Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.

Запитання

1)Яким чином на території краю розгорталися події Другої світової війни?

2) Яким було життя населення краю в роки німецької окупації?

3) Які пам'ятники героям боротьби та жертвам війни зведено на території краю?

1.Учень.

Мирну творчу працю трудящих порушив напад фашистської Німеччини на Радянський Союз. 23 червня 1941 року на центральній площі села відбувся багатолюдний мітинг трудящих. Колгоспники, службовці, робітники, інтелігенція прийняли одностайно рішення: мобілізувати всі сили на боротьбу проти ворога.Організовано пройшла мобілізація в діючу армію. «Такого ентузіазму, як зараз, ми ніколи не знали, - писали в листі до редакції районної газети колгоспники артілі «Червоний Жовтень» Великолепетиського району. - Працюємо з потроєною енергією». Виконуючи рішення Запорізького обкому партії, райком партії почав формувати партизанський загін, створювати продовольчі бази, збирати зброю.

16 вересня 1941 року фашисти захопили село. Тимчасова окупація, яка тривала два роки і 5 місяців, супроводжувалася знущаннями з жителів, масовими розстрілами, пограбуванням. В липні 1942 року протягом однієї ночі фашисти розстріляли 48 колгоспників. За три дні жовтня 1943 року гітлерівці за непокору німецьким властям публічно стратили 17 радянських громадян. Всього в роки окупації від рук фашистів загинало 80 чоловік. На каторжні роботи до Німеччини вивезли 125 юнаків і дівчат.

2.Учень.

В перші дні окупації понад 70 комсомольців і комуністів, сільських активістів Великої Лепетихи вступили до партизанського загону А. Г. Різниченка та І. І. Добродія, який діяв у плавнях,| поблизу села Ушкалки. Проти партизанів фашисти направили великий загін есесівців та поліцію, добре озброєних, з гарматами. Вороги піддали плавні інтенсивному бомбардуванню. Операція проти народних месників провадилася протягом жовтня - грудня 1941 року. Жорстока розправа чекала тих, хто потрапляв до рук окупантів. В середині листопада фашисти захопили у полон 39 партизанів. Після жорстоких катувань їх розстріляли. А патріота-комсомольця О. П. Дехтярьова кати зв'язали разом з батьком і примусили повзати по замінованому полю, а потім закатували обох на смерть. Карателям вдалося роздробити загін на окремі групи та знищити їх. Восени 1943 року фашисти доставили в село понад сто дітей з Таганрозького дитячого будинку. Гітлерівці мали намір використати їх як донорів, а потім знищити. Навальний наступ Червоної Армії перешкодив німецьким загарбникам здійсни цей злочин. Дітей було врятовано.

3.Учень.

Наприкінці 1943 - на початку 1944 рр. точилися жорстокі бої на Нікопольському плацдармі, в зону якого входила й Велика Лепетиха. В лютому 1944 року на підступах до села вели бої кілька дивізій 28-ї армії під командуванням генерал-лейтенанта О. О. Гречкіна. Першими сюди 8 лютого увійшли бійці 109-ї гвардійської стрілецької дивізії. Гітлерівці кинулися до переправи через Дніпро, але радянським штурмовикам вдалося знищити її.З визволенням села було ліквідовано останній ворожий опорний пункт на лівому березі Дніпра. Назви військових частин (109-ї гвардійської, 230-ї, 301-ї та 320-ї стрілецьких дивізій), що визволяли Велику Лепетиху, з словами вдячності викарбувані на стелі, встановленій у післявоєнний час. Понад 1000 чоловік, виходців з Великої Лепетихи, хоробро билися на фронтах Великої Вітчизняної війни. З них 567 - нагороджено орденами й медалями.

4.Учень.

Свято шанують жителі світлу пам'ять про 600 односельців, що в грізні роки війни віддали своє життя, захищаючи незалежність рідної Батьківщини. Їх імена золотом викарбувані на обеліску, що височить в приморському сквері. На честь загиблих запалено вогонь вічної слави.На вїзді в селище у 1985 році встановлено пушку на честь героїв - артилеристів 3-ї, 5-ї, та28-ї ударних армій 4 Українського фронту.Також в центрі селища є Братське кладовище.У2004 році 22 червня на території Братського кладовища відкрито памятник загиблим воїнам 309 гвардійського стрілкового полку.

Рецензування виступів учнів

Учитель пропонує декільком учням прорецензувати виступи доповідачів (виступ учня з відгуком до 1 хвилини) за планом (див. пам'ятку «Відгук на повідомлення однокласника»).

Відгук на повідомлення однокласника

1) Відповідність тексту повідомлення зазначеній темі.

2) Інформативність повідомлення.

3) Мовленнєва культура доповідача.

4) Характеристика невербальних засобів доповідачів (жести, міміка тощо).

5) Дотримання встановленого порядку.

V. Закріплення та систематизація вивченого матеріалу

Вправа «Незакінчені речення»

Закінчіть речення.

1. Для мене сьогодні важливим було…

2. Сьогодні я дізнався…

3. Мені хотілося б надалі навчитися…

VІ. Підсумки уроку.

Слово Вчителя.

Ось така вона - Херсонщина - рідна, неповторна, найкраща у світі. Тут найвище небо - небаченої блакиті, тут найяскравіше сонце, яке пестить своїми промінчиками, тут солоний вітер мандрів манить у дорогу, тут вулиці й люди - найгостинніші у світі. Любімо свою батьківщину, цінуймо її і, неодмінно, у подумках повертаймося до неї неньки-Херсонщини!

Вправа «Будуємо храм»

Учні по черзі підходять до дошки, беруть свою «плінфу» і, якщо їхні очікування від уроку справдилися, складають (приклеюють) «плінфу» до шаблона церкви, яка умовно зображена на дошці. Таким чином п'ятикласники спільними зусиллями «будують храм».

VІІ. Домашнє завдання.

1. Складіть словник основних термінів і понять за темою уроку.

2. Відвідайте з тематичною екскурсією краєзнавчий музей.