Замки і палаци України

УРОК № 26 Дата_______________ 5клас Історія України

Тема. Замки і палаци (Слайд 1).

Мета: - розвивати інформаційні, полікультурні компетентності та навички аналізу історичного матеріалу;

- розповісти про визначні замки і палаци; навчити визначити їх роль в історії батьківщини; пояснити зміст термінів і понять: «городище», «замок», «фортеця», «палац»;

- сприяти вихованню поваги до історичного минулого нашої країни.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: підручник, стінна карта, мультимедійна презентація.

Основні терміни та поняття: городище, замок, фортеця, палац.

Структура уроку

9. Організація навчальної діяльності

35. Перевірка домашнього завдання

III. Актуалізація опорних знань

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Давні городища.

2. Фортеці та замки.

3. Палаци.

V. Закріплення нових знань

VI. Підсумки уроку

VII. Домашнє завдання

Хід уроку

9. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель оголошує тему й основні завдання уроку.

II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Фронтальне опитування

1. Чому книги на Русі вважалися великою цінністю та були дуже дорогими?

2. Про що розповідають нам книжкові мініатюри?

4. Як поява книгодрукування вплинула на вигляд книги? Дайте визначення понять «типографія», «гравюра».

5. Назвіть шість найдавніших рукописних і друкованих книг, що збереглися до наших днів.

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Проблемне запитання

Про що свідчить існування на території України великої кількості замків, фортець, палаців?

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Давні городища

Розповідь учителя

Мандруючи Україною, можна побачити чимало давніх споруд із товстими стінами, високими вежами, вузькими вікнами-бійницями, які, як правило, височіють над певною місцевістю. Це фортеці і замки (Слайд 2). Вони є мовчазними свідками тих часів, коли жителі нашої країни намагалися в такий спосіб захистити себе і свою землю від ворогів. Учені налічують на території України близько 5 тис. пам'яток оборонного призначення. Але тільки невелика частина збереглася в цілісності.

Традиція будувати на наших землях оборонні споруди виникла ще за часів, коли землероби намагалися захистити свої поселення від грабіжницьких нападів.

Спочатку поселення обносили ровами й валами, що дозволяло жителям сховатися від несподіваних нападів (Слайд 3). Такі укріплені поселення називалися городищами. Перші городища з'явилися ще за часів існування племен трипільської культури. Надалі традиція будувати городища в землеробів збереглася аж до часів Київської Русі.

На Русі городища продовжують будуватися, але їх конструкція ускладнюється. Так, валів і ровів могло бути декілька. Рів іноді наповнювали водою. Вал, щоб із часом не розсовувався, будувався на основі зрубу (кліті), який заповнювався землею. Головний вал зміцнювався дерев'яними стінами з вежами. Частина городищ ставали основою для розбудови міст, якими славилася Русь. Найбільш укріплена частина міста називалася дитинцем.

Монгольська навала зруйнувала більшість міст і укріплень часів Русі. Виникла необхідність у будівництві міцніших, довговічніших і досконаліших споруд, які б витримували облогу досвідченого ворога.

2. Фортеці та замки

Розповідь учителя

(Розповідь учителя супроводжується демонструванням відповідного ілюстративного матеріалу.)

Від часів Галицько-Волинської держави на українських землях з'являються кам'яні оборонні споруди. Спочатку з каменю та цегли будувалася головна вежа фортеці чи замку. Згодом стали будувати і стіни. Основна маса оборонних споруд, що збереглися до наших часів, були зведені в ХV-ХVІІІ ст. на Поділлі, Галичині, Закарпатті, Причорномор'ї та Криму (Слайд 4). То були нелегкі часи. На Україну майже кожного року нападали татарські орди. За підрахунками істориків майже кожне українське село знищувалося раз на 20 років. У неволю за цей час було забрано більш ніж 1 млн українців. Крім того, кожний великий землевласник, намагаючись показати свою могутність і захиститися від гніву населення й раптового нападу ворогів, будував власний замок. Країни, які намагалися захопити й поділити українські землі, зміцнюючи свої кордони, також будували фортеці. У результаті - кожний замок і фортеця в Україні має власну унікальну архітектуру та історичну долю.

ФИЗКУЛЬТ ХВИЛИНКА

Робота з термінами і поняттями (Слайди 5, 6)

Фортеця - укріплена позиція довготривалого характеру, що дозволяє обороняти той чи інший стратегічний пункт найменшими силами проти переважаючих сил ворога й забезпечена всім необхідним для тривалої її оборони.

Замок - укріплене житло феодала.

Найвідомішими в Україні є фортеці в Кам'янці-Подільському, Хотині, Білгороді-Дністровському, Судаку (Слайд 7). Замки - у Луцьку, Мукачеві, Ужгороді, Олеську, Підгірцях, Острозі, Збаражі, Меджибожі та ін (Слайд 8). Хоча ці могутні споруди і змінювали своїх власників, вони, безумовно, залишалися частиною історії України.

На високому скелястому березі річки Смотрич стоїть Кам'янець-Подільська фортеця, яка прикриває вхід до міста (Слайд 9). Сама природа зробила це місце ідеальним для розташування споруди. Тих обрисів, які можна бачити сьогодні, фортеця набула в середині ХVІ ст. Щодо питання, коли і ким було закладено цю унікальну фортецю, історики ще не дійшли єдиної думки. Археологічні дослідження дають змогу стверджувати, що це відбулося в ХІ-ХІІ ст., письмові джерела вперше згадують фортецю в ХІV ст. Деякі дослідники доводять, що фортеця принаймні ще на тисячу років старіша.

У будівництві фортеці брали участь архітектори й скульптори з України-Русі, Італії, Нідерландів, Вірменії, Польщі, Франції, Туреччини та ін.

Комплекс Кам'янець-Подільської фортеці включає в себе Старий замок (ХІІ-ХVІ ст.), Новий замок (ХVІІ ст.) і міські укріплення.

За свою тривалу історію фортеця змінила багатьох господарів. Спочатку вона належала галицько-волинським князям, згодом, протягом майже століття, - монголам, за литовських князів відбувається відродження фортеці та її розбудова. Після об'єднання Литви й Польщі вона опиняється під владою Речі Посполитої. У цей час фортеця набуває важливого стратегічного значення. Її називають «оплотом християнства», бо саме вона була головною перешкодою в поширенні влади Османської імперії (Туреччина) та ісламу. Але 1672 р. туркам удалося захопити фортецю. Це стало можливим, тому що оборонців міста налічувалося лише 1,5 тис. осіб, а турецька армія була у 100 разів численнішою. За переказами, коли у фортецю увірвалися турки, один із захисників підірвав пороховий погріб разом із ворогами. Влада турків над містом тривала лише 27 років.

Після того як Османська імперія втратила свою могутність і перестала загрожувати сусідам, втрачає власне оборонне значення і Кам'янець-Подільська фортеця. Згодом припиняє своє існування Річ Посполита. Місто потрапляє під владу Російської імперії. У роки Української революції та визвольних змагань у 1919-1920 рр. Кам'янець-Подільський був тимчасовою столицею Української Народної Республіки.

Зараз Національний історико-архітектурний заповідник «Кам'янець-Подільський» занесений до Списку пам'яток світової культури спадщини ЮНЕСКО.

Розташування Кримського півострова, його природа, ресурси приваблювали багато народів. Від їх перебування збереглося чимало історичних пам'яток. Однією з таких пам'яток є Генуезька фортеця в м. Судак, яка займає площу в 30 га. Це одна з найбільших за площею фортець в Україні (Слайд 10). Довжина мурів по периметру - більше ніж 2 км. Стіни 2-метрової товщини досягають 6-8 м у висоту. Фортеця прикрашена 14-ма збереженими баштами (заввишки до 15 м), що надають їй неперевершеного вигляду.

Зведена вона була у 1371-1460 рр. і в наступні століття майже не перебудовувалася, залишившись чудовою пам'яткою того періоду.

Фортеця була створена італійцями, жителями міста Генуя. У ті часи ще не існувало держави Італія. На її території існувало більше ніж десять держав, наймогутнішими з яких були Генуя і Венеція. Ці два міста-держави контролювали в ті часи майже всю торгівлю на Середземному і Чорному морях. Для захисту власних торговельних інтересів вони створювали на узбережжі морів свої опорні пункти.

Таким важливим пунктом була й фортеця в Судаку. Першими в цьому місті збудували фортецю візантійці (греки). Потім нею заволоділи хозари, а в Х-ХІІ ст. - знову візантійці. У ХІІІ ст. Судак (Сугдея) стає центром венеціанців, яких згодом витіснили генуезці, що поширили свою владу на весь південний берег Криму.

Саме генуезці і звели цю могутню твердиню, яка забезпечувала їх панування в Криму майже на 100 років.

У 1475 р., здавалося, неприступна фортеця була захоплена турками. Для нових володарів фортеця не відігравала важливого значення і як оборонна споруда майже не використовувалась.

Тепер територія фортеці є музеєм.

Фортеці та замки України є важливими туристичними центрами. Вони часто стають місцем проведення різноманітних фестивалів, свят, зйомок художніх фільмів

3. Палаци

Колективна робота з підручником

Учитель організовує коментоване читання відповідного матеріалу підручника зі складанням запитань до абзаців тексту. Систематизація результатів роботи учнів здійснюється вчителем за наведеним матеріалом.

Додаткова інформація

Крім фортець і замків на території України збереглось і чимало палаців. Значна їх кількість була частиною замків або вони набували рис оборонних споруд. Проте вже від ХVІІІ ст., коли постійна воєнна небезпека йде в минуле, заможні люди, правителі, щоб підкреслити свій статус, будують величні палаци з парками, садами, озерами (Слайд 11).

Робота з термінами і поняттями

Палац - резиденція правителя, представника знаті, духовенства або заможної людини.

Найбільш відомими палацами України є Маріїнський палац у Києві (середина ХVІІІ ст.), Палац кримських ханів у Бахчисараї (ХVІ-ХVІІІ ст.), палац останнього гетьмана України Кирила Розумовського в Батурині та інші (Слайд 12).

Маріїнський палац розташований на Печерських пагорбах поряд із будівлею Верховної Ради України. Його будівництво пов'язане з іменем російської імператриці Єлизавети Петрівни, яка, подорожуючи святими місцями України зі своїм фаворитом Олексієм Розумовським (братом останнього козацького гетьмана Кирила Розумовського), відвідала Київ. Але в місті не виявилося жодної споруди, придатної для проживання монаршої особи. Тому за наказом імператриці почалося будівництво палацу за проектом відомого італійського архітектора Б. Растреллі. Він також є автором проекту відомої Андріївської церкви в Києві. Палац збудовано в стилі бароко, що надає йому вишуканості й урочистості

(Слайд 13). Самій імператриці не довелося побувати в палаці, проте тут були інші монарші особи: Катерина ІІ, Олександр ІІ. Саме за ім'ям дружини царя Олександра ІІ Марії Олександрівни палац отримав свою сучасну назву - Маріїн-ський. За її бажанням, із південного боку палацу створили великий парк, який теж називається Маріїнським.

Цікаво, що кожний член царської родини, який хоч раз побував у Маріїнському палаці, перебудовував у ньому одну з кімнат на власний смак.

Робота з термінами і поняттями

Бароко - напрям у мистецтві та літературі XVII-XVIII ст., який відзначається пишністю форм, яскравістю й вишуканістю деталей.

Першим його справжнім господарем був Петро Олександрович Рум'янцев-Задунайський, який після ліквідації козацького устрою в Україні в 1764 р. став генерал-губернатором Малоросії. Так у ті часи в Російській імперії називали Україну.

• ХІХ ст. палац пережив пожежу, занепад і відновлення. Тут були військові казарми, санаторій мінеральних вод, царська резиденція.

До революції 1917 р. він служив офіційною резиденцією­ царської родини в Києві та був обладнаний усіма доступними на той час благами цивілізації (парове опалення, система вентиляції, водопостачання, електропостачання).

• ХХ ст. доля палацу була не менш буремною. Тут розташовувався керівний центр більшовиків, згодом технікум, сільськогосподарський музей. У роки Великої Вітчизняної війни в споруду влучила бомба, яка зруйнувала його центральну частину. Після війни палац було відновлено, а напередодні святкування в 1982 р. 1500-ліття Києва реконструйовано.

Сьогодні ця історична споруда презентує нашу країну у світі як державна резиденція. Тут проходять урочисті державні події - нагородження, прийоми, вручення вірчих грамот послами іноземних держав, саміти й зустрічі офіційних делегацій на найвищому рівні. Згідно з державним протоколом, у палаці оселяються під час візитів короновані особи (Слайд 14).

Іншим прикладом палацу для коронованих осіб є Палац кримських ханів у Бахчисараї. Його доля є відбиттям долі кримськотатарського народу.

Ханський палац у Бахчисараї збудовано як родову резиденцію династії Гіреїв - правителів Кримського ханства. Протягом двох із половиною століть (від 1532 до 1783 р.) Бахчисарайський палац був центром політичного, духовного й культурного життя держави кримських татар.

Бахчисарайський палац має мало спільних рис із замками європейських правителів.

Хансарай був задуманий та збудований не як неприступна твердиня, а як своєрідне земне втілення райського саду. Звідси й походить назва ханської столиці - «садовий палац» (від кримськотатарських слів «bagca» - сад та «saray» - палац)

Ханський палац - ціле місто в мініатюрі (Слайд 15). Це складний комплекс будівель найрізноманітнішого призначен-ня: тут збереглися дві мечеті (Велика та Мала), будинок муфтія (релігійного лідера), ханський цвинтар із двома мавзолеями-дюрбе, урядова будівля (Зал Дивану), житлові приміщення для ханів, почту, охорони, гарем, дві брами, вежа, лазні, кухонний двір, стайні, 14 фонтанів різних часів тощо.

• • 1783 р. Російська імперія після переможних війн

• Османською імперією ліквідувала Кримське ханство. Відповідно палац втрачає своє призначення й занепадає. Від повної руйнації його врятувало лише те, що палац досить часто відвідували російські царі. Для приїзду коронованих осіб його ремонтували. Проте ремонтні роботи супроводжувалися руйнуванням окремих будівель, переробкою інших. Лише перетворення палацу на музей сприяло його збереженню.

Бахчисарайський палац - найважливіша історична пам'ятка епохи Кримського ханства, єдиний у світі зразок кримськотатарської палацової архітектури, а також унікальний для Європи (поряд із палацами Альгамбра в Іспанії та Топ-Капі в європейській Туреччині) цілісний палацовий комплекс мусульманських правителів. А перш за все - це національна святиня кримськотатарського народу.

Палац є пам'яткою історії та культури загальносвітового значення, що знайшло своє визнання в розпочатій нещодавно процедурі включення палацу до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (Слайд 16).

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

Проблемне запитання

Учні відповідають на проблемне запитання, поставлене вчителем на початку уроку.

; Бесіда за запитаннями

1. Яке поселення історики називають городищем?

2. Із якого матеріалу зводилися укріплення навколо міст часів Київської Русі?

3. У якому столітті на українських землях починають бу-дувати муровані замки, фортеці?

4. Ким була збудована фортеця в Судаку?

5. За проектом якого архітектора зведено Маріїнський палац?

6. Історичною спадщиною якого народу є палац у Бахчи-сараї?

Гра «Хто більше?»

Складіть перелік відомих вам замків і палаців України. (Учні об'єднуються в декілька команд. Перемагає та, що за певний час складе довший список.)

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

Заключне слово вчителя

Із давніх-давен українські землі були межею, де відбувалася боротьба між осілими землеробами й кочівниками, між християнами і мусульманами в боротьбі за віру, між могутніми імперіями. Постійна воєнна небезпека спонукала до будівництва оборонних споруд. У багатьох регіонах України збереглися численні замки і фортеці. Доля цих споруд відбиває й долю земель, на сторожі яких вони стояли.

Свідками минулого України є й численні палаци - помешкання правителів та заможних людей. Як втілення уявлень про красу й розкіш, вони свідчать про рівень розвитку суспільства.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.Опрацюйте матеріал параграфа №__підручника.

2.За допомогою інтерв'ю проведіть невелике учнівське дослідження про вулиці і площі свого міста. Дізнайтеся, чому саме так вони називаються.