7


  • Учителю
  • Чемпіонат Європи з футболу 2012 року

Чемпіонат Європи з футболу 2012 року

Автор публикации:
Дата публикации:
Краткое описание:
предварительный просмотр материала

Головне управління освіти і науки Харківської обласної державної адміністрації



Комунальний вищий навчальний заклад

«Харківська академія неперервної освіти»



ХІХ обласна виставка - презентація педагогічних ідей та технологій

за темою

«Розвиток педагогічної компетентності та професійної майстерності педагогів регіону»









Чемпіонат Європи з футболу 2012 року









МИ ГОСПОДАРІ ЄВРО - 2012



(ПОСІБНИК ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ)





























Рекомендовано методичною радою відділу освіти Куп'янської районної державної адміністрації Харківської області



Протокол №_____ від __________р.

















Автор - упорядник: Калашнікова Катерина Матвіївна, вчитель фізичної культури Подолянської ЗОШ І - ІІІ ступенів, спеціаліст вищої категорії, старший вчитель









Ми господарі Євро - 2012. Куп'янськ, - 72с.





До цієї збірки увійшли матеріали та методичні поради щодо викладання спецкурсу «Ми господарі Євро - 2012» у загальноосвітніх школах України. Для вчителів фізичної культури













Висновки експертизи



1.Реєстраційний номер____________

2.Напрям «Формування здорового способу життя»

3.Розділ «Сучасний урок фізичної культури»

4.Назва роботи Ми господарі Євро - 2012

5.Автор роботи Калашнікова Катерина Матвіївна



Експерти



П.І.Б.

Дата

Загальний бал

Підпис























Середній бал













Голова комісії____________________________________________________________________



Дата_______________________

Зміст



1.Календарне планування за темою «Ми господарі Євро - 2012» 3

2.Вступ 4

3.Урок №1. Історія проведення чемпіонатів Європи. Господарі, учасники та 5 - 10

переможці фінальних етапів. Регламент проведення.

4.Урок №2. Виступи українських футболістів у складі збірної СРСР (СНД) 11 - 23

у фінальних етапах чемпіонату Європи. Вклад українських футболістів

у найвищі досягнення збірної (1960,1964,1988рр.)

5.Урок №3. Виступи збірної України у відбіркових та фінальних етапах ЧЄ і Світу. 24- 28

Тренери, провідні гравці, бомбардири, лідери за кількістю проведених ігор.

6.Урок № 4-5. Історія розвитку футболу. Футбольні традиції мого краю. 29 - 47

Футбольні досягнення регіону. Особливості, які мали вплив на розвиток футболу

в регіоні

7.Урок №6. Україна та Польша - господарі Євро - 2012. Право проведення 47 - 53

фінального етапу Євро - 12. Міста - господарі. Підготовка до проведення фінального

етапу Євро - 12: розбудова інфраструктури, будівництво стадіонів,

збільшення робочих місць.

8.Урок №7. Футбольні уболівальники. Культура уболівання. Традиції 53 - 60

уболівальників європейських країн. Правила поводження під час проведення

футбольних ігор.

9.Урок №8-9. Презентація свого краю. Інфраструктура, досягнення, визначні 61 - 70

місця. Транспортне сполучення. Змістовне наповнення екскурсій для

іноземних вболівальників.

10.Висновок 71

11.Список використаної літератури 72

12.Додатки 73







Чемпіонат Європи з футболу 2012 року









Чемпіонат Європи з футболу 2012 року





Календарне планування за темою:

«Ми господарі Євро - 2012»

9 годин

Автори: С. Дятленко, Є.Столітенко, А. Ільченко, В.Ганчеваз/п

Зміст навчального матеріалу

Дата проведення

Примітка

1.

Історія проведення чемпіонатів Європи. Господарі, учасники та переможці фінальних етапів. Регламент проведення.





2.

Виступи українських футболістів у складі збірної СРСР (СНД) у фінальних етапах чемпіонату Європи. Вклад українських футболістів у найвищі досягнення збірної (1960,1964,1988рр.)





3.

Виступи збірної України у відбіркових та фінальних етапах ЧЄ і Світу. Тренери, провідні гравці, бомбардири, лідери за кількістю проведених ігор.





4 - 5.

Історія розвитку футболу. Футбольні традиції мого краю. Футбольні досягнення регіону. Особливості, які мали вплив на розвиток футболу в регіоні





6.

Україна та Польша - господарі Євро - 2012. Право проведення фінального етапу Євро - 12. Міста - господарі. Підготовка до проведення фінального етапу Євро - 12: розбудова інфраструктури, будівництво стадіонів, збільшення робочих місць.





7.

Футбольні уболівальники. Культура уболівання. Традиції уболівальників європейських країн. Правила поводження під час проведення футбольних ігор.





8 - 9.

Презентація свого краю. Інфраструктура, досягнення, визначні місця. Транспортне сполучення. Змістовне наповнення екскурсій для іноземних вболівальників.







Вступ



Пригадую той момент, коли мені вперше запропонували викладати спецкурс «Ми господарі Євро - 2012» в одинадцятому класі. Я розгубилася. Теми спецкурсу (автори С. Дятленко, Є.Столітенко, А. Ільченко, В.Ганчева) вчителям фізичної культури надали, а про матеріали щодо підготовки уроків, напевно, забули.

З чого починати? Де брати необхідний матеріал, я не знала.

Можливо проблем не було у тих вчителів, хто мав вихід в Інтернет. У мене такої можливості не було. Тому я почала крупинка до крупинки збирати необхідний матеріал. Допомагало в цьому спілкування з колегами - вчителями фізичної культури. Хтось приніс чудову книжку про історію виникнення футболу, хтось програмки про місцеві футбольні матчі між командами Харківської області, хтось скачав матеріал з Інтернету і поділився зі мною. Матеріали поступово накопичувалися. У мене виникла ідея видати посібник з уже обробленим матеріалом, розробками уроків, перевірочними завданнями тощо. Можливо, комусь ці матеріали стануть у нагоді. Не у всіх є час бігати по бібліотеках, збирати вирізки з газет, слухати новини спорту, щоб підготувати на завтра якісний урок. Простіше опрацювати той матеріал, який вже є. Звісно, підігнати його під себе, десь додати щось новеньке, адже відомості щодо проведення Євро - 2012 в Україні та Польщі надходять постійно, десь видалити те, що на думку вчителя не цікаве для запам'ятовування.

Мета моєї роботи: допомогти вчителям фізичної культури у підготовці до уроків, звільнити частку часу для зайнять власним здоров'ям, сім'єю, дітьми.





Чемпіонат Європи з футболу 2012 року









Урок № 1

Тема. Історія проведення чемпіонатів Європи. Господарі, учасники та переможці фінальних етапів. Регламент проведення.

Завдання уроку:

1.Ознайомити учнів з історією проведення чемпіонатів Європи; з господарями, учасниками та переможцями фінальних етапів; регламентом проведення ЧЄ.

2.Сприяти розвитку пізнавальних інтересів учнів.

3.Сприяти вихованню патріотизму та гордості за рідну Україну.

Обладнання: карта, фото, таблиці.

І.Хід уроку.



Слово вчителя.

Діти! Вам напевне відомо, що 18 квітня 2007 року УЄФА прийняла рішення про проведення Євро - 2012 року у двох країнах, хоча претендентів було п'ятеро. Це: Польша, Хорватія, Угорщина, Італія, Україна.

Польша і Україна стануть господарями 14 чемпіонату Європи з футболу. Це почесний обов'язок для нашої країни. Саме тому Міністерство освіти і науки України (лист від 19.07.2010р. №1/11-6580) рекомендує ввести в загальноосвітніх школах України спецкурс «Ми господарі Євро - 2012». Мета курсу - інформувати учнівську молодь про підготовку та проведення в Україні фінального етапу чемпіонату Європи з футболу. Вивчення курсу передбачається у 10-11 класах. На його засвоєння відводиться 9 годин.

Сьогодні у нас перший урок. Тема уроку. Історія проведення чемпіонатів Європи. Господарі, учасники та переможці фінальних етапів. Регламент проведення ЧЄ.

Ідея проведення чемпіонату Європи виникла ще у 1927 році. Її запропонував генеральний секретар французької федерації Анрі Делоне.



Чемпіонат Європи з футболу 2012 року





























Анрі Делоне



Але у ФІФА лише відмахнулися. У них вистачало проблем з організацією чемпіонату світу, потрібно було просувати футбол на Олімпійських іграх та і у Європі не було своєї конфедерації.

Знову про європейский турнір заговорили тільки після Другої світової війни. Анрі Делоне знайшов собі однодумців. Ними стали президент італійського футболу Отторіно Барассі і бельгієць Жозе Краай.

15 червня 1954 року у Базелі (Швейцарія) 25 країн створили УЄФА і прийняли рішення провести турнір для збірних.

Через рік проект чемпіонату був готовий.

ФІФА боялася конкуренції своєму створінню - чемпіонату світу, тож і запропонувала зробити Євро відбірковим до мундіалю. Більшість делегатів була проти неповноцінного турніру. А такі футбольні супердержави, як Англія, Італія, ФРН виступили взагалі проти організації Євро. Іх аргумент: для збірних вже є чемпіонат світу, тому потрібно розвивати клубні євротурніри такі, як Кубок чемпіонів і Кубок ярмарок, на яких можна заробляти гроші. Крім того, після важких національних чемпіонатів футболістам влітку потрібно відпочивати.

27 березня 1957 року у виконавчому комітеті УЄФА розглядається проект турніру під назвою Кубок європейських націй. Через місяць на Конгресі за його проведення проголосувало 15 делегатів, проти було семеро, восьмеро утрималися.

До цього моменту Анрі Делоне не дожив. Восени 1955року він помер.

На жаль, серед тих, хто відмовився грати на першому чемпіонаті Європи були віце - чемпіони світу - 1958 року - шведи, команда ФРН, що посіла 4 місце, британська четвірка (Англія, Шотландія, Північна Ірландія, Уєльс), збірні Італії та Голландії.



Умови проведення чемпіонату Європи.

Для того, щоб пройти кваліфікацію, збірна повинна вибороти 1 або 2 місце в одній із груп. Тільки після цього вона потрапляє до фіналу. Фінал проходить в одній або у двох країнах, країна - господарка потрапляє у фінальний турнір автоматично. На першому Чемпіонаті Європи такого правила не існувало.

Кваліфікаційний раунд починається після завершення чемпіонату світу і триває 2 роки до фінальної частини Європейської першості. Групи формуються шляхом жеребкування комітетом УЄФА, з використанням посіву команд. Посів відбувається на основі кваліфікаційного раунду до чемпіонату світу і за підсумками попереднього чемпіонату Європи.

Формування рангу команди йде за таким принципом: кількість очок, отриманих командою під час ігор, ділеться на кількість ігор, проведених командою, вираховується середня кількість очок за гру. У випадку, якщо команда брала участь в одному чи двох попередніх турнірах, використовується результат останнього кваліфікаційного змагання. Якщо дві команди мають однакову середню кількість очок за гру, тоді комітет визначає іх позиції в ранзі таким чином:

- коефіцієнт зіграних ігор;

- середня різниця голів в одній грі;

- середня результативність гри;

- середня результативність ігор на виїзді;

- жеребкування.



Система проведення чемпіонатів ЄвропиРік

Команд

1-й етап

2-й етап

1960

4

Плей-офф

1964

4

Плей-офф

1968

4

Плей-офф

1972

4

Плей-офф

1976

4

Плей-офф

1980

8

2 групи по 4 команди

2 команди, що вибороли 1 місця у групах, грали у

фіналі

1984

8

2 групи по 4 команди

4 команди, що вибороли 1-2 місця у групах, грали в

плей-офф

1988

8

2 групи по 4 команди

4 команди, що посіли 1-2 місця у групах, грали в

плей-офф

1992

8

2 групи по 4 команди

4 команди, що посіли 1-2 місця у группах, грали в

плей-офф

1996

16

4 групи по 4 команди

8 команд, що вибороли 1-2 місця у групах, грали в

плей-офф

2000

16

4 групи по 4 команди

8 команд, що вибороли 1-2 місця в групах, грали в

плей-офф

2004

16

4 групи по 4 команди

8 команд, що вибороли 1-2 місця в групах, грали в

плей-офф

2008

16

4 групи по 4 команди

8 команд, що вибороли 1-2 місця в групах, грали в

плей-офф

2012

16

4 групи по 4 команди

8 команд, що вибороли 1-2 місця в групах, грали в

плей-офф

2016

24

6 груп по 4 команд

12 команд, що вибороли в группах 1-2 місця і 4 кращих команди, що посіли 3-і місця



Що таке система плей - офф? Це система розіграшу, при якій учасник вибуває з турніру після першої ж поразки. Така система сприяє напруженій боротьбі в турнірі і дає можливість за мінімальну кількість турів виявити переможця. Кількість учасників розіграшу плей - офф повинна бути степенью двійки (2, 4, 8, 16, 32). У разі іншої кількості команд проводиться один або декілька кіл розіграшу, поки кількість команд не скоротиться до найближчої степені двійки.



Господарі, учасники та переможці фінальних етапівРік проведення

ЧЄ

з/п

Місце проведення

К-сть

к-д

К-сть

гляда

чів

Фіналісти

Команда переможець

10.07.1960

1

Франція, Париж, стадіон «Парк де Пренс»

17

17966

Югославія (2),

Чехословаччина (3), Франція (4)

Збірна СРСР

17.06 - 21.06.1964

2

Іспанія, Мадрид, стадіон «Сантьяго Бернабеу»

29

79115

СРСР (2) Угорщина (3), Данія (4)

Іспанія

05.06 - 10.06.1968

3

Італія, Рим, стадіон «Стадіо Олімпіко»

31

55000

Югославія (2),

Англія (3), СРСР(4)

Італія

18.06.1972

4

Бельгія, Брюсель, стадіон «Ейзель»

32

50000

СРСР (2), Бельгія (3), Угорщина (4),

ФРН

16.06 -20.06.1976

5

Югославія, Белград, стадіон «Црвена Звезда»

32

30790

Нідерланди (3), Югославія (4), ФРН (2)

(збірна СРСР дійшла до1/4 фіналу)

ЧРСР

11.06 - 22.06.1980

6

Італія, Рим, стадіон «Стадіо Олімпіко»

31

47864

Чехословаччина (3),

Італія (4), Бельгія (2), Нідерланди, Греція, Англія, Іспанія

(СРСР - відбірковий тур, 4 місце)

ФРН

12.06 - 27.06.1984

7

Франція, Рим, стадіон «Парк де Пренс»

32

47368

Іспанія (2), Данія, Португалія, ФРН, Румунія, Бельгія, Югославія. (СРСР - відбірковий тур, 2 місце)

Франція. (Гра за ІІІ місце не проводилася)

10.06 - 25.06.1988

8

ФРН, Мюнхен, стадіон «Олімпійський»

32

72308

СРСР (2 м), Італія, Іспанія, Данія, Нідерланди, Ірландія, Англія

Голландія (Гра за ІІІ місце не проводилася)

10.06 - 26.06.1992

9

Швеція, Гьотеборг, стадіон «Ніа Уллеві»

32

37800

ФРН (2), Швеція, Англія, Франція, Нідерланди, Шотландія, СНД (груповий турнір - 4місце)

Данія (Гра за ІІІ місце не проводилася)

08.06 - 30.06.1996

10

Англія, Лондон, стадіон «Уемблі»

47

73611

Чехія (2), Хорватія, Англія, Іспанія, Португалія, Франція, Нідерланди

Німеччина (Гра за ІІІ місце не проводилася,

Україна не пройшла кваліфікацію, 4 місце у групі)

02.07.2000

11

Бельгія, Голандія, м. Роттердам, стадіон «Де Кейп»

49

50000

Італія (2), Португалія, Іспанія, Італія, Румунія, Нідерланди, Югославія

Франція

(Україна не пройшла кваліфікацію)

12.06 - 04.07.2004

12

Португалія, Ліссабон, стадіон «Жозе Алваладе»

50

62865

Португалія (2), Англія, Швеція, Нідерланди, Франція,

Чехія, Данія

Греція

(Україна не пройшла кваліфікацію, 4 місце у 6 групі)

07.06 -29.06.2008

13

Австрія, Швейцарія, Вена, стадіон «Ернст - Хаппель»

52



36803 за одну гру

Португалія, Німеччина (2), Хорватія, Турція (3), Нідерланди, Росія (3), Італія

Іспанія

(Україна не пройшла кваліфікацію)

2012

14

Польша, Україна

51









З таблиці видно, що з десятого і по тринадцятий чемпіонат Європи фортуна відвернулася від збірної команди України. Вона не пройшла, навіть, кваліфікацію. На чемпіонат Європи - 2012 року Україна проходить як країна - господар, без відбіркових турів. Сподіваємося, що федерація футболу на чолі з відомим всім Григорієм Суркісом, тренерський склад і, звісно, наші футболісти докладуть зусиль, щоб піднятися на більш високий щабель і довести, що в Україні дійсно є справжній футбол.



ІІ.Опитування учнів.

1.За чиєї ініциативи було створено УЄФА? (Анрі Делоне)

2.Що таке УЄФА? (Європейський союз футбольних асоціацій)

3.У якому році було створено УЄФА? (15 червня 1954 року у Базелі, Швейцарія)

4.Коли і де було проведено І чемпіонат Європи ? (Франція, 1960р.)

5.Які країни двічі були господарями чемпіонатів Європи? (Франція-2, Італія-2, Бельгія-2)

6.Збірна якої країни була тричі переможницею ЧЄ? (Німеччина)

7.Що означає система плей - офф? (Це система розіграшу, при якій учасник вибуває з турніру після першої ж поразки. Така система сприяє напруженій боротьбі в турнірі і дає можливість за мінімальну кількість турів виявити переможця. Кількість учасників розіграшу плей - офф повинна бути степенью двійки (2, 4, 8, 16, 32). У разі іншої кількості команд проводиться один або декілька кіл розіграшу, поки кількість команд не скоротиться до найближчої степені двійки.

8.З якого ЧЄ припинено боротьбу за ІІІ місце ? (7, 1984р.)



ІІІ.Домашнє завдання. Творчим групам підготувати презентації за темами:

1 група. «Вклад українських футболістів у найвищі досягнення збірної СРСР у 1960році».

2 група. «Вклад українських футболістів у найвищі досягнення збірної СРСР у 1964році».

3 група. «Вклад українських футболістів у найвищі досягнення збірної СРСР у 1988році».



Словничок

ФІФА - Федерасьон інтернасьонал де футбол асосіасьон

У 1904 році з ініціативи Франції організована «Федерасьон інтернасьонал де футбол асосіасьон». Першими членами ФІФА стали Франція, Бельгія, Данія, Голландія, Іспанія, Швеція і Швейцарія. Президентом був обраний Роберт Герен, штаб - квартира розмістилася в Амстердамі (Голландія). Відповідно до прийнятого на Конгресі статуту, члени ФІФА взаємно визнавали один одного як керівників футбольного руху у своїх країнах і зобов'язувалися не підтримувати ніяких стосунків із іншими футбольними організаціями. Англійці спочатку не захотіли ввійти до організації ФІФА, однак через рік приєдналися до неї.

Футбол полюбили у всьому світі. Ряди ФІФА швидко росли. Після Другої світової війни її членами стали більш 70 країн, у 1954році - 85, а зараз ФІФА об'єднує 203 країни.

СРСР була прийнята в члени ФІФА в 1946 році. ФІФА вважають спортивною державою, адже в її ряди входять федерації майже всіх країн світу. Починаючи з 1930 року, чемпіонат світу проводиться кожні чотири роки.

Президенти ФІФА -



Имя

Страна

Срок

1.

Робер Герен

Чемпіонат Європи з футболу 2012 року Франція

1904-1906

2.

Деніел Вулфолл

Чемпіонат Європи з футболу 2012 року Англія

1906-1918

3.

Жюль Риме

Чемпіонат Європи з футболу 2012 року Франція

1921-1954

4.

Рудольф-Вільям Селдрейерс

Чемпіонат Європи з футболу 2012 року Бельгія

1954-1955

5.

Артур Дрюрі

Чемпіонат Європи з футболу 2012 року Англія

1955-1961

6.

сер Стенли Роуз

Чемпіонат Європи з футболу 2012 року Англія

1961-1974

7.

Жоао Авеланж

Чемпіонат Європи з футболу 2012 року Бразилія

1974-1998

8.

Зепп Блаттер

Чемпіонат Європи з футболу 2012 року Швейцарія

з 1998



УЄФА - Союз європейських футбольних асоціацій (англ. Union of European Football Associations, скор. UEFA, в українській транслітерації УЄФА) - організація, що керує футболом в Європі.

У 1954 році створений Союз Європейський футбольних асоціацій, до якого входять 52 національні асоціації. Починаючи з 1968 року, для національних збірних проводяться чемпіонати Європи. Під керівництвом УЄФА розігруються: Кубок європейських чемпіонів (з 1956 року), Кубок володарів Кубків (з 1951 року) і Кубок УЄФА (з 1971 року), що раніше проводився під назвою Кубка ярмарків.

Останнім часом всі ці турніри припинили своє існування. На зміну їм прийшла Ліга чемпіонів.

Мундіаль - означає чемпіонат світу з футболу. Назва з'явилася після ЧС 1982 року, що проходив в Іспанії.







Чемпіонат Європи з футболу 2012 року



Зепп Блаттер









Урок № 2

Тема. Виступи українських футболістів у складі збірної СРСР (СНД) у фінальних етапах чемпіонату Європи. Вклад українських футболістів у найвищі досягнення збірної (1960,1964,1988рр.)

Завдання уроку:

1.Закріпити знання учнів про проведення чемпіонатів Європи.

2.Ознайомити учнів з виступами українських футболістів у складі збірної СРСР (СНД) у фінальних етапах чемпіонату Європи.

3.Ознайомити учнів з вкладом українських футболістів у найвищі досягнення збірної СРСР 1960, 1964, 1988 років.

4.Сприяти розвитку пізнавального інтересу учнів до футболу, участі українських футболістів у чемпіонатах Європи.

5.Сприяти вихованню патріотизму, гордості за свою країну.

Обладнання: фото українських спортсменів, таблиці.

І.Хід уроку.

Слово вчителя.

Перед тим як розпочати вивчення нового матеріалу, я пропоную провести перевірку знань за матеріалами попереднього уроку. Для цього ми застосуємо гру під назвою «Я стверджую...» Я буду наполягати на своїй правоті, а ви повинні або погоджуватися зі мною, або ні. У разі згоди ви даєте відповідь «так», у разі незгоди - «ні».



Чемпіонат Європи з футболу 2012 року



Обміняйтесь, будь ласка, зошитами і перевірте правильність відповідей свого товариша. Порівняти відповіді ви можете з тими, що висвітлені на дошці. На це завдання у вас 1 хвилина.

Чемпіонат Європи з футболу 2012 року

Поверніть зошити господарям. І підніміть руки ті, у кого 10 і більше влучних відповідей. Добре! Після уроку я зберу зошити і виставлю оцінки.

Я ми переходимо до вивчення нової теми: «Виступи українських футболістів у складі збірної СРСР (СНД) у фінальних етапах чемпіонату Європи». Перш за все хочу поставити проблемне запитання відповідь на яке ви дасте в кінці нашого уроку. Чому, на вашу думку, виступи українських футболістів на чемпіонатах Європи 1992 - 2008 років були невдалими?

Українська збірна з футболу була створена після розпаду СРСР. До цієї події українці виступали у складі збірної Радянського Союзу. У період з 1975 - 1976, 1982 - 1983, 1986 - 1990 роки, коли тренером збірної СРСР і києвського «Динамо» був Валерій Лобановський, кількість гравців «Динамо» у збірній сягала 90%. На чемпіонаті Європи 1988 року збірна СРСР виборола друге місце, поступившись Голландії. Гравці києвського «Динамо» Олег Блохін і Ігор Бєланов отримали «Золотий м'яч» як кращі гравці Європи.

Але це зовсім не означає, що українські футболісти не брали участь у чемпіонатах Європи 1960 чи 1964 років.

Чемпіонат Європи з футболу 2012 року

Представників України у чемпіонському складі 1960 року було троє: напівзахисники Юрій Войнов і Юрій Ковальов, воротар Володимир Маслаченко. Жодного українця з українського клубу. Войнов і Ковальов виступали за києвське «Динамо», але народилися вони під Москвою. Володимир Маслаченко народився на Дніпропетровщині, але був гравцем московського «Локомотиву».

Юрій Войнов і Юрій Ковальов - єдині за історію чемпіони Європи серед гравців українських команд.



Чемпіонат Європи з футболу 2012 року

На чемпіонаті Європи з цих трьох футболістів грав лише Юрій Войнов. У фінальному матчі він зробив передачу на Михайла Месхі, який віддав пас на Віктора Понєдєльніка і той забив гол, що привів збірну Радянського Союзу до перемоги. Юрій Войнов відомий як майстер «гарматного удару». Говорять, що, коли він тренувався, то одягав на м'яч по дві - три камери. У «Динамо» він перейшов із «Зеніта». Лікарі порадили Юрію змінити вологий і холодний ленінградський клімат на більш теплий через хворобу. Войнов вибирав між Києвом і Тбілісі, і в решті - решт поїхав до Олега Ошенкова, що тренував києвське «Динамо».

Чемпіонат Європи з футболу 2012 року

Юрій Ковальов так і не зіграв на чемпіонаті Європи, але у складі збірної СРСР він провів матч у 1957 році. Він чотири рази потрапляв у список 33 кращих футболістів чемпіонату.

Чемпіонат Європи з футболу 2012 року

Запасним був і Володимир Маслаченко, чиї роки у радянській збірній співпали з розквітом легендарного Лева Яшина. З 1957 по 1962 роки відомий у майбутньому телекоментатор зіграв у восьми матчах збірної. Володимир Микитович помер від серцевої недостатності у листопаді 2010 року.

З учасників фінального матчу залишилося троє гравців. Це - Валентин Іванов, Анатолій Крутиков і Віктор Понєдєльник. Саме останній дав невеличке інтервью нашому кореспонденту про ЧЄ 1960року.

Чемпіонат Європи з футболу 2012 рокуСпекор. Ми розпочинаємо серію передач про чемпіонати Європи з футболу. А ви - герой Євро - 1960...

Понєдєльнік. Герої - всі, хто грав у тій команді.

Спекор. Як проходив фінальний матч між нашою збірною і югославами?

Понєдєльнік. Дев'яносто хвилин гри закінчилися з нічийним результатом. Після п'ятихвилинної перерви розпочався додатковий час. Недільний вечір затягувався. До півночі залишалося обмаль часу. Хтось пожартував: «Прийдеться сидіти до понеділка». Саме у цей час на 113 хвилині матчу я отримав передачу від Месхі і у стрибку забив другий м'яч головою.

Спекор. А голова від контакту з м'ячами не боліла?

Понєдєльнік. До сих пір болить. Боязко було за цей м'яч боротися у Парижі. Це ж така блямба звалилася мені на голову! Ті м'ячі були у декілька разів важчі за сучасні, але ніхто не скаржився.

Спекор. Скільки ви отримали за цю перемогу?

Понєдєльнік. Видали по 200 доларів. Лев Яшин пішов до начальника команди Старостіна: «Андрію Петровичу, що ж це таке? Скільки югославам дали, чехам (їх премії нараховувалися тисячами), а нам... «Єдине, що я можу зробити - це покласти до ваших ніг увесь Париж» - сказав Старостін.

Спекор. Преса багато писала про матч ¼ фіналу між збірними СРСР і Іспанії, що не відбувся. Що сталося насправді?

Понєдєльнік. Коли стало відомо, що в 1/4 фіналу іспанцям доведеться грати зі збірною Радянського Союзу, тренеру суперників Еленіо Еррере дали вказівку з канцелярії Фрако поїхати у Москву і подивитися матч між нашою збірною і поляками. Гра закінчилася з рахунком 7:1 на нашу користь. Еррера відлітає. Ми продовжуємо готуватися. Час спливає. Ніяких контактів з федерацією футболу Іспанії немає. Закралася підозра, що щось тут не так. А відбулося ось що: Еррера з Москви летить у Париж. До Іспанії він не повертається, бо боїться сказати Франко, що його команда не виграє у «Совєтів».

Спекор. Яким кубком було нагороджено збірну СРСР, що стала першим переможцем першого чемпіонату Європи?

Понєдєльнік. Кубком Анрі Делоне.

Чемпіонат Європи з футболу 2012 року

Цей трофей - справа рук французького ювеліра Мішеля Шобійона. Це грецька амфора із срібла. На лицьовій стороні зображено атлета, який жонглює м'ячем. Висота кубка - 40см, вага - 2кг 567г. Названо так на честь головного організатора цього турніру Анрі Делоне. Кубок був виставлений у Москві на ВДНГ, потім у Музеї спорту в Лужниках. У січні 1964, згідно регламенту, його передали до штаб - квартири УЄФА.

Спекор. Яка доля вашої золотої медалі ЧЄ - 1960року?



Чемпіонат Європи з футболу 2012 року



Понєдєльник. Вона у мене вдома разом зі сріблом за ЧЄ - 1964року. Це справжні медалі. Не такі, що видають зараз. У 90-і роки з пропозицією продати медалі до мене зверталися братки з Ростова. Давали 50 тисяч доларів. І хоч жив я лише на пенсію, медалі не продав. Залишив онукам. Нехай дивляться і про діда не забувають.

Спекор. Дякую вам за інтервью. До побачення.

Слово вчителя. Діти! З інтервью ви вже зробили висновок, що у фінальному турі другого чемпіонату Європи, що проходив в Іспанії з 17 по 21 червня 1964 року збірна СРСР виборола срібні медалі. Чемпіонат виграли господарі турніру з рахунком 2:1 Третіми тут стали футболісти Угорщини.

Чемпіонат Європи з футболу 2012 рокуТурнір проходив за системою плей - офф. 29 команд вирішили прийняти участь у ЧЄ (Греція відмовилася після жеребкування). Збірні СРСР, Австрії і Люксембургу одразу потрапили до другого раунду. До напівфіналів команди грали одна з одною по два матчі - один вдома, один - у гостях. Фіналісти приїжджали до країни - господарки чемпіонату. До речі, господарку чемпіонату вибирали тільки після визначення чотирьох команд, що потрапили до фіналу.

В основному складі команди українських спортсменів не було.

Чемпіонат Європи з футболу 2012 року

Не зовсім мені зрозуміло, чому автори спецкурсу залишили поза увагою чемпіонат Європи 1972 року, який проходив у Бельгії. Тут збірна Радянського Союзу виборола також друге місце, поступившись у фіналі гравцям Німеччини з рахунком 0:3. Саме на цьому ЧЄ ввійшло у дію правило: у разі нічийного результату в додатковий час застосовувати серію пенальті, а не кидати жереб, як це було на попередньому ЧЄ. Так через невдале жеребкування команда СРСР була позбавлена третього місця.



Чемпіонат Європи з футболу 2012 року

Восьмий чемпіонат Європи з футболу проходив на полях Німеччини з 10 по 25 червня 1988 року. Збірна Радянського Союзу на 90% складалася з гравців київського «Динамо».

Це: Анатолій Дем'яненко, Сергій Балтача, Ігор Біланов, Олексій Михайличенко, Володимир Бессонов, Олег Блохін, Вадим Євтушенко, Олександр Заваров, Олег Кузнєцов,

Геннадій Литовченко, Олег Протасов, Василь Рац, Віктор Чанов, Павло Яковенко, Іван Яремчук. Тренером команди був Валерій Лобановський.

До фіналу збірна Радянського Союзу дійшла досить вдало, але сам фінал відбувався за сценарієм Рінуса Міхельса (Голландія). В захисті збірної СРСР не зміг виступати Олег Кузнєцов, його місце зайняв Сергій Алєйніков. Перший гол Руда Гулліта «прийшов» як раз із центральної зони. Головою темношкірий голландець забив гол у ворота Рината Дасаєва. Потім Марко ван Бастен забиває ще один гол. Рахунок 2:0 на користь голландців.

Пізніше Ігор Бєланов міг би реалізувати пенальті, але цього не відбулося. Бєланов говорив, що голландці почали натякати на те, що пенальті призначено несправедливо, тому він навмисно не забив м'яч у ворота. І все ж друге місце на ЧЄ для команди Радянського Союзу, що складалася переважно з українських футболістів - це велике досягнення.

Після 1991 року деякі гравці, що грали за українські клуби, а саме: Віктор Онопко, Андрій Канчельскіс, Сергій Юран, Юрій Нікіфоров, Ілля Цимбаларь, Олег Саленко, відмовилися від українського громадянства і прийняли громадянство Росії. Вони бачили для себе кращі перспективи для розвитку карьєри саме там, а не в Україні. До речі, офіційною правоприємницею збірної СРСР була визнана збірна Росії і у кваліфікаційний турнір до чемпіонату світу 1994 року попала тільки вона. Цей факт і те, що більшість українських футболістів, які приносили славу радянському і українському футболу завершили свою спортивну карьєру, привело до кризи в українському футболі на початку 90 -х років.

З часом українська команда зміцнилася. З'явилися нові молоді і талановиті гравці. Це: Андрій Шевченко, Сергій Ребров і інші.

Чемпіонат Європи з футболу 2012 року

Багатьох із них виховав тренер Валерій Лобановський, який у 1997 році повернувся до обов'язків тренера київського «Динамо».

Чемпіонат Європи з футболу 2012 року

На жаль, українська команда не змогла пройти кваліфікацію на чемпіонати Європи з 1996 по 2008 рік, тобто чотири ЧЄ проходили без участі збірної України.

На чемпіонат Європи 2012 року збірна України виходить одразу у фінальну частину, як країна, що приймає 14 чемпіонат Європи. Сподіваємося, що криза в українському футболі минула і наша збірна гідно виступить на чемпіонаті Європи 2012 року.

А тепер давайте повернемося до нашого проблемного питання. Я нагадаю його: «Чому, на вашу думку, виступи українських футболістів на чемпіонатах Європи 1992 - 2008 років були невдалими?» (Відповіді учнів).

ІІ.Висновок. Українські футболісти входили до складу збірної Радянського Союзу і СНД. Вони гідно представляли свою країну, демонстрували високу професійну майстерність і бійцівський характер. Завдяки майстерності наших футболістів збірна СРСР була першою на чемпіонаті Європи 1960 року і тричі другою - 1964, 1972, 1988 роках.

ІІІ.Домашнє завдання.

1.Підготувати реферати про історію розвитку футболу .

2.Підібрати матеріал за темою: «Футбольні традиції мого краю».



Чемпіонат Європи з футболу 2012 року

Чемпіонат Європи з футболу 2012 року

Чемпіонат Європи з футболу 2012 року

Чемпіонат Європи з футболу 2012 року









Чемпіонат Європи з футболу 2012 року

Чемпіонат Європи з футболу 2012 року







Словничок

Оверта́йм (англ. Overtime), у спорті - додатковий час, що надається для визначення переможця. У разі нічийного результату регламент змагань передбачає продовження гри на певний проміжок часу. Цей проміжок часу фіксований і обговорюється заздалегіть. Але правила можуть передбачати його дострокове закінчення (наприклад, «золотий» або «срібний» гол у футболі. У разі безрезультатного закінчення овертайма призначається серія післяматчових пенальті.































Урок № 3

Тема. Виступи збірної України у відбіркових та фінальних етапах ЧЄ і Світу. Тренери, провідні гравці, бомбардири, лідери за кількістю проведених ігор.

Завдання уроку:

1.Ознайомити учнів з тренерами, провідними гравцями, бомбардирами, лідерами за кількістю проведених ігор.

2.Підвищувати інтерес учнів до виступів збірної України у відбіркових та фінальних етапах чемпіонатів Європи і Світу.

3.Виховувати патріотичні почуття, гордість за країну.

Обладнання: фото, вирізки з газет, біографії українських провідних гравців, бомбардирів.

Хід уроку:

1.Розповідь вчителя.

На попередньому уроці ви дізналися про українських футболістів, що входили до складу команди Радянського Союзу і відзначилися у фінальних етапах чемпіонатів Європи. Сьогодні дізнаєтеся про ФІФА, чемпіонати світу, переможців і виступи збірної України у чемпіонатах світу.

Ітак, ФІФА.

21 травня 1904 році у Парижі чотири країни, а саме: Бельгія, Данія, Нідерланди, Швейцарія утворили Міжнародну федерацію футбольних асоціацій (ФІФА). Мета організації полягала в об'єднанні національних футбольних федерацій і проведенні міжнародних змагань. На початку ХХ сторіччя кожен міжнародний матч був подією. Це зараз щорічно проводиться понад сто зустрічей між національними збірними командами і тисячі міжнародних матчів між клубами. Розігрується декілька десятків турнірів всесвітнього, континентального і регіонального масштабів. Найбільш значущий із них - чемпіонат світу.

А спочатку не все було так просто. Першим президентом ФІФА було обрано француза Роберта Герена.

Саме він найбільш палко і послідовно працював у напрямку створення цієї організації. Та й сам він був різнобічною особистістю. Роберт Герен поєднував роботу президента Французької федерації і спортивного журналіста газети «Le Matin». Крім того він був дипломованим інженером. Саме Герен першим почав «проштовхувати» ідею проведення міжнародних чемпіонатів - спочатку на рівні клубів, потім серед збірних. Його перебування на посаді голови ФІФА було недовгим, трішки більше, ніж два роки.

Взагалі, вам потрібно знати, що великий футбол існує у двох видах - під прапором національних збірних і клубів. Збірні команди зустрічаються на Олімпійських іграх, чемпіонатах світу і континентів. Цікавим є те, що головні футбольні турніри народжувалися з різницею у 30 років.

Так ось, на конгресі 1904 року дев'ятим пунктом Уставу делегати записали: «ФІФА має право організації міжнародних чемпіонатів». У 1905 році на конгресі ФІФА голландець Карл Антон Віллєм Хіршман висунув пропозицію провести клубний чемпіонат з 15 учасниками - по одному від країни. На його думку команди повинні бути поділені на 4 групи:

1 група: Англія, Шотландія, Уєльс, Північна Ірландія.

2 група: Бельгія, Франція, Голландія, Іспанія.

3 група: Італія, Австрія, Щвейцарія, Угорщина.

4 група: Данія, Німеччина, Швеція.

Уявляєте, Ліга чемпіонів могла б з'явитися на світ не в 1991 році, а ще в 1905! Але біда в тому, що ідеї Хіршмана випереджали свій час. Останнім терміном подачі заявок для участі у чемпіонаті було визнано 31 серпня 1905 року. Цей день настав, а жодної заявки не надійшло. Не маючи сил знести такої поразки, Герен на наступному конгресі ФІФА, що відбувся 4 червня 1906 року склав з себе повноваження президента.

Наступним президентом ФІФА (після Герена) став англієць Даніел Берлі Вулфолл. Він, як і більшість його земляків, вважав Англію «пупом Землі», і значні перемоги британських команд над небританськими зайвий раз впевнювали його в цьому. Несміливі спроби його підлеглих заговорити про міжнародний чемпіонат душилися Вулфоллом у зародку. Так тривало до 1918 року, коли ситуація різко змінилася. По - перше, 24 жовтня 1918 року помер Вулфолл. По - друге, закінчилася друга світова війна. Британці, як переможці, вимагали розповсюдити санкції проти тих держав, які зазнали поразки у війні і на футбол. Звісно, це не знайшло підтримки і тоді чотири британські федерації на знак протеста вийшли із ФІФА.

9 місяців Міжнародна асоціація залишалася без президента, поки 1 квітня 1921 року на цю посаду не було обрано Жюля Риме, який відмінно проявив себе під час проведення Олімпійського турніру 1920 року. Саме йому вдалося ввести у життя ідею проведення чемпіонатів світу і тим самим збессмертити своє ім'я. Жюль Риме повів грамотну політику. Він відчув, що час для проведення чемпіонату світу, в якому б могли брати участь всі футболісти - любителі, професіонали - вже настав. 29 травня 1928 року було прийняте рішення історичного масштабу. В цей день делегати, що зібралися в Амстердамі на Конгресі ФІФА, більшістю голосів (27 проти 5) проголосували за проведення Кубка світу вже в 1930 році. В Амстердамі було оговорено все, крім того, хто стане господарем першого Кубка світу. Це питання відклали ще на один рік. 18 - 19 травня 1929 року в Барселоні пройшов наступний Конгрес ФІФА. Свої кандидатури виставили 5 европейських країн (Італія, Швеція, Голландія, Угорщина, Іспанія), а також одна неєвропейська країна - Уругвай. Побачивши це, представники Старого світу одноголосно зняли свої кандидатури, залишивши Уругвай насамоті. Під «тривалі овації», так говорить преса того часу, Уругвай було обрано країною - господарем І Кубка світу



Чемпіонат Європи з футболу 2012 року Чемпіонат Європи з футболу 2012 року



Жюль Риме І президент ФІФА Роберт Герен



Що стосується трофея, то на замовлення ФІФА французький ювелір Абель Ляфер виготовив повністю золоту, вагою 1800 грамів, статуетку древньогрецької богині перемоги Ніки з піднятими угору руками. З «Золотою богинею» траплялися цікаві історії. У 1966 році її викрали вперше. Поліція Скотланд - Ярда (це трапилося в Англії) збилася з ніг, і врешті - решт знайшла пропажу. Але у 1983 році «богиню» викрадають вдруге - і на цей раз вона зникає назавжди. Тут вже винні бразильці. Саме їм було передано трофей на вічне збереження за три перемоги на чемпіонатах світу (1958, 1962, 1970).

З 1974 року замість «Золотої богині» розигрується перехідний приз - Кубок світу ФІФА. Виготовлений він з чистого золота італійським ювеліром Сильвіо Газзанігой. Його вага - 4970 грам, висота 36см. На невеличкому постаменті мініатюрна модель земної кулі. Переможці отримують швидше за все точну, але позолочену копію Кубка.

Чемпіонат Європи з футболу 2012 рокуЧемпіонат Європи з футболу 2012 року

































Золота богиня Ніка Кубок світу ФІФА

Перший чемпіонат світу відбувся в 1930 році в Уругваї. Він приніс перемогу господарям турніру. Але, якщо ви уважно роздивитеся таблички, які я вам роздала, то побачите, що найсильнішими на чемпіонатах світу були бразильці - 5 перемог.

У відбіркових (кваліфікаційних) і фінальних змаганнях чемпіонатів світу беруть участь футболісти майже ста країн.

З 1930 по 2010 роки пройшло 19 чемпіонатів світу. Відбувалися вони з періодичністю один раз на чотири роки. Після третього чемпіонату світу (1938 рік) турнір не проводився 11 років (до 1950 року). Це пов'язано з подіями другої світової війни.

Призери чемпіонатів світу з футболуРік

1 місце

2 місце

3 місце

4 місце

1930

Уругвай

Аргентина

США

Югославія

1934

Італія

Чехословаччина

Німеччина

Австрія

1938

Італія

Угорщина

Бразилія

Швеція

1950

Уругвай

Бразилія

Швеція

Іспанія

1954

ФРН

Угорщина

Австрія

Уругвай

1958

Бразилія

Швеція

Франція

ФРН

1962

Бразилія

Чехословаччина

Чілі

Югославія

1966

Англія

ФРН

Португалія

СРСР

1970

Бразилія

Італія

ФРН

Уругвай

1974

ФРН

Голландія

Польша

Бразилія

1978

Аргентина

Голландія

Бразилія

Італія

1982

Італія

ФРН

Польша

Франція

1986

Аргентина

ФРН

Франція

Бельгія

1990

ФРН

Аргентина

Італія

Англія

1994

Бразилія

Італія

Швеція

Болгарія

1998

Франція

Бразилія

Хорватія

Голландія

2002

Бразилія

Німеччина

Турція

Південна Корея

2006

Італія

Франція

Німеччина

Португалія

2010

Іспанія

Нідерланди

Німеччина

Уругвай

2014









Як же виступала збірна України у відбіркових та фінальних етапах чемпіонатів Світу?

З 1930 по 1990 роки не брала участі так, як Українська РСР до 24 серпня 1991 року була частиною Радянського Союзу.

На восьмому чемпіонаті світу, що відбувся у 1966 році збірна СРСР виборола 4 місце після Англії, ФРН, Португалії.

У 1994 році збірна України не була допущена ФІФА до участі у кваліфікації.

У 1998 році - не пройшла плей - офф кваліфікації, поступилася майбутньому третьому призеру ЧС 1998 року збірній Хорватії 0:2 на виїзді і 1:2 вдома.

У 2002 році- не пройшла плей - офф кваліфікації, поступилася майбутньому фіналісту ЧС 2002 року збірній Німеччині 1:1 вдома і 1:4 на виїзді.

У 2006 році - ¼ фіналу - 5 - 8 місця поряд з такими командами як Бразилія, Аргентина, Англія.

У 2010 році - не пройшла плей - офф кваліфікації, поступилася збірній Греції 0:0 на виїзді і 0:1 вдома.

За весь період проведення турніру збірна Бразилії п'ять разів ставала чемпіоном світу. Це: 1958, 1962, 1970, 1994, 2002 роки.

Чемпіонат Європи з футболу 2012 року

Італійська збірна вигравала Кубок світу чотири рази (1934, 1938, 1982, 2006 роки).

Команда ФРН тричі здобувала золото чемпіонату світу (1954, 1974, 1990 роки),

Уругвай (1930, 1950 роки) та Аргентина (1978, 1986 роки) двічі вигравали Кубок світу.

Лідером за кількістю забитих голів за один матч визнано росіянина Олега Саленко, який забив на ЧС - 1994 року 5 голів у ворота Камеруна.

Кращим бомбардиром чемпіонату світу визнані:

Фонтен (Франція, 1958р.), 13 м'ячів;

Кочиш (Угорщина, 1954р.), 11 м'ячів;

Мюллер (Німеччина, 1970р.), 10 м'ячів.

Чемпіонат Європи з футболу 2012 року

Роналдо (Зубастик)

ІІ.Висновок. Найбільш вдало збірна України виступила на 18 чемпіонаті Світу, що проходив у Німеччині у 2006 році. Вона дійшла до ¼ фіналу, поділила 5 - 8 місця поряд з такими командами як Бразилія, Аргентина, Англія.

ІІІ.Домашнє завдання. Повторити вивчений матеріал, підготувати доповіді за темою: «Футбольні традиції мого краю».

Словничок

Міжнародна рада за Правилами виробила правила гри, обов'язкові для всіх національних асоціацій, що входять до ФІФА. Тільки Міжнародній раді дано право вносити зміни до правил. Такого права не має навіть ФІФА.

Що ж являє собою орган, що стоїть на сторожі футбольних законів?

До Міжнародної ради, за Правилами, входять керівники чотирьох британських футбольних федерацій (Англії, Шотландії, Ірландії, Уєльсу), а також президент ФІФА, яким нині є Йозеф Блаттер. Кожна з федерацій представлена президентом, відповідальним секретарем і одним - двома представниками. Міжнародна рада збирається один раз на рік на 2 - 3 дні в червні в одній із країн британських футбольних федерацій. У складі Міжнародної ради немає відомих арбітрів, проте до неї входять люди, що поважають правила гри у футбол і не віддають їх на розтерзання аматорам - ініціаторам усіляких сумнівних реформ.

Урок № 4-5

Тема. Історія розвитку футболу. Футбольні традиції мого краю. Футбольні досягнення регіону. Особливості, які мали вплив на розвиток футболу в регіоні

Завдання уроку:

1.Ознайомити учнів з історією розвитку футболу в Україні і за кордоном.

2.Підвищувати інтерес учнів до пошуку матеріалів щодо футбольних традицій, досягнень регіону з футболу.

3.Виховувати патріотичні почуття, гордість за футболістів - земляків.

Обладнання: фото, вирізки з газет, програмки, оголошення.

Хід уроку:

І.Перевірка домашнього завдання. Дай визначення:

1.ФІФА - це______________________________________________________

2.ФІФА створено__________________________________________________

3.Першим президентом ФІФА був___________________________________

4.На цій посаді він пропрацював___________________років, йому на зміну прийшов__________________________________

5.До складу ФІФА входить _____________країни.

6.Росія вступила до ФІФА у ____________році.

7.СРСР вступив до ФІФА у _____________році.

8.Карл Антон Віллєм Хіршман висунув пропозицію провести _________________ з _____ країнами - учасницями.

9.Жюля Риме обрали на пост президента ФІФА у __________році.

10.Абель Ляфер виготовив _________________________________________

11.З 1930 по 2010 рік пройшло __________чемпіонатів світу.

12.З 1974 року замість «Золотої богині» розігрується перехідний приз _________________________.

13.«Золоту богиню» викрадали _____________раз.

14.Збірна Бразилії ________разів ставала переможцем чемпіонатів світу.

15.Останній ЧС виграла збірна_____________________

16.Збірна Української РСР не брала участі у чемпіонатах світу з футболу з_________по________ роки.

17.Найбільш вдало національна збірна України виступила на чемпіонаті світу________року, де дійшла до _______фіналу.

18.Саленко на ЧС 1994 року забив ______голів у ворота _______________.

19.До ЧС 2006 року українську збірну з футболу готував_______________________.

20.Кращим бомбардиром чемпіонату світу визнано __________________(Франція).

21.У 1958 році він забив _____________м'ячів.

22.На даний момент головним тренером збірної України з футболу призначено______________________________________

ІІ.Розповідь вчителя.

Гра з м'ячем, правила якої найбільше відповідають сучасним, виникла в середині 19 сторіччя в Англії. Однак, є свідчення, що гра, яку можна вважати прообразом футболу, зародилася ще в 27 - 26 сторіччі до нашої ери у Китаї. Вона називалася «чжу ке» (що перекладається: «ударяти ногами набитий шкіряний м'яч») і служила вдосконаленню швидкості, спритності піших воїнів.

Чемпіонат Європи з футболу 2012 року Чемпіонат Європи з футболу 2012 року

Кальчо у Флоренції (XVII сторіччя) «Куджу» за часів династії Мін

У Римі існувала гра з назвою «сферомахія» - прообраз футболу. Римляни воювали з багатьма народами. Їхні гарнізони розташовувалися на території теперішніх держав Німеччини, Іспанії і місцеве населення перейняло в легіонерів захоплюючу гру.

У 6 сторіччі до нашої ери гра з м'ячем була популярною у древніх греків. Гравці розподілялися на дві партії (команди), кожна з яких намагалася провести м'яч на поле суперника. Правила цієї гри дуже нагадують правила регбі, тільки забороняється брати м'яч руками.

Грою, що нагадує футбол, ще до нашої ери розважалися при дворі японського імператора Кемарі. Ставилися ворота, у які прагнули увігнати м'яч.

Приблизно з 5 сторіччя нашої ери гру почали поступово забувати, але вже на початку 6 сторіччя у Флоренції на ярмарковій площі Санта - Крочі зустрілися команди громад, у кожній з яких було по 27 одягнених у різний одяг гравців. Вони виступали на полі розміром 100х50м, намагаючись забити м'яч у ворота суперника.

У середині 16 сторіччя у Нормандії (Франція) була широко поширена гра «ля суль», дуже схожана футбол. Дві команди ганяли шкіряний м'яч вулицями і площами. Городянам доводилося робити на вікнах і дверях спеціальні захисні огородження. Щоб зіграти в «ля суль», ремісники нерідко кидали роботу. Правителі видавали спеціальні укази, що забороняли цю гру під страхом тюремного ув'язнення, штрафів, та інших покарань. Але, незважаючи на це, в «ля суль» продовжували грати з великим задоволенням.

У середньовічній Англії була також поширена гра з м'ячем. Грали скрізь - у містах і селах, на святах і торжествах. «Футбольні» баталії найчастіше перетворювалися на кровопролитні бійки. Іноді з кожного боку виступало по 500 і більше гравців. Місцем, де відбувалися ігри, були вулиці міст і сел. Змагання починалися в середині дня і тривали до настання темряви. Перемагала команда, що зуміла прогнати м'яч через усе місто чи від села до села до визначеного місця, наприклад - до базарної площі - чи перетнути «лінію воріт», довжина якої 400м. Ігри проводилися під девізом «Перемога ціною будь - яких жертв». Під час одного такого матчу пристрасті розгорілися настільки, що в метушні під час переправи через річку 15 гравців потонули.

У ті часи футбол, у який грали команди, що нараховували десятки і сотні людей, вважалися політично небезпечним заняттям, тому феодали і купці не раз вимагали заборонити цю «вигадку диявола». Захоплення футболом порівнювали з епідемією.

Король Едуард ІІ у 1314 році заборонив гру у футбол у межах міста. Деякі жителі, які намагалися проводити футбольні зустрічі, були посаджені до в'язниці. У 1389 році Ричард ІІ зовсім заборонив футбол. За порушення заборони були встановлені сурові покарання - аж до страти. Тільки через три сторіччя королі і міністри переконалися, що буде набагато краще, якщо народ займеться футболом, а не політикою і повстаннями.

Популярними були футбольні ігри також у Франції. Одна з них називалася «шолтаж» (14ст.) Гол зараховувався тоді, коли м'яч після удару ногою попадав в обід бочки, обтягнутої пергаментним папером. Брати участь в іграх з м'ячем вважалося правилами гарного тону. Існував навіть звичай, згідно з яким танцювати з дамами, що були присутні на змаганні, мали право тільки гравці команди - переможця. Їм виявляли всілякі почесті, кращим дарували дорогі подарунки. У Франції, як і в Англії, милість до футболу періодично змінювалася гнівом, не раз робилися спроби заборонити його. Але безрезультатно. Саме у Франції в 1395 році вийшов перший посібник «Основи футбольного мистецтва», укладений настоятелем монастиря Рюксером. У монастирі панувалася справжня «футболоманія». Кожен новачок повинен був подарувати сусіду по келії футбольний м'яч.

Оскільки в ті часи майстерність лимарів була не дуже високою, м'яч, що зшивався зі смужок шкіри, мав довгасту форму. Але один раз він потрапив до рук лимарю на ймення Дорван. М'ячі, виготовлені ним, були високої якості, і пізніше Дорван домігся права на монопольне виготовлення м'ячів.

Заборона на футбол була відмінена наприкінці першого десятиліття 17 сторіччя. Вже в 1613 році настоятель церкви в Уїлштирі організував офіційний футбольний матч із нагоди королівського візиту. Широко поширилася гра в 1660 році - з часу воцаріння Карла ІІ. Справа в тім, що після перемоги Олівера Кромвеля супротивники королівського режиму змушені були втікати з Англії у Францію й Італію. Там вони захопилися «дживо дель кальцио» і, повернувшись до Англії, перетворили футбол на придворну гру.

У 1681 році відбувся матч, уперше регламентований досить чіткими правилами. І, хоча команда короля програла, він нагородив одного із кращих суперників. Цей подарунок можна вважати першим призом за майстерний виступ у футболі. Однак аж до початку 19 сторіччя ні кількість гравців в англійських командах, ні прийоми з відбирання м'яча в більшості випадків не мали ніяких обмежень. Єдина мета, яку переслідували «футболісти», - загнати м'яч у визначене місце, наприклад, на базарну площу.

Своїм удосконаленням футбол зобов'язаний англійським школам. Саме учні найбільше захоплювалися цією грою, що полюбилася їм своїм динамізмом, гостротою і розмаїтістю вражень. Школярі і відстояли її в боротьбі з антифутбольними законами.

Передісторія сучасного футболу і регбі складає своєрідну главу англійського молодіжного спорту. Шкільна адміністрація кінця 18 сторіччя зараховувала заняття футболом у розряд шкідливих звичок. Цю гру переслідували батьки міста. Буржуа не вбачали в ній ніякої матеріальної вигоди, а родовита аристократія вважала її надто грубою і простонародною.

Однак у 20 - і роки 19 сторіччя учні закритих приватних шкіл захоплювалися футболом з таким ентузіазмом, як і крикетом, що вважався панською грою. Були виключені найбільш грубі прийоми, установлені розміри ігрового поля, обмежена кількість гравців. Стиль гри диференціювався відповідно до можливостей і звичаїв коледжів.

У 20 - х роках 19 сторіччя були зроблені перші серйозні спроби направити гру в спортивне русло, виробити її загальні правила. Але справа ускладнилася суперечкою, як грати: тільки ногами чи ногами і руками? Аматори футболу розділилися на два табори. На чолі першого стояла школа міста Ітона, на чолі другого - школа міста Регбі. В Ітоні практикувалася так звана «польова гра», яка дуже нагадувала сучасний футбол. Кожна команда складалася з 11 чоловік, і було правило, схоже на сучасне «поза грою».

У 1848 році представники шкіл Ітона, Харроу, Вінчестера, Регбі і Шрусбері зібралися в Кембріджі для вироблення прийнятливих правил. У підсумку з'явилися «Кембриджські правила». Згідно з ними було проведено декілька матчів. У 1852 році команда Вестмінстерської школи грала проти школярів Харроу, а в 1855 році команда Оксфордського універсітету - проти Кембриджського. З'явилися нові правила. Хоч вони були недовговічні, однак стали основою майбутніх більш досконалих правил. І нарешті 26 жовтня 1863 року у Лондоні, у таверні «Фрімен таверн» («Таверна вільної людини»), зустрілися представники футбольних команд і клубів шкіл та коледжів. Збори не дійшли згоди щодо утвердження правил, але створили футбольну асоціацію.

Не домігшись більшості, прихильники «гри ногами і руками» залишили збори і згодом (1871р.) організували «Союз регбі». Тринадцять прихильників гри тільки ногами, залишились у таверні на Великій королівській вулиці, виробили 13 правил гри у футбол. 8 грудня 1863 року ці правила були опубліковані в газетах і здобули загальне визнання. Так народився сучасний футбол, але нападки на нього час від часу відновлювалися.

Історія розвитку українського футболу



Чемпіонат Європи з футболу 2012 року

14 липня 1894 року на футбольному полі, що знаходилося у Стрийському парку, відбулася міжміська гра між командами, що представляли спортивно-гімнастичне товариство «Сокіл» - Львів проти Кракова. Матч розпочався о 17:00. Львів'яни грали у білих футболках та сірих гімнастичних штанцях, а гості - у білих футболках та синіх штанцях. Поєдинок судив професор Виробек з Кракова. На стадіоні місткістю 10 000 глядачів зібралося близько 3 000 людей. Гра тривала 7 хвилин - до першого забитого гола. Цей м'яч провів другокурсник учительської гімназії Володимир Хомицький, який діяв на лівому боці поля. Тактики й стратегії у діях футболістів майже не було - головним завданням було проштовхнути м'яч повз воротаря у ворота. Стійками воріт служили два прапорці, увіткнуті у землю.



Розвиток на початку XX сторіччя (1900-1914)

У 1900-х роках перші футбольні клуби виникають у багатьох містах України - ініціаторами є переважно молодь, студенти вищих шкіл. У багатьох містах першими гравцями були робітники та моряки з країн Європи. «Сокільський рух», започаткований чехами у середині XIX сторіччя був причетний до розвитку гри у Києві. Перша команда - «Південь» (1902) складалася переважно із чехів. Згодом її перейменовано на «Сокіл». Одним з осередків київського футбольного руху Києва був Політехнічний інститут, студенти якого створили команду «Політехникі» (1906). У 1911 році 6 київських клубів організували першу міську лігу: «Любителі спорту», Спортивно-гімнастичний кружок при Київському Політехнічному інституті, кружок «Славія», кружок «Спорт», Польське гімнастичне товариство та кружок «Фенікс». Виграли турнір «політехніки». У Львові спудеї першої реальної школи утворили ФК «Слава», що згодом став предком клубу «Чарні» (1903), свою спортивну команду зробила четверта гімназія - КГС (Клуб гімнастично-спортивний, 1904). Цю команду через 3 роки перейменовано на «Поґонь» - у міжвоєнний період вона буде одним із флагманів польського футболу. Учні 3 та 6 гімназій створили команду «Лехія» (1905). У 1905 році вперше провели чемпіонат міста - перемогли «Чарні».

У першій одеській лізі (створена у 1911) брати участь ОБАК (Одеський британський атлетичний клуб), ОКФ (Одеський кружок футболу), шереметьєвці, «Спортинг-Клуб», «Вега», «Індо», «Турн-Ферайн» (команда німецького спортивного товариства) і «Флорида».





Міжвоєнні роки УРСР

Осередками футбольного життя радянської частини України залишалися великі міста: Київ, Одеса, Дніпропетровськ, Донецьк. Найкращі команди грали у Харкові - тодішній столиці республіки. Всі 7 першостей УРСР у 1921-31роках виграли саме харків'яни. Коли у СРСР вирішили організувати перший чемпіонат країни для колективів міст та республік, представник Харкова - «Штурм», став переможцем зональних змагань в Україні. У московських плей-офф, «Штурм» у півфіналі розгромив збірну Закавказької РСР - 4:0, а у фіналі несподівано переграв команду Ленінграду - 2:1. Серед найкращих гравців 1920-х та 30-х рр. з першої столиці УРСР були футболісти збірної СРСР: Микола Кротов, Іван Привалов, Микола та Костянтин Фоміни та Олександр Бабкін. У 1927 році створено «Динамо» (Київ), яке стало флагманом українського футболу. Саме «Динамо» було єдиною українською командою у найвищій лізі першого чемпіонату СРСР 1936. «Динамівці» зайняли 2 місце. Одними з найкращих футболістів країни були воротар Антон Ідзковський, захисник Костянтин Фомін, нападники Костянтин Щегоцький і Віктор Шиловський. Але за чемпіонство боролися тільки сильні московські клуби («Динамо» і «Спартак»), а найвищим довоєнним показником киян залишось віце-чемпіонство 1936.

Чемпіонат Європи з футболу 2012 року



«Динамо» (Київ) серпень 1928р.

Міжвоєнні роки - Галичина, Волинь, Закарпаття і Буковина

У багатонаціональному Львові було кілька сильних команд, кожна з яких мала специфічну назву. Польські імена носили 2 найпотужніші клуби міста - «Поґонь» і «Чарні», які регулярно виступали у найвищій лізі. Сильною командою була і «Гасмонея», де грали євреї. Іншими провідними командами міста були «Лехія» і футбольна дружина спортивного товариства «Україна». «Поґонь» провела всі 13 довоєнних турнірів вищої ліги, «Чарні» - 7, «Гасмонея» - 2 і Лехія - один. Всі галицькі команди виступали у чемпіонаті Львівської окружної ліги, переможець якої виходив до найвищої ліги. Серед не львівських дружин варто згадати колективи: «Ревера» (Станиславів) та «Юнак» (Дрогобич), «Поґонь» 4 рази ставала чемпіоном Польщі (1922, 1923, 1925, 1926). До національної команди Польщі викликали Спиридона Альбанського, Яна Васевича, Юзефа Ґарбєня, Мечислава Батша, але найбільшими «зірками» були Михайло (Міхал) Матіас і нападник Вацлав Кухар. Тренував львівський клуб австрійський спеціаліст Карл Фішер.

У першому (та єдиному довоєнному) Кубку Польщі львівська «Спарта» дісталася до фіналу, де програла краківській «Віслі» (0:2). Після вторгнення радянських військ у вересні 1939 усі клуби ліквідували, створивши натомість нові з «пролетарськими» назвами: «Динамо», «Спартак» та ін. Найсильніші команди Волині: ВКС (Військовий Клуб Спортивний), «Гасмонея» та «Сокіл» (усі - Рівне), ПКС (Луцьк) грали у Люблінській окружній лізі, але на загальнопольському рівні успіхів не досягали. Центром закарпатського футболу був Ужгород. Найпопулярнішою командою краю став Спортивний Клуб «Русь», створений у 1925. Ця команда була постійним переможцем першості Закарпаття у 1929-1934 роках. СК «Русь» вигравав чемпіонати Словаччини у 1933 та 1936 роках і був одним з найвідоміших клубів країни. Команда почала одною з перших у світі літати на виїзні ігри на літаку за що отримала назву «літаюча команда вчителів». Найвідомішими закарпатськими гравцями міжвоєнного періоду були воротар Олекса Бокшай і нападник Ґеза Калочаї. Бокшай, який у 1937 перейшов з «Руси» до празької «Спарти» став наступником легендарного голкіпера Франтішка Планічки і, окрім багатьох чемпіонських титулів у внутрішній першості, виграв Кубок Мітропи. Уродженець Берегового Калочаї грав у «Спарті» у 1932-1937 рр., був володарем Кубка Мітропи і виступав за збірні Чехословаччини та Угорщини.

1940-1961

Німецька окупація не заважала проводити футбольні матчі на заході України, де у 1942 році навіть організували суто українську лігу, що об'єднувала клуби усієї Галичини. У 1942, 1943 і 1944 рр. чемпіонами ставали відповідно «Україна» (Львів), «Скала» (Стрий) і «Ватра» (Дрогобич).

В Києві влітку 1942 року провели турнір, де виступали угорські, німецькі та румунські військові частини й дві українські команди - «Рух» і «Старт» (або ж по-іншому «Хлібзавод», бо там працювало більшість гравців колективу). Найвідомішими іграми стали зустрічі «Старту» з командою «Флякельф», перша з яких закінчилась перемогою українців 5:1 і було проведено матч-реванш. Через 3 дні - 9 серпня 1942 року «Старт» вдруге переміг німців - 5:3. Після цієї зустрічі відбулися арешти та розстріли київських футболістів, гра згодом отримала назву «Матч смерті». Характерною особливістю перших післявоєнних та 50-х років в українському футболі став прихід у найсильніші клуби великої кількості талантів із Закарпаття, серед яких: Ернест Юст, Дезитерій Товт, Михайло Коман, Василь Турянчик, Йожеф Сабо, Ференц Медвідь, Йожеф Беца. У 1930-х роках у вищій лізі СРСР регулярно грало лише «Динамо» (Київ). «Стахановець» із Сталіно (зараз - «Шахтар») провів у еліті сезони 1938-1941 і повоєнні 1949-1952. Від 1955-го клуб став постійним учасником найвищого дивізіону. Періодично у «вишці» з'являлися харківські команди «Локомотив» (1949,1950,1953 та 1954) і «Авангард» (1960-1963). До «сборной» футболістів «Динамо» чи «Стахановця» майже не викликали. Першим гравцем українського клубу, який вийшов у матчі за СРСР став Віктор Фомін у 1955 році. Лише кілька поєдинків зіграли Віктор Каневський (5 ігор) і Олег Макаров (1), а стабільним гравцем збірної з українських футболістів став тільки півзахисник київського «Динамо» Юрій Войнов - єдиний представник українських клубів на чемпіонаті світу 1958, де виступав Радянський Союз. У складі збірної він став чемпіоном Європи 1960 року. У 1954 «Динамо» вперше завоювало Кубок СРСР. З 1957 року головним футбольним функціонером у ЦК КПУ став Володимир Щербицький, з чиїм іменем будуть тісно пов'язані успіхи та вплив найсильнішого в УРСР футбольного клубу «Динамо» (Київ). У 1961 році вперше у історії чемпіонатів Радянського Союзу переможцем стала команда з-поза Москви - київське «Динамо». Того ж року Кубок здобув «Шахтар» (Сталіно). Український футбол ставав дедалі помітнішим на всерадянській арені.



1962-1975

У 1960-1963 рр. у вищій лізі виступав харківський «Авангард». На чемпіонаті світу 1962 року за збірну СРСР у нападі грав київський «динамівець» Віктор Каневський. «Динамо» (Київ) під керівництвом Віктора Маслова 1966-1968 роках повторило рекорд ЦСКА (Москва) перемігши у 3 чемпіонатах СРСР поспіль. У 1966 році відрив киян від «срібного» призера, ростовського СКА досяг 9 очок (тоді давали 2 очки за перемогу). Найкращим футболістом країни 1966 назвали півзахисника «Динамо» Андрія Бібу.

На англійському чемпіонаті світу 1966 основним гравцем основи був Йожеф Сабо, а Валерій Поркуян, Віктор Серебрянников та Леонід Островський з'являлися на полі лише у деяких іграх. Радянський Союз дістався до півфіналу - досягнення, яке збірній вже не вдасться повторити чи перевершити. У 1969 році Кубок СРСР вперше і востаннє здобуває команда з першої ліги - «Карпати» (Львів). У період від 1965 до 1975 року «Динамо» (Київ) тільки 1 раз опускалося нижче від 2-го місця в першості СРСР (7 позиція у 1970), підсумок тих 11 сезонів: 6 чемпіонств і 4 віце-чемпіонства. Коли закінчили виступи головні «зірки» московських клубів 1960-х років: Валерій Воронін та Валентин Іванов з «Торпедо»; Альберт Шестерньов і Володимир Пономарьов (ЦСКА); Галімзян Хусаїнов («Спартак»); «динамівці» Ігор Численко та Лев Яшин, то відсоток гравців у національній збірній СРСР з Києва збільшився.





Серед 14 учасників ЧЄ 1972 (віце-чемпіонство після поразки у фіналі від ФРН - 0:3) 6 гравців представляли клуби УРСР - «Динамо», «Шахтар», «Зорю» і «Карпати». Того року чемпіонат сенсаційно виграла «Зоря», «Динамо» було другим, а 6-е місце посів новачок «вишки» «Дніпро», де наставником працював молодий тренер Валерій Лобановський. Колишній нападник київського «Динамо» повертається до Києва і з динамівського колективу ліпить сильну навіть за європейськими мірками команду. «Динамо» здобуває Кубок володарів кубків і Суперкубок УЄФА 1975. «Золотий м'яч» найкращому гравцю Європи від «Франс футболу» отримує нападник киян Олег Блохін. Лобановського призначають наставником «сборной». Блохіна визнавали найкращим футболістом України у 1972, 1973, 1974, 1975, 1976, 1977, 1978, 1980 і 1981 роках та найсильнішим гравцем СРСР у 1972, 1973 та 1974 роках.

1976-1991.

У 1974-1977 роках серед 16 учасників вищої ліги чемпіонату СРСР було 6 команд з УРСР, тобто - 37,5 %. Це був найвищий показник за всі роки існування чемпіонату СРСР (таке саме трапиться в останній першості - 1991). «Динамо» (Київ) ставало чемпіоном у 1977, 1980 та 1981 роках. У 1979 році віце-чемпіоном країни стає донецький «Шахтар», а найкращим бомбардиром та гравцем року є нападник Віталій Старухін.





Чемпіонат Європи з футболу 2012 року

Віталій Старухін

Після стабільних успіхів київських «динамівців» Валерія Лобановського знову призначили тренером національної збірної СРСР (1982-1983 й 1986-1990). На початку 1980-х у Дніпропетровську зібрався колектив футболістів, який почав боротьбу за медалі у радянських першостях - Сергій Краковський, Микола Павлов, Геннадій Литовченко, Олег Таран та Олег Протасов. «Дніпро» виграло першість Союзу у 1983 (під керівництвом Володимира Ємця) і 1988 (під керівництвом Євгена Кучеревського).

У 1984 році найкращим футболістом країни назвали Геннадія Литовченка, у 1987 - Олега Протасова.









Чемпіонат Європи з футболу 2012 року

Олег Протасов

Протасов встановлює рекорд результативності сезону 1985 - 35 голів, отримав «Срібний бутс». Цей результат (35 голів за сезон) став найкращим у всіх першостях СРСР. Олег Блохін виходить у лідери за кількістю матчів, голів як за «Динамо» так і за збірну СРСР.

Чемпіонат Європи з футболу 2012 року

Олег Блохін

Київське «Динамо» виграє Кубок володарів кубків 1986, а на чемпіонаті світу у Мексиці 1986 серед 11 гравців основного складу 8 представляли «Динамо». «Франс футбол» визнав Ігоря Бєланова найкращим гравцем Європи 1986. Київських «динамівців» - підопічних Лобановського, називають найкращими футболістами СРСР: Анатолія Дем'яненка (1985), Олександра Заварова (1986), Олега Протасова (1987), Олексія Михайличенка (1988).

Футбол у незалежній Україні (1991- ...)

Федерацію футболу України створили у 1991 році. Першим президентом ФФУ став Віктор Банніков.

Чемпіонат Європи з футболу 2012 рокуЧемпіонат Європи з футболу 2012 року

Віктор Банніков





Наступного року організація стала членом ФІФА та УЄФА, але жеребкування відбору до чемпіонату світу 1994 відбулося перед цим. Новостворені пострадянські федерації (окрім російської) до початку кваліфікацій до чемпіонату Європи 1996 грали тільки у товариських зустрічах. Чимало гравців провело кілька напівофіційних ігор за Україну, але потім виступало за Росію (наприкл. Олег Саленко - найкращий бомбардир ЧС 1994, Юрій НЧемпіонат Європи з футболу 2012 рокуікіфоров, Ілля Цимбалар).

Чемпіонат Європи з футболу 2012 року

Олег Саленко Ігор Бєл











Чимало сильних гравців повиїжджало за кордон, від колишньої радянської системи підготовки юних гравців залишилося дуже мало. Першим чемпіоном України стала сімферопольська «Таврія», яка перемогла у вирішальній грі «Динамо» (Київ). Всі наступні чемпіонати (аж до 2002) вигравали кияни. Збірну формували на основі «Динамо», куди в 1996-у після кількох років праці на Близькому Сході повернувся Валерій Лобановський. 1996.Чемпіоном і володарем Кубка України стало "Динамо".



1997. Збірна України зайняла друге місце у відбірковій групі чемпіонату світу, пропустивши вперед чемпіонів Європи Німеччину й обійшовши Португалію. Однак у стикових матчах програла Хорватії (0:2 і 1:1) багато в чому через украй необ'єктивне суддівство. Чемпіоном України стало "Динамо", володарем Кубка - "Шахтар". Восени "Динамо" вдало виступило в Лізі Чемпіонів, обігравши "Барселону", ПСВ і "Ньюкасл", вийшло у чвертьфінал.



1998. «Динамо» Київ продовжило вдалі виступи в Лізі Чемпіонів, обігравши, зокрема, лондонський "Арсенал".

1999. Збірна України зайняла друге місце у відбірковому турнірі чемпіонату Європи, пропустивши вперед чемпіонів світу Францію й обійшовши Росію. Однак у плей-офф вона зненацька програла Словенії (1:2 і 1:1). «Динамо» (Київ) стало чемпіоном і володарем Кубка України, а так само втретє у своїй історії півфіналістом Ліги Чемпіонів, обігравши у чвертьфіналі її торішнього переможця мадридський "Реал".

2000. «Динамо», що втретє підряд виграло і чемпіонат і Кубок, дійшло до другого групового турніру Ліги Чемпіонів, у якому незважаючи на дві поразки на старті, потім узяло 10 очок з 12 і ледь не обійшло майбутнього переможця - «Реал» (Мадрид). Уперше відразу два представники з однієї східноєвропейської країни брали участь у Лізі Чемпіонів. Ними стали представники України - київське «Динамо» і донецький «Шахтар». Збірна України у відбіркових іграх чемпіонату світу почали з поразки від поляків вдома, але потім одержала дві перемоги на виїзді над норвежцями і вірменами.

2001. Уперше за останні 8 років у чемпіонаті України була конкуренція в боротьбі за перше місце. У драматичній боротьбі київське «Динамо» на самому фініші на одне очко обійшло «Шахтар». Восени «Динамо» знову брало участь у Лізі Чемпіонів. Збірна України зайняла друге місце у відбірковій групі чемпіонату світу і втретє підряд виступала в іграх плей-офф, знову програвши - цього разу Німеччині (1:1 і 1:4).

2002. Помер великий тренер Валерій Лобановский. Чемпіоном України вперше став донецький «Шахтар», обігравши у вирішальному матчі на своєму полі в передостанньому турі свого конкурента - київське «Динамо». «Шахтар» виграв і Кубок країни, також обігравши у фіналі київське «Динамо».



2003. Звання чемпіона України повернуло собі київське «Динамо». Кияни виграли і Кубок країни, у фіналі обігравши знову ж «Шахтар». Збірна України, що роздирається зміною поколінь і травмами ведучих гравців, незважаючи на непогані матчі з іспанцями та з майбутніми чемпіонами континенту греками, утративши масу очок з аутсайдерами, провалила відбірковий турнір, зайнявши лише 3-і місце в групі.

2004. Київське «Динамо» знову стало чемпіоном. А в Лізі Чемпіонів вдруге в історії взяли участь два українських клуби. Другим став донецький «Шахтар». Обидва учасника зайняли 3-і місця і перейшли в Кубок УЄФА. Збірна України відмінно почала відбірковий турнір чемпіонату світу, крім того зігравши в нічию в Данії і розгромив у гостях третього призера минулого мундіаля Туреччину.

2005. Збірна України пройшла відбірковий турнір чемпіонату світу і вийшла з першого місця,залишивши позаду Туреччину, Грецію і Данію. Київське «Динамо» програло в другому кваліфікаційному раунді Ліги Чемпіонів швейцарському «Туну» і не потрапило в груповий раунд ліги чемпіонів. Чемпіоном України вдруге став донецький «Шахтар».

2006. Збірна України уперше брала участь у фінальному турнірі чемпіонату світу. Вийшовши з групи, збірна здолала в 1/8 Швейцарію по пенальті 3:0. А у чвертьфіналі програла Італії з рахунком 3:0. У груповому турнірі Ліги Чемпіонів брали участь два клуби - донецький «Шахтар» зайняв 3-і місце і перейшов у Кубок УЄФА, а київське «Динамо» виявилося на останньому, 4-м місці у своїй групі. Чемпіоном України другий рік підряд став донецький «Шахтар».

2007. Київське "Динамо" стало чемпіоном України. Також кияни виграли Кубок країни. В Лізі чемпіонів у свої групах «Динамо» та «Шахтар» зайняли останні місця, не потрапивши навіть до Кубку УЄФА. Збірна України провалила відбір на Євро-2008, зайнявши 4-е місце в групі, пропустивши вперед італійців, французів та шотландців. Важливою подією для українців в цьому році стало те, щоУкраїна разом із Польшею виграли тендер за проведення чемпіонату Європи, який відбудеться у 2012 році.

Словничок

Спудеї - назва в Україні в XVI-XVIII сторіччях учнів братських шкіл, колеґій та середніх і нижчих класів Києво-Могилянської Академії.



Футбольні традиції мого краю. Футбольні досягнення регіону. Особливості, які мали вплив на розвиток футболу в регіоні.

ІІІ. Розповідь вчителя.

Стан розвитку футболу в Харківській області

Одним із найвідоміших футбольних регіонів в Україні завжди була Харківщина - край, що дав українському й радянському футболу цілу плеяду видатних талановитих майстрів: футболістів і тренерів, арбітрів і фахівців, знаних у всьому світі. У цьому році, а саме 19 березня, виповнилося 90 років від дня перших установчих зборів, коли було створено футбольну лігу в Харкові. І відтоді команда Харкова була учасником футбольних змагань, що проходили на території Російської імперії, а згодом і колишнього Радянського Союзу. Слід зазначити, що вже в 1913 р. збірна Харкова стала півфіналістом першості Росії. А на початку радянської влади саме команда першої столиці України разом з командами Москви і Петербурга вважалась найсильнішою в СРСР. Вона була практично незмінним чемпіоном України, а в 1924 р. завоювала звання першого офіційного чемпіона Союзу.

Не менш яскраві сторінки історії Харківщини й за часів радянського футболу. Команда «Металіст» (Харків) була володарем Кубка СРСР з футболу (1988 р.). Ще раз грала у фіналі Кубка (1983 р.). Тричі виходила до півфіналу цього турніру.

У 1961р. команда «Авангард» (Харків), теперішній «Металіст», зайняла шосте місце - це найвище досягнення в чемпіонатах Радянського Союзу.

«Металіст» брав участь, як представник радянського футболу, в розіграшах Кубка Кубків європейських країн (1988/89 р.р.). Команда представляла СРСР на Всесвітній універсіаді.

За роки незалежності України на футбольній Харківщині спостерігався повний вакуум, хоча «Металіст» був фіналістом розіграшу Кубка України (1992р.) і декілька разів займав п'яте місце в чемпіонатах країни. Але з 1996 року почалися реальні зміни на краще і було зроблено дуже й дуже багато: наведено порядок в обласному аматорському футболі, побудовано чітку схему проведення першості Харківської області, організовано змагання не тільки для діючих гравців, а й для ветеранів. Федерація брала участь у життєдіяльності ФК «Металіст» і за її допомогою клуб вийшов до вищої ліги. У місті створено жіночу футбольну команду, яка дебютувала на внутрішній арені й цього року стала фіналістом Кубка України та завоювала срібні нагороди чемпіонату країни. Майже рік тому ХОФФ отримала нове приміщення - «Будинок футболу». Зараз Федерацію футболу очолює Бабаєв Володимир Миколайович.

Говорячи про дорослий футбол, ніяким чином не слід забувати й про дітей. Розвиток дитячо-юнацького футболу став одним із провідних напрямків діяльності федерації. «Кубок вуличного футболу» виграла харківська команда. Місто було представлено у фіналі розіграшу «Шкіряного м'яча», а всього на старт цих змагань в області вийшло більше двох з половиною тисяч колективів. Зараз Харків і весь регіон у цілому мають у дитячо-юнацькій лізі України представників, котрі виступають у трьох вікових категоріях. Три з них на лідируючих позиціях у своїх групах. Щорічно відбуваються змагання першості й Кубка області з футболу серед дорослих.

За даними цього Довідника в Харківській області працюють 127 ДЮСШ, кількість дітей складає 67 203 учня, із них 85 шкіл, де існують відділення футболу, кількість дітей, що займаються футболом - 16 674 учня, з якими працюють 380 тренерів, в тому числі 186 штатних. СДЮШОР «Металіст» - 350 учнів, 8 штатних тренерів. В училищі фізичної культури №1-95 учнів, 8 тренерів. На кафедрі ХДІФК займаються 100 студентів, з якими працюють 11 викладачів.

Інформація про чемпіонів та володарів Кубка Харківської області з футболу

за період з 1977 по 2001рокиРік

Чемпіони області:

Володарі Кубка області:

«Металург» Куп'янськ

«Маяк» Харків

«Металург» Куп'янськ

«Маяк» Харків

«Металург» Куп'янськ

«Маяк» Харків

«Металург» Куп'янськ

«Авангард» Дергачі

«Металург» Куп'янськ

«Маяк» Харків

«Авангард» Лозова

«Маяк» Харків

«Авангард» Лозова

«Авангард» Лозова

«Цементник» Балаклія

«Маяк» Харків

«Цементник» Балаклія

ЕТМ Харків

«Металург» Куп'янськ

«Авангард» Лозова

«Металург» Куп'янськ

«Авангард» Лозова

«Авангард» Лозова

«Авангард» Лозова

«Металург» Куп'янськ

«Маяк» Харків

«Колос» Барвінкове

«Авангард» Лозова

«Металург» Куп'янськ

«Авангард» Лозова

«Авангард» Лозова

«Цементник» Балаклія

«Авангард» Мерефа

«Цементник» Лозова

«Авангард» Мерефа

«Авангард» Мерефа

«Авангард» Мерефа

«Кристал» Пархомівна

«Авангард» Мерефа

«Кристал» Пархомівна

«Енергетик» Комсомольське

«Енергетик» Комсомольське

«Кристал» Пархомівка

«Кристал» Пархомівна

«Кристал» Пархомівна

«Кристал» Пархомівна

«Кристал» Пархомівна

«Кристал» Пархомівка

«Локомотив» Куп'янськ

«Енергетик» Комсомольське









Чемпіонат Європи з футболу 2012 року Чемпіонат Європи з футболу 2012 року



Футбольний клуб «Металіст».

Команда заснована у грудні 1925року.

Попередні назви: ХПЗ (1925 - 1946 рр.), «Дзержинець» (1947 - 1949рр.), «Авангард» (1956 - 1966рр.), з 1967 року - «Металіст».

Кольори клубу: синьо - жовті.

Адреса клубу: 61101, м. Харків, вул. Плеханівська, 65.

Тренувальна база - селище Високий.

Стадіон -«Металіст» (28000 глядаяів)

Кращі досягнення

Переможець Кубку СРСР 1988 року (у фіналі обіграв московське «Торпедо» - 2:0), фіналіст 1983 року («Шахтар» - 0:1)

Вихід в 1/8 Кубка Кубків у сезоні 1988/89 (1/16 - «Борац» Югославія - 0:2 і 4:0; 1/8 «Рода» Голландія - 0:1 і 0:0)

5 місце у чемпіонаті України (1992/93 і 2001/02рр.)

У дев'яти чемпіонатах України харківьяни провели 340 ігор.

6 місце у чемпіонаті СРСР (1961). Найбільшу кількість матчів за команду провів Юрій Тарасов (214). Також його визнано кращим бомбардиром клубу (61 м'яч) і рекордсменом клубу за сезон (17 м'ячів - 1984рік)

Фіналіст кубка України (1992 - «Черноморець» Одеса - 0:1)

Найбільшу кількість матчів за клуб у вищий лізі України провів Роман Пец (141)

Найбільшу кількість голів вищої ліги України забив Віталій Пушкуца (22)

Кращими бомбардирами команди за сезон у вищій лізі України визнані Вадим Колесник (1992/93рр.), Віталій Пушкуца (2001/ 2002рр.) - по11 м'ячів.

Найбільша перемога у вищій лізі України - 6:0 («Заря» Луганськ, 1992/93рр.)

Найбільша поразка у вищій лізі України 0:8 («Шахтар» Донецьк, 2000/2001рр.)



Кращі футболісти різних років.

Н.Уграіцький, Н.Корольов, В.Марьєнко, Н.Каштанов, В.Зуб, С.Костюк, І.Секеч, Р.Шподарунок, Р.Юшка, Л.Колтун, В.Арістов, О.Лисенко, С.Малько, О.Крамаренко, В.Лінке, В.Крячко, Ю.Сивуха, В.Каплун, С.Балтача, П.Яковенко, Л.Ткаченко, В.Сусло, С.Кузнєцов, Р.Поточняк, Н.Бачиашвілі, В.Карамзаєв, Ю.Тарасов, І.Якубовський, А.Баранов, Л.Буряк, Б.Деркач, В.Лозинський, Г.Аджоєв, А.Іванов, А.Єсипов, В.Медвідь, І.Кутепов, І.Панчишин, А.Призетко, С.Кандауров, С.Скаченко, Р.Пец, А.Кирлик, А.Помазун, В.Пушкуца, А.Горяінов, С.Мізін.



Кращі тренери

А.Пономарьов, В.Каневський, Є.Лемешко, Л.Ткаченко, М.Фоменко

Керівництво клубу

Почесний президент - Фельдман Олександр Борисович

Віце - президенти:

Фельдман Борис Якович, Бугай Валерій Михайлович

Генеральний директор клубу - Овечкін Ігор Миколайович



Чемпіонат Європи з футболу 2012 року

Футбольний клуб «Арсенал» (Харків) був заснований у січні 1998 року. Весною цього ж року під керівництвом головного тренера Валентина Миколайовича Крячка команда брала участь у першості міста з футболу.

Головний тренер мав досвід роботи в командах майстрів і вміло комплектував футбольний колектив, який зі старту заявив про свої високі сподівання. Основу колективу складали гравці, які грали у свій час у командах першої та другої ліги. Едуард Столбовий декілька сезонів захищав кольори ахтирського «Нефтяника», В'ячеслав Хруслов виступав у складі команди києвського «Динамо», Олексій Чирва грав у першій лізі нікопольського «Металурга», Юрій Шушура виступав у вищий лізі за «Торпедо» м. Запоріжжя. Досвід гри у командах майстрів мали Віталій Сахно, Анатолій Серьогін, Вадим Комардин, Ігор Рахаєв.

У першому своєму сезоні «Арсенал» став чемпіоном Харкова, посунувши попереднього лідера - команду «Міськелектротранс». Восени 1998 року ці дві команди зустрілися у фіналі розигришу кубка м. Харкова, де перемога дісталася «Арсеналу». Вдалі виступи у міських змаганнях надали сил і впевненості команді Валентина Крячко. Це сприяло тому, що команда включилася в любительський чемпіонат України і впевнено виборола перше місце.

У зв'язку з тим, що пархомівський «Кристалл» не став заявлятися до другої ліги, замість нього у змагання майстрів включили «Арсенал». Свій дебютний сезон у другій лізі харків'яни провели на одному диханні. «Арсенал» з перших турів захопив лідерство у турнірній таблиці. Лише з середини другого кола стало зрозуміло, що команда, що була претендентом на І місце, буде тільки четвертою, що є відмінним результатом для дебюту.

На 10 чемпіонаті України «Арсенал» повторив свій минулорічний результат.

На 11 чемпіонаті України «Арсенал» продемонстрував висококласну гру.колектив отримав путівку до першої ліги, де в першому колі показав гідний результат для дебютанта подібних змагань.

У Харківській області футбол користується попитом. Є футбольні команди і в Куп'янську. Це: «Локомотив», «Колос - Металург» (вища ліга області), «Оскіл» - ІІ ліга.



Чемпіонат Європи з футболу 2012 року Чемпіонат Європи з футболу 2012 року

Чемпіонат Європи з футболу 2012 року



2008 рік

Перемогою команди «Локомотив» (Куп'янськ) завершився футбольний чемпіонат Харківської області. Для вболівальників і фахівців ця новина не стала сенсаційною.

Без шансів для інших

«Залізничники» вже три роки поспіль доводять, що є найкращими серед аматорських команд регіону. І в цьому сезоні вони відразу захопили лідерство. Протягом усієї турнірної дистанції «Локомотив» демонстрував впевнену гру, залишивши іншим командам можливість поборотися лише за нижчі місця. Втім, ще до фінішу чемпіонату визначився й володар срібних нагород − набраний «Енергетиком» (Солоницівка) запас очок дозволив цій команді заздалегідь забронювати за собою друге місце. Третім в чемпіонаті-2008 став комсомольський «Енергетик».

Футбольне місто

Слід зазначити, що у цьому розіграші «Локомотив» домігся рекордних у його сучасній історії результатів. Проте загальна історія клубу бере початок з 1923 року − саме тоді була створена куп'янська команда. Так що невипадково Куп'янськ здавна вважається «футбольним» містом.

Треті в Україні

Цього року колектив вдало виступив й у чемпіонаті України серед аматорів, посівши у підсумку, разом із «Єдністю-2» з чернігівської області, третє місце. Пробившись до фінального раунду, «залізничники» поступилися у своїй групі першою сходинкою, що давала право зіграти у вирішальному матчі, тільки майбутньому тріумфатору першості − чернівецьким «Лужанам».

Переможний дубль

Крім того, куп'янчани зробили переможний дубль, вигравши не тільки регіональну першість, а й турнір на Кубок Харківської області, присвячений пам'яті легендарного харківського воротаря Миколи Уграїцького. Цікаво, що честіше всіх володарем почесного трофею була команда «Маяк» (Харків), яка 8 разів перемагала у Кубку та чотири рази брала участь у фіналі. 8 раз фіналістами (із них 4 рази володарями) становився «Авангард» з Лозової. Куп'янський «Локомотив» виграв три останніх турніри й навічно залишив Кубок собі. На жаль, цього року не проводилися змагання збірних команд залізниць країни на Кубок «Укрзалізниці». Є вагомі підстави думати, що представники Куп'янська могли б виграти й цей турнір. Як це вже відбувалося у 2006 і 2007 роках.

Сплав молодості й досвіду

«Досягати перемог нам допомагає, як це не банально звучить, сплав молодості й досвіду, − говорить головний тренер «Локомотива» Сергій Василець. − Основу клубу складають спортсмени від 1987 до 1974 року народження. Практично всі вони вихованці куп'янського футболу. Важко переоцінити й ту підтримку, що нам надають керівники Південної залізничної дороги».

ФК «ЛОКОМОТИВ» (Куп'янськ) − 2008:

Воротарі − Максим КОЛЕНДА, В'ячеслав КРУЛИЦЬКИЙ.

Захисники − Сергій ЗАГОРУЙКО, Станіслав КРИУЛІН, Олександр МАРИНЕНКО, Олександр МІТЬОЛКІН, Руслан МОСКАЛЕНКО, Максим ЧЕПУР.

Півзахисники − Андрій ГРИГОРОВ, Станіслав КОРОВІН, Олександр МИРОШНИЧЕНКО, Юрій СТРЕМОУХОВ, Андрій БЕССАЛОВ.

Нападники − Олег БОБРОВ, Євген ДЗЮБА, Андрій ЗАХАРЮТА, Олександр СОВА, Олександр ЦИБ, Андрій ЧЕРЕПОВСЬКИЙ, Олег СІРОШТАН.

Президент − Олександр ЧЕРНИШОВ.

Віце-президент − Олег ВОЙТЮК.

Головний тренер − Сергій ВАСИЛЕЦЬ.

Тренер − Станіслав КРИУЛІН.



ФК «Металург»

У 1971 році завдяки зусиллям директора литейного завода, Кошелева В.И. формирується команда «Металлург». Колектив очолили Виктор Ольховский і Євген Гаврошенко. Свій перший матч команда провела у травні 1971 з командою «Локомотив» Куп'янськ-Вузловий матч закінчився з рахунком 1- 1

Чемпіонат Європи з футболу 2012 року

У першому складі команди грали:

Наумець А., Маловичко А., Оболонко Г., Нікітін В., Гречанніков Ю., Милюхин В., Остапенко А., Коломийцев Э., Куліш Ф., Сивні С.

Команда «Металург» (Куп'янськ) неодноразово ставала чемпіоном області.

Пропоную розглянути інформаційні листки різних років, які є яскравим підтвердженням популярності футболу в нашому регіоні.

Чемпіонат Харківської області з футболу - обласні футбольні змагання серед аматорських команд. Проводяться під егідою Федерації футболу Харківської області.





Усі переможціСезон

Чемпіон

2 місце

3 місце

1947

«Локомотив»

(м. Куп'янськ)





1952

«Локомотив»

(м. Куп'янськ)





1956

«Старт» (м. Чугуїв)





1957

«Старт» (м. Чугуїв)





1958

«Старт» (м. Чугуїв)





1959

«Старт» (м. Чугуїв)





1960

«Старт» (м. Чугуїв)





1961

«Старт» (м. Чугуїв)





1962

«Старт» (м. Чугуїв)





1963

«Старт» (м. Чугуїв)





1964

«Колгоспник»

(м. Дергачі)





1965

«Старт» (м. Чугуїв)





1966

«Локомотив»

(м. Куп'янськ)





1967

«Маяк» (м. Харків)





1968

«Маяк» (м. Харків)





1969

«Маяк» (м. Харків)





1970

«Маяк» (м. Харків)





1971

«Локомотив»

(смт. Панютине)





1972

«Машинобудівник»

(м. Зміїв)





1973

«Металург»

(м. Куп'янськ)





1974

«Локомотив» (м. Люботин)





1975

«Металург»

(м. Куп'янськ)





1976

«Металург»

(м. Куп'янськ)





1977

«Металург»

(м. Куп'янськ)





1978

«Металург»

(м. Куп'янськ)





1979

«Металург»

(м. Куп'янськ)





1980

«Металург»

(м. Куп'янськ)





1981

«Металург»

(м. Куп'янськ)





1982

«Авангард» (м. Лозова)





1983

«Авангард» (м. Лозова)





1984

«Цементник»

(м. Балаклія)





1985

«Цементник»

(м. Балаклія)





1986

«Металург»

(м. Куп'янськ)





1987

«Металург»

(м. Куп'янськ)





1988

«Авангард» (м. Лозова)





1989

«Металург»

(м. Куп'янськ)





1990

«Колос» (м. Барвінкове)





1991

«Металург»

(м. Куп'янськ)





1992

«Авангард» (м. Лозова)





1993

«Авангард» (м. Мерефа)





1994

«Авангард» (м. Мерефа)





1995

«Авангард» (м. Мерефа)





1996

«Авангард» (м. Мерефа)





1996/97

«Енергетик»

(смт. Комсомольське)

«Кристал» (с. Пархомівка)

«Локомотив» (м. Куп'янськ)

1998

«Кристал»

(с. Пархомівка)





1999

«Кристал»

(с. Пархомівка)





2000

«Кристал»

(с. Пархомівка)





2001

«Локомотив»

(м. Куп'янськ)





2002

«Газовик-Харківгазвидобуток»

(м. Харків)





2003

«Локомотив»

(м. Куп'янськ)





2004

«Енергетик»

(смт. Солоницівка)





2005

«Локомотив»

(м. Куп'янськ)

«Енергетик»

(смт Солоницівка)

«Республіка»

(смт. Дворічна)

2006

«Локомотив»

(м. Куп'янськ)

«Газовик»

(смт. Червоний Донець)

СК «Зооветакадемія»

(с. Лозовенька)

2007

«Локомотив»

(м. Куп'янськ)

«Газовик»

(смт. Червоний Донець)

«Енергетик»

(смт. Солоницівка)

2008

«Локомотив»

(м. Куп'янськ)

«Енергетик»

(смт. Солоницівка)

«Енергетик»

(смт. Комсомольське)

2009

«Локомотив»

(м. Куп'янськ)

«Енергетик»

(смт Комсомольське)

СК «Зооветакадемія»

(с. Лозовенька)

2010

«Локомотив»

(м. Куп'янськ)

«Енергетик»

(смт. Солоницівка)

«Локомотив»

(смт. Панютине)



ІV.Висновок. Історія розвитку футболу тривала віками. Мінялися правила гри, кількість гравців на полі, спортивне обладнання, форма, але мета була одна: загнати м'яч у ворота суперника. Таким чином порадувати своїх вболівальників.

В Україні футболу приділяється велика увага, вкладаються значні кошти, будуються стадіони та футбольні поля, залучаються кращі тренери, футболісти як українські, так і іноземні, але, на жаль, повної віддачі від збірної України, що складається з гравців провідних клубів, немає.

Що заважає команді розкрити свої таланти, поки що залишається загадкою.



V.Домашнє завдання. Підготувати матеріал за темою: «Україна та Польша - господарі Євро - 2012»











Урок №6

Тема. Україна та Польша - господарі Євро - 2012. Право проведення фінального етапу Євро - 12. Міста - господарі. Підготовка до проведення фінального етапу Євро - 12: розбудова інфраструктури, будівництво стадіонів, збільшення робочих місць.

Завдання уроку:

1.Ознайомити учнів з містами - господарями Євро - 2012.

2.Підвищувати інтерес учнів до розбудови інфраструктури, будівництва стадіонів.

3.Виховувати патріотичні почуття, гордість за свою країну.

Обладнання: фото, вирізки з газет, програмки, оголошення.

Хід уроку:

1.Перевірка попереднього матеріалу. Продовжити речення:

1.Гра, яку можна вважати прообразом футболу, зародилася ще в _____________ст. до н.е. у ___________.

2.Вона називалася ________, що перекладається «ударяти ногами набитий шкіряний м'яч».

3.Приблизно з ___ст. н.е. гру почали поступово забувати.

4.У середньовічній Англії у гру схожу на сучасний футбол грали команди до складу яких входило по____ і більше гравців.

5.У 14 сторіччі в Англії ігри проводилися під девізом «_________________________________________».

6.Король _______________заборонив гру у футбол у межах___________________.

7.У 1389 році ____________під страхом смерті взагалі заборонив цю гру.

8.М'ячі, виготовлені лимарем на прізвище _________________, були високої якості.

9.Своїм удосконаленням футбол зобов'язаний ________________школам.

10.____________________вважають роком виникнення сучасного футболу.

11.Перша російська команда була створена в________році.

12.Перша зустріч між командами Петербурзького гуртка спортсменів і Петербурзького ___________________________відбулася ___________________.

ІІ.Розповідь вчителя.

Господарями Євро - 2012 року визнані Польша і Україна. У Польші приймати національні збірні країн з футболу будуть Варшава, Познань, Вроцлав і Гданськ.

В Україні також чотири міста будуть господарями Євро - 2012. Це: Донецьк, Харків, Київ і Львів.



Чемпіонат Європи з футболу 2012 року Чемпіонат Європи з футболу 2012 рокуЧемпіонат Європи з футболу 2012 року

Київ - столиця України, одне із найбільших міст Європи (мешкає понад 5 млн. чоловік). Територія - 839 кв. км. Це політичний і фінансово - економічний центр країни. У Києві виробляється близько 20% валового продуктуУкраїни. Тут діють відомі наукові інститути, навчальні заклади, понад 100 музеїв, 33 театри і театри - студії, 3500 пам'ятників і пам'яток історії, архітектури і культури. Самий відомий футбольний клуб - «Динамо» (Київ)



Чемпіонат Європи з футболу 2012 року

Львів - місто на заході України, обласний центр Львівської області, столиця Галичини, яка умовно вважається столицею Західної України. Сьоме за кількістю населення місто країни (понад 735000 чол.) Площа - 171,01 кв.км. Історичний центр Львова внесений до списку Об'єктів Світової Спадщини ЮНЕСКО. Місто утримує першість за кількістю історико - архітектурних пам'яток. Найбільш відомий футбльний клуб - «Карпати» (Львів)

Чемпіонат Європи з футболу 2012 року



Донецьк - адміністративний центр Донецької області. Мощна промислова і фінансова структура на сході України, яку називають шахтарською столицею.

Населення близько 1млн. чол. Сучасний Донецьк - розвинений мегаполіс. Економіку міста формують понад 200 великих промислових підприємств з об'ємом понад 5млрд. гривень і понад 20000 підприємств малого і середнього бізнесу. Найбільш відомий футбльний клуб - «Шахтар» (Донецьк).



Чемпіонат Європи з футболу 2012 року



Харків є адміністративним центром Харківської області, другим за величиною містом України. Це - науковий, культурний, промисловий і транспортний центр. З 1917 по 1934 рік, з невеликими перервами був першою столицею Української Радянської Соціалістичної Республіки. У сучасному Харкові розвинене машинобудування та обробка металу, енергетика та військово промисловий комплекс.

Чемпіонат Європи з футболу 2012 року



Варшава - столиця Республіки Польща. Населення 1,65 мільйонів жителів. Площа - 517,24 км. км. Головний політичний центр країни. Історичний центр Варшави включено до списку світової спадщини. Відомі футбольні клуби Легiя і Polonia.



Чемпіонат Європи з футболу 2012 року



Гданськ - місто в північній Польщі, центр Поморського воєводства, який ще називають «Янтарною столицею». Розташований на узбережжі Гданської затоки, в гирлі річки Вісли. Разом з містами - супутниками Гдинєй і Сопотом утворюють міську агломерацію, яку називають Труймясто, з населенням понад 1 мільйон мешканців. Один з найбільш потужних економічних і фінансових, інвестиційних, транспортних регіонів Балтійського узбережжя. Найбільш популярним футбольним клубом є «Лехія». Він же господар Гданського стадіону «Балтик - Арена».



Чемпіонат Європи з футболу 2012 року



Вроцлав - місто у Польші. Історична столиця Силезії. Одне із стародавніших міст країни. Четверте за кількістю населення (700 тис. чол.) місто. Територія - 293 кв.км. Відомий туристичний центр, що розташований на річці Одра. Самий відомий футбольний клуб -«Шлёнск» (Вроцлав).



Чемпіонат Європи з футболу 2012 року



Познань - місто в центральній частині західної Польщі, на річці Варта, адміністративний центр Великопольского воєводства. Населення більше ніж 600 тисяч. жителів. Територія -261.85 км.км. Найстаріше місто у країні і сьогодні вважається столицею історичної області Великої Польші, її важливим культурний і духовний центром. Великий промисловий, науковий та освітній регіон Польщі. До найвідоміших футбольних клубів належить клуб - «Лех» (Познань).



Спортивні стадіони



Чемпіонат Європи з футболу 2012 року



«Донбас - Арена» (Донецьк)

Новий стадіон у центрі Донецьку, перший у Східній Європі, що розроблений і побудований за найвищими стандартами УЄФА. Після отримання акредитації УЄФА, «Арена» увійде в історію як перший стадіон класу «Еліт» у Східній Європі. Серед 8 арен України та Польщі, які готуються приймати фінальну частину чемпіонату Європи - 2012 року, «Донбас - Арена» був запущений першим у серпні 2009 року.



Чемпіонат Європи з футболу 2012 року



Національний спортивний комплекс «Олімпійський»

Реконструкція НСК "Олімпійський" передбачує створення сучасної арени - нового символу Євро - 2012 на базі старої споруди. У проекті реконструкції збережені існуючий аутентичний курган нижнього ярусу та другий залізобетонний ярус трибун. Новий стадіон з'єднає 80-річну спортивну історію України, Європейський досвід і передові технології.



Чемпіонат Європи з футболу 2012 року



Регіональний спортивний комплекс «Металіст» (Харків)

З восьми стадіонів, що готуються у двох країнах прийняти Чемпіонат Європи 2012 року, харківський «Металіст» - один з найстаріших. На його будівництві в 1925 році наполягав радянський комісар Анастас Мікоян. Футбольне поле, бігові доріжки і невелику трибуну для глядачів побудували робітники і службовці паровозобудівельного заводу (тепер державне підприємство «Завод ім. Малишева») за проектом архітектора 3.В. Перміловського.



Чемпіонат Європи з футболу 2012 року



Стадіон у Львові по вулиці Стрійська - кільцьова (робоча назва)

Згідно з проектом, на околиці м. Львова, на ділянці в 9 га буде побудований стадіон - один із найсучасніших в Європі. Він буде відповідати новим вимогам УЄФА щодо будівництва стадіонів. Це передбачає введення новітніх технологій у будівництво, в інформаційні і цифрові сфери, а також нові вимоги до комфорту вболівальників.



Чемпіонат Європи з футболу 2012 року



Національний стадіон (Варшава)

До Варшавської Арени, що розташована у центрі міста, на річці Вісла, увага не менша, ніж до НСК «Олімпійський» в Києві. Арена відкриє Євро-2012, це буде група матчів, чвертьфіналу та півфіналу.

Чемпіонат Європи з футболу 2012 року



Міський стадіон (Познань)

Познань - перше з чотирьох польських міст - господарів Євро - 2012 завершив роботи на стадіоні класу «Еліт». Урочисте відкриття реконструйованої арени відбулося 21 вересня 2010. Першою спортивною подією тут став матч Ліги Європи між місцевим «Лехом» і командою ФК «Зальцбург».



Чемпіонат Європи з футболу 2012 року



Міський стадіон у Вроцлаві (робоча назва)

Проект стадіону розроблено німецьким консорціумом АТ Architekten, в портфоліо, якого входять такі проекти, як «Вальдштадіон» (Франкфурт-на-Майні), мультіфункціональний критий комплекс O2-World Arena в Берліні, а також проект Національного стадіону в Варшаві, на якому заплановано відкриття Євро-2012.



Чемпіонат Європи з футболу 2012 року



PGE-Арена (Гданськ)

"Янтарну" арену Гданська експерти та організатори Євро-2012 називають найбільш сучасною футбольною ареною в Польщі. Розробкою проекту займалося німецьке архітектурне бюро міста Дюссельдорфа. В активі бюро такі відомі стадіони, як AWD-Arena в Ганновере і Велтінс - Арена, на якій грає гельзенкирхенський «Шальке». Красавець - стадіон, нагадує глибу янтарю. Згідно з задумом дизайнерів стадіон можна буде побачити з будь - якого куточка Гданська. Уночі Арена буде підсвічуватися янтарним світлом. Така увага до світової гами не випадкова, бо саме янтар є символом Балтики.

ІІІ. Перевірка знань учнів

1.Назвати дату визначення країн - господарів Євро - 2012.

2.Назвати міста - господарі Євро - 2012

3.Що означає НСК?

4.Який стадіон України є найстарішим?

5.За чиєї ініциативи побудовано стадіон у Харкові?

ІV. Висновок

Державою проведена велика робота щодо будівництва нових та реконструкції старих стадіонів, готелів, ресторанів та кафе. Реконструйовані дороги. Приведені до ладу аеропорти, вокзали. Робиться все для того, щоб і гравці і їх вболівальники почувалися комфортно.

Незважаючи на труднощі, що виникають майже щодня, Україна і Польша виконають взяті на себе зобов'язання і Чемпіонат Європи з футболу - 2012 року буде проведенно на високому рівні. Ця знаменна подія війде в історію польського і українського народів.

V.Домашнє завдання.

Дати відповідь на питання:

Чи сприятиме розбудова інфраструктури та будівництво стадіонів збільшенню робочих місць? Якшо «так», чи позначиться це на рівні життя пересічного українця?



Урок №7

Тема. Футбольні уболівальники. Культура уболівання. Традиції уболівальників європейських країн. Правила поводження під час проведення футбольних ігор.

1.Ознайомити учнів з історією виникнення фанівського руху, культурою уболівання.

2.Підвищувати інтерес учнів до вивчення традицій уболівальників, правил поводження під час проведення футбольних ігор.

3.Виховувати патріотичні почуття, гордість за свою країну.

Обладнання: фото, вирізки з газет, фільм «Одинадцять надій».

Хід уроку:

І.Перевірка вивченого матеріалу. Гра «Ланцюжок»

Вчитель задає питання будь - кому з учнів. Наприклад: назвати стадіон в Харкові, на якому будуть проходити матчі Євро - 2012. Учень дає влучну відповідь і задає питання наступному. Гра триває до 10 правильних відповідей.

ІІ. Розповідь вчителя.

Чемпіонат Європи з футболу 2012 рокуЧемпіонат Європи з футболу 2012 рокуЧемпіонат Європи з футболу 2012 року

«Хулігани однієї з команд, ледве приїхавши в місто суперника, відловили суддю і стали його бити.

- За що ви його так, адже матч і не починався?

- А у нас літак відразу після матчу, боїмося, не встигнемо.»

Тема футбольних хуліганів найпоширеніша, вивчена і обговорювана у футбольних кругах. Але, проте, ми дуже любимо слухати її знову і знову, тому що у кожного з нас на неї свої погляди. Сьогодні ми розберемося в історії футбольних хуліганів і в «спадщині», яку вони нам залишили.

Англія... Країна, де народився футбол. На розум приходять відразу назва відомих, дивних клубів, таких як «МЮ», «Ліверпуль», «Арсенал», «Вест Хем». У кожного з цих клубів своя довга, але шалено цікава історія, яку можна вивчати годинами, завмерши від захоплення. У них були Великі Епохи, гучні перемоги, гіркі поразки і свої хулігани. Недивно, що таке явище, як «хулігани», зародилося саме в Англії. Адже саме ця країна була найбільш розвинена у футбольному плані. Найжорстокішими по праву вважалися хулігани «Міллоулла», «Вест Хема» і «Челсі». Вони наводили жах по всій країні і всі знали, якщо в гості їде якийсь з цих клубів - чекай біди. Хвиля насильства припадає на 60-80 роки, коли бійка за свій клуб вважалася найбільшим подвигом. Фраза «No one likes us, we don't care! - лунала гімном насильством та неподобством того часу.

Але не відразу хулігани почали їздити «до сусідів». Починається їх історія на домашніх стадіонах. У випадки поразки своєї улюбленої команди, хулігани вибігали прямо на поле, виражаючи таким чином свій протест проти результату. Вони відмінно знали, що рахунок матчу в результаті відмінять. Такого роду явище для хуліганів було не звичайним протестом, а справою честі. Вони щиро вважали, що допомагають своєму футбольному клубу і гордилися цим. Іноді, їм вдавалося зловити суддю і тоді йому здорово діставалося. В ті часи всю відповідальність за результат списували на суддю, знаходячи таким чином в його обличчі козла відпущення. Свій клуб хулігани не винили ніколи - хіба міг він, улюблений і єдиний, погано зіграти? Гірше стало, коли хулігани стали їздити за свої футбольним клубом. Іншими словами це переросло в стихійне лихо. Постійно спалахували бійки.

«Найважливішою» справою для хуліганів ставали бійки у ворожому секторі. Якщо виходило отримати перемогу - рейтинг тих або інших хуліганів зростав на надхмарну висоту. Переломним моментом у футбольному хуліганізмі став той день, коли поліція перестала боятися хуліганів і перейшла до рішучих дій. Для початку були встановлені сітки на стадіонах - перешкоди для проникнення на чужий сектор. Далі - встановлення відеокамер. Теоретично все було зроблено правильно, але, відомо, куди вимощена дорога благими намірами. В пекло. Саме таке, пекло тепер почалося на вулицях міста. Якщо раніше сутички відбувалися тільки на стадіонах, то тепер хулігани вийшли на вулиці. Адже на стадіонах їх, можна сказати, зв'язали по руках і ногах. Поліція, захопивши владу на стадіонах, втратила контроль над хуліганами взагалі. На стадіони футбольні клуби прагнули привернути більше мирних уболівальників і організувати теплу, сімейну атмосферу. Хулігани сприйняли цей удар хворобливо, як зраду. Вони порахували, що їх клуби відмовилися від них, віддав перевагу мирному населенню. Як же жити далі, якщо Епоха Насильства добігає кінця? Недовго горювали хулігани. Вони придумали нові способи помсти.

Найвідомішим у той час методом було проникнення в чужий бар. Адже всі хулігани мали місце, в якому вони засідали. І якщо супротивникові вдавалося, приїхавши в місто, захопить і погромить такий бар, то це прирівнювалося до минулих «захоплень» секторів. У кожного, потрібно сказати, були свої хитрі методи і плани «набігу». Деякі організації засилали декілька чоловік в місто на декілька днів раніше свого приїзду, щоб вони розвідали обстановку і місцезнаходження точки «Х». Інші просто використовували ефект несподіванки. Варто відзначити, що відвоювати свій бар від ворожих хуліганів вважалося справою честі.

Хулігани «Міллоулла» використовували тактику «заплутування слідів». Один раз вони поставили помилкові покажчики по всьому району, в результаті автобус з чужими уболівальниками заїхав до тупіка. У засідці їх чекали близько 200 хуліганів. Чи потрібно додавати, що автобуси були розгромлені, а уболівальники - жорстоко побиті? Іншим разом «Міллоулл» атакував вестхемівців, нацькувавши на них пітбулів. У бійках вони використовували сльозогінний газ, палиці і балончики з кислотою. Улюбленим місцем для атаки лондонські хулігани обрали метро. Важко описати які кошмари творилися під землею. За кожним клубом була закріплена своя станція, де вони відловлювали «гостьових» уболівальників. Найвідомішою і страшнішою організацією (або, як вони називалися - фірми) на 80-і роки стала «Inter City Firm» (хулігани «Вест Хема»). Вона була наймогутнішою і найнебезпечнішою. Їх вожаком був Кас Пеннант. Це був міцний накачаний темношкірий чоловік. Його історія доволі цікава. Він був охоронцем прем'єр-міністра Великої Британії, але пішов на пенсію, отримавши три кулі. Те, що він вижив, вважається дивом. Залишок життя Кас провів, керуючи «Inter City Firm». Також він написав роздуми на тему хуліганізму.

Зараз, завдяки спецопераціям, проведеним поліцією, з футбольним хуліганами покінчено, як вважають наївні уболівальники. Але, ми з вами чудово знаємо - затишшя буває тільки перед бурею. Ні-ні, та і пробивається десь новина про нові хуліганські витівки. Висновок… . А його не буде. Висновки робіть самі.

Фанатський рух в Україні

Кожен третій громадян України у віці понад 18 років вважає себе футбольним уболівальником: 5% вважають себе футбольними фанатами, 10% - активними футбольними вболівальниками, 18% - не активними.

Теза, що футбол об'єднує українців знайшла своє підтвердження в опитуванні: найбільше число вболівальників живе на Донбасі, в Центрі та на Заході.

В містах вболівальниками вважають себе частіше (35%), ніж в селах (27%).

Найбільше футбольних вболівальників серед молоді у віці 18-29 років (41%), найменше - серед людей у віці 60 років і старше (25%).

54% чоловіків вважають себе футбольними вболівальниками, разом з тим так вважають і 15% жінок.

Найбільше вболівальників серед неодружених (46%) та осіб, які живуть разом, але не зареєстровані як подружжя (39%), трохи менше серед одружених (33%), найменше - серед розлучених (23%) та удівців (18%).

Серед громадян, які не мають дітей 45% прихильників футболу, далі - чим більше дітей у опитаних, тим менше серед них футбольних вболівальників.

Останнім часом в Україні зростає кількість молоді, яка називає себе футбольними фанатами. Рух футбольних фанатів, в сучасному вигляді, - явище для України порівняно нове, тоді як в Європі фанати стали невід'ємною частиною футбольної культури. Вони є одними з головних діючих осіб в шоу, яке відбувається на стадіоні, а іноді й за його межами.

Явище це для України дещо нове, тому й мало вивчене. Тож метою даного уроку є спроба розібратись, хто ж такі футбольні фани, які стереотипи існують в суспільстві щодо фанатів і настільки вони відповідають дійсності, а також розглянути перспективи розвитку фанівського руху.

Перш за все треба зрозуміти, хто ж такі фанати і чим вони відрізняються від вболівальників. Вболівальник - це людина, яка підтримує свою команду, ходить на матчі, сидячи спостерігає за грою, купляє клубну символіку, досить добре орієнтується в тонкощах гри. Фанат же - це людина, яка підтримує команду на матчах піснями, речівками, іноді фарами, прапорами, банерами тощо. Фанат проводить весь матч стоячи. Одним словом фанати доповнюють шоу, яке відбувається на стадіоні. Звичайно, що фанати часто приймають участь у бійках і безпорядках, та звинувачувати в їх участі абсолютно всіх людей з фанатської трибуни - ознака невігластва. І ще одна відмінність, можливо найголовніша. Якщо для вболівальників футбол - це лише гра, то для фаната, як пише Н. Хорнбі, автор твору «Футбольна лихоманка», футбол - не розвага і не спосіб відходу від дійсності, а особливий світ.

До речі, хтось запитає: чому футбол, а не, скажімо, теніс? Чому мова йде про футбольних фанатів? Чому такий популярний саме футбол? Запропонуємо цікаву думку Є.Панкратова, який зазначив, що популярність футболу лежить в тому, що футбол -найбільш неприродний для людини вид спорту. Неприродний для її анатомії. Візьмемо найпоширеніші командні види (баскетбол, волейбол, гандбол, хокей) або особисті - теніс, гольф, більярд… Що їх об'єднує? Перш за все те, що в них грають руками - частинами тіла, які найкраще пристосовані для виконання найскладніших і найрізноманітніших рухів, тоді як ноги виконують дуже просту функції - рушійну.

І лише в футболі ноги виконують не тільки рушійну функцію, але ще є і основним «інструментом» учасників матчу. Тож можна припустити, що саме в цьому - неприродності того, що відбувається під час гри - і є величезна популярність футболу.

В ході вивчення даної теми доводиться стикатися з кількома стереотипами, які панують в суспільстві. При цьому не кожен з них відповідає дійсності. По-перше, стереотип про те, що футбольні фанати агресивні, готові нападати та убивати будь-кого. Давайте поглянемо, що ж відбувається насправді. Дійсно, бійки між фанатами різних клубів, особливо надто принципових щодо одне одного (Динамо - «Спартак», Барселона - «Реал», Олімпіакос - «Панатінаікос»), відбуваються досить часто.



Чемпіонат Європи з футболу 2012 року

Згадаймо хоча б 1987р., коли в Києві, біля залізничного вокзалу зустрілися фанати Динамо К. (500 чол.) та Спартаку М. (300 чол.). Ця зустріч закінчилася грандіозною бійкою. Але тут варто зазначити, що фанатські бійки рідко зачіпають когось стороннього. Адже важливіше перемога над іншою групою фанатів, аніж побити кого-небудь. Та й зброя використовується дуже рідко. І не лише в Україні, а й у всьому світі. Тож асоціювати футбольного фаната із звичайною дворовою шпаною вкрай невірно. По-друге, існує думка, що футбольні фанати - це люди із пролетарських сімей, невдахи, яким більше нічим зайнятися, які постійно вживають алкоголь та наркотики. Це також не відповідає дійсності. Серед фанатів безліч багатих, відомих, успішних осіб. Адже для того, щоб організувати шоу на трибуні, намалювати дотепний банер, вигадати цікаву речівку потрібні гроші та хист.

Окремо стоїть проблема алкоголю та наркотиків. Чи вживають фанати алкоголь? Так, вживають, але це проблема не тільки фанів, а всього суспільства. Крім того, показовим є приклад динамівських фанів. В 2006р. фан-клуб «Гепард» виключив зі своїх лав тих фанів, які дискредитували фанівський рух. Більшість із «вигнанців» були колишні засуджені, наркомани, алкоголіки.Отже, асоціювати усіх фанів із алкоголіками, наркоманами та невдахами, які не знайщли себе в цьому житті, є величезною помилкою.

По-третє, існує стереотип, що всі фанати є фашистами, націоналістами тощо.

Ця думка частково вірна. Взаємозв'язок футболу та політики дуже великий. Тут ми можемо згадати і «футбольну війну» між Сальвадором і Гондурасом, і програні вибори в Німеччині блоком ХСД-ХСС через конфуз на футбольному матчі, й інцидент під час фіналу Кубку Югославії 1990р., який переріс у війну тощо. Але давайте повернемося до України. Що ж ми бачимо? Ми бачимо на трибунах банери з портретом С. Бандери, гасла «Один клуб - одна нація».

Багато хто вважає, що національні мотиви в фанівському русі з'явились після розпаду СРСР. Однак це невірно. Ще в 20-30х рр. ХХ ст. було значне протистояння українських та польських вболівальників (слова «фанат» в обігу ще не було), яке базувалось на національній неприязні.

В СРСР до 80х років національні мотиви серед вболівальників помічені не були, а вже в 80-ті роки націоналізм став все більше й більше вкорінятись у фанівське середовище. Починаючи з 1982р. ворогами київського Динамо стають майже всі московські клуби, тож не дивно, що на матчах з ними все частіше можна було почути вигуки «Бий москалів!» або «Жовто-сині наші прапори. Ми непереможні - шаблі догори!».









































































З розпадом СРСР більшість партій (Рух, ДемПУ та ін.) ніколи не намагались залучити фанів в політику. Лише УНА-УНСО в сер. 90-х зробили досить успішну спробу залучити фанів до своєї організації. В 1998р. лідер київських унсовців І.Мазур (псевдо «Тополя») очолив «Національні бригади» - правий за своїми поглядами фан-клуб української збірної. Цей фан-клуб видавав інформаційний бюлетень «Легіон» та журнал «Фан-легіон», в яких фанам пропонувалась певна світоглядна концепція (український націоналізм С.Бандери, діяльність князя Святослава і т.д.). Таким чином можна сказати, що досить часто серед фанів панує певна ідеологія, однак в більшості своїй вітчизняні фани аполітичні.

І останнє: колись довелося почути, що наявність фанів - це ознака нецивілізованості. В цивілізованих країнах фанів немає, отже, якщо Україна хоче стати цивілізованою країною, то їх треба викорінювати. Тут варто зазначити, що культурі футбольного фанатизму вже більше 70-ти років. У більшості країн світу (і цивілізованих також) футбол без неї немислимий. Футбольних фанатів немає хіба що в дуже відсталих країнах і у дуже слабких клубів. В Україні кількість футбольних фанатів з кожним роком зростає і ігнорувати цей рух неможна. Більше того, небезпечно. Популярність футболу в Україні збільшується, особливо після вдалого виступу вітчизняних клубів в європейських кубках. І тут перед державою постає завдання виробити стратегію співпраці з фанами.

Які плюси може принести рух фанів для нашої держави?

1.Виховання патріотизму. Раніше згадувалося про зростання національної свідомості українців під час футбольних матчів з поляками, росіянами тощо.

2.Розвиток економіки. Мається на увазі виготовлення клубної символіки.

3.Зменшення злочинності. Погодьтесь, що краще енергію, яка переповнює молодь, виплескувати на стадіоні, аніж на вулицях. Звичайно, не все так просто, як можливо здається на перший погляд. Але й не робити кроків у напрямку співпраці з фанатами державі не можна.

ІІІ.Ознайомлення з піснями, кричалками, гімнами фанатів.

***

В воротах Динамо

Голкипер блестящий

Роман Березовский-

Вратарь настоящий!

Не войдет в ворота

предательский мяч-

Они на замке,

нападающий- плачь!!!

***

Гимн фанатов «Днепра»

/мелодия и слова из песни мультфильма «Бременские музыканты»/

Ничего на свете лучше не-ет,

Чем болеть за наш любимый «Дне-епр».

Нам бы видеть поле «Метеора»

И наш «Днепр» в ранге чемпиона

Шала лу ла лу ла,

Шала лу ла лу,

Шала лу ла лу

Е, е-е е-е!

Мы свое призванье не забу-удем

И поддерживать команду бу-удем.

Пиво, водка и чужие жены

Не заменят сектор стадиона }2p

Шарфики потуже мы завяжем,

И футбола образцы покажем.

Флаги сине-бело-голубые

Мы в "Днепра" блистательном прикиде. }2p

Наш ковер - футбольная поляна;

Стены - стадионы-великаны;

Наша крыша - небо голубое,

Наше счастье жить такой судьбою. }2p

Ничего на свете лучше нету,

Чем болеть за наш любимый "Днепр".

Первый сектор хлопает в ладоши

Значит гол увидели хороший. }2p

В поддержку любимой команды

Не красно-синий, не красно-белый!

А просто сине-бело-голубой!

Днепровский Днепр, Днепровский Днепр,

Днепровский Днепр мы с тобой!

***

Побажання суддям

Судья! Ты не прав! И ты будешь наказан!

Тебе уже гробик картонный заказан!

Венки и надгробье, где надпись зубилом:

«Покоится здесь слепое мудило».

ІV.Скласти пам'ятку футбольному вболівальнику. (Групова робота).

Президент Федерації футболу України Григорій Суркіс вважає, що проблема культури вболівальників стоїть в Україні дуже гостро і її треба починати вирішувати до Євро-2012. Про це він сказав прямому ефірі одного з українських телеканалів.

За словами Суркіса, проблема уболівальників існує. «Через ультра страждають ті вболівальники, які справді цікавляться футболом і приходять на стадіон з дітьми», - сказав він. «Верховна рада прийняла закон про безпеку, який вступає в силу тільки з моменту початку чемпіонату Європи, з червня місяця. Там передбачені адміністративні покарання, передбачені заходи по забороні входу на стадіон, там є заходи по кримінальної відповідальності. Сьогодні є інструменти, але їх треба протестувати на внутрішніх чемпіонатах», - зазначив Суркіс. За його словами, культуру вболівальника треба насаджувати з дитинства. «Я зроблю все можливе, щоб ініціювати у Верховній Раді, щоб цей закон був введений з початку наступного року», - підкреслив він.

V.Висновок.

Потрібно завжди залишатися Людиною з великої літери. І не має значення вболівальник ти чи фанат. Головне не забувати про культуру поведінки на стадіоні, під час гри чи після неї. Вболівай, підтримуй улюблену команду, але не заважай це робити іншим вболівальникам.

VІ.Домашнє завдання.

Придумати кричалку для збірної України.







Словничок

Вболівальник - «Болільники довго не могли заспокоїтись після поразки «Динамо», - читаємо в одному періодичному виданні, а в другому: «Обличчя вболівальників красномовно свідчать про напругу й драматизм подій, що розгортались на льодовому полі в дні світового чемпіонату». То як треба назвати людину, що надмірно захоплюється на футбольних матчах та інших спортивних змаганнях, - болільник чи вболівальник?

Дієслово боліти, від якого творять іменник болільник, означає українською мовою «відчувати біль або жаль чи скорботу»: «Так болить спина, трудно розігнутися» (М. Коцюбинський); «Мене ж болить її відвічнеє страждання» (І. Франко). Зате коли мають на увазі не самий біль, а перебіг хвороби, тоді вживають дієслова хворіти: «Усе літо я хворіла» (Панас Мирний). Є ще в нашій мові слово вболівати, що означає - співчувати комусь, журитися за когось, брати чиєсь горе близько до серця: «Серце чогось щемить і щемить, наперед уболіваючи за чужими дітьми, як за своїм сином» (М. Стельмах). Від цього дієслова й утворено іменник уболівальник, яким позначають ту людину, що вболіває за невдачу або успіх гравця чи всієї спортивної команди. Наші академічні словники - Російсько-український та Українсько-російський - дають тільки слово уболівальник, якого й слід додержуватись, поки українські спортсмени й глядачі не вигадали нового слова для тих нестямців, що не можуть спокійно всидіти на змаганнях.

Ультрас - (від лат. ultra - більше того; понад, за межами чогось) - назва організованих груп підтримки спортивних (зазвичай футбольних) команд.



































Урок №8-9

Тема. Презентація свого краю. Інфраструктура, досягнення, визначні місця. Транспортне сполучення. Змістовне наповнення екскурсій для іноземних вболівальників.

1.Ознайомити учнів з історією свого краю, досягненнями, визначними місцями.

2.Залучити учнів до підготовки презентації «Мій рідний край».

3.Виховувати патріотичні почуття, гордість за свій край.

Обладнання: вирізки з газет, фото «Мій рідний край».

Хід уроку:

І.Пояснення вчителя.

Ку́п'янськ (до кінця XVIII ст. - Купенко, Купчінка, Купецкій, Купенск) - місто Харківської області (з 1779 року), районний центр Куп'янського району, розташоване на річці Осколі (притоці Сіверського Дінця) при впадінні в неї невеликої річки Куп'янки.

Другий найбільший залізничний вузол Харківської області (після Харкова), що розташований неподалік (40 км) від кордону з Росією. Відстань до облцентру складає понад 124 км і проходить автошляхом Р07. У місті діє пункт контролю через державний кордон з Росією Куп'янськ-Валуйки.

Куп'янськ є вузлом залізничних і автомобільних доріг. Міськраді підпорядковані дві селищні ради з центрами у Куп'янськ-Вузловому та Ківшарівці. У місті функціонують прикордонна застава, митниця, новий вокзальний комплекс (2009), 3 церкви, кілька тисяч підприємств й організацій, планується відкриття контейнерного перевантаження, овочесховища на 3 000 тонн. У цій точці перетинаються важливі торгові шляхи (Росія-Одеса, Харків-Луганськ тощо). Загальна чисельність мешканців населених пунктів Куп'янської міськради - понад 58 000 чоловік.

Перші поселення на території Куп'янська

Перші поселення на території, яку займає нинішнє місто, існували вже в давні часи. На околицях Куп'янська виявлені поселення епохи неоліту (V-IV тис. до н. е.), розкопані чотири кургани з похованням періоду бронзи (II тис. до н. е.), знайдені римські, арабські і візантійські монети (II, VIII і XI ст.)

Заснування

Куп'янськ заснований у середині XVII ст., коли Слобідська Україна інтенсивно заселялася вихідцями з Правобережной України, які рятувалися від польсько-шляхетського гніту. В документах значиться, що Купенко осажена, тобто заселена, в 1655 р. Споруда тут в 1662 р. церкви свідчить, що в цей час в Купенске жила значна кількість населення.

Друга половина XVII століття

В описі ряду слобідських поселень, складеному в 1683 р., населений пункт згадується як новозбудована слобода під назвою Купецкій. У 1685 р. Купецкій був переданий із Харківського до Ізюмського полку. Тоді вперше в царській грамоті на ім'я полковника Дінця Купецкій названо містом. Однак це була типова укріплена козацька слобода. Понад півстоліття над Купецким висіла постійна загроза нападу татарських орд, що і обумовлювало його військовий характер. Ще перші поселенці на високому крутому березі Оскола, між татарськими бродами - Осикові й Калиновим - побудували острог. Спочатку укріплення мали примітивний характер: дерев'яну огорожу довжиною в 83 сажнів з одними воротами, бастіони і земляні укріплення були відсутні.

В кінці XVII ст. на земляному валу були споруджені нові фортечні стіни з сімома бастіонами, обнесені ровом. Поруч з фортецею розростався посад, жителі якого під час нападу татар рятувалися за кріпосними стінами. Поряд із несенням військової служби населення займалося землеробством, промислами, торгівлею.

XVIII століття

На початку 30-х рр. XVIII ст., завдяки припиненню татарських набігів, господарський розвиток міста посилився. Серед різних промислів особливо розвинене було винокуріння. Горілку продавали не тільки в місцевих шинках, але й вивозили в інші міста і слободи. Отримав розвиток борошномельний промисел: на Осколі діяло кілька млинів. Частина населення виготовляла дьоготь, мило, свічки, глиняний посуд, сукно, полотно, одяг тощо. Розвиток торгівлі, промислів і землеробства сприяв зростанню населення міста. За даними переписа 1732 р., в ньому проживали майже півтори тисячі чоловік.

Соціальний склад населення був неоднорідним - старшин і козаків налічувалося 199 чоловік, підпомічників - 1073, робітних людей - 155. У 1765 р. у зв'язку з ліквідацією полкового устрою козачі полки переформували в гусарські, козацька старшина була зрівняна в правах з російським дворянством. Незначну частину козаків, більш заможну, приписали до купецького і міщанського станів. Рядових козаків, підсусідків і підпомічників перевели на становище військових обивателів. У 1773 р. в Куп'янську вже проживало 3806 чоловік. Більшість із них були військовими обивателями (3578 осіб), підданих налічувалося 19 осіб, однодворців - троє. Іншу частину жителів складали військовослужбовці, духовенство і купці.

Чемпіонат Європи з футболу 2012 року



Герб Куп'янська

Подальший процес розвитку феодальних відносин, тяжкість рекрутчини, посилення гніту з боку адміністрації викликали невдоволення серед широких мас населення. У грудні 1765 в місті з'явився солдат Брянського полку Петро Чернишов, який оголосив себе імператором Петром III. Варто було тільки йому заявити, що «ні подушного, ні Гусарщина, начальників і панів не треба, всі ви вільні, божі та мої», як навколо нього стали збиратися співчуваючі. Назрівав народний виступ, який тільки за допомогою загону солдатів був попереджений.

З ліквідацією слобідських полків Куп'янськ став центром комісарського правління Ізюмської провінції. Приписом Сепат з вересня 1779 він офіційно став іменуватися повітовим містом Воронежського намісництва (з травня 1797 як центр повіту увійшов до Слобідсько-Української, а з 1835 р. - до Харківської губернії). У державних актах кінця XVIII ст. місто почали іменувати Купенском, пізніше - Купяпском. У другій половині XVIII ст. він перетворився на значний торговий центр. З 1767 р. тут щороку відбувалося шість ярмарків. Сюди з'їжджалися купці з різних міст - Тули, Бєлгорода, Харкова, Чугуїва, а також жителі сусідніх слобід. Вони привозили хліб, лляне полотно, рибу, бахмутську і торську сіль, вино, м'ясо, шкіру, дьоготь, худобу та інше. Торгували на ярмарках сукном, юфтью, виготовленою в російських та слобідсько-українських містах. По понеділках і п'ятницях були базари, кожні вівторок і суботу в 12 крамницях купці та міщани торгували тканинами, галантереєю та іншими товарами. У першій половині XIX ст. Куп'янськ розвивався значно повільніше інших міст Харківської губернії. В одному з офіційних звітів за 1837 рік відзначалося, що «місто Куп'янськ не на великий проїзній дорозі, торгівля в ньому досить незначна, а тому він протягом багатьох років все майже в одному стані знаходиться».

Населення займалося переважно землеробством, тваринництвом, бджільництвом. Ремесла і торгівля не отримали значного розвитку. Комерційний оборот чотирьох невеликих ярмарків склав в 1837 р. всього 35 000 крб. Торгували тут у кількох невеликих крамницях. Чисельність населення в порівнянні з 80-ми рр. XVIII ст. зменшилася. Так, якщо в 1785 р. в Куп'янську жило 4703 людини, то в 1837 р. - 2710], в тому числі дворян - 81, мещан- 481.

У 1780 р. Куп'янськ увійшов до складу Воронезького намісництва, і указом Катерини II в 1781 р. був туди прийнятий.

У 1662 р. була побудована дерев'яна Покровська церква. Куп'янський соборний храм Покрови Пресвятої Богородиці освячений в 1822 р. (тоді ж закінчено будівництво), в 1930 р. його зруйнували. Дерев'яна Миколаївська церква побудована в 1705 р. , новий кам'яний храм св. Миколая - в 1852 р. за рахунок коштів, що пожертвували прихожани і поміщик Ананьїн.

У 1797 р. Куп'янськ був повернений до складу Слобідсько-Української губернії з центром у місті Харків. У кінці XVIII ст. Куп'янськ мав 3500 жителів, близько 3500 карбованців сріблом щорічного доходу і три ярмарки. Основну частину населення становили військові обивателі. Основним заняттям для більшості сільського і міського населення служило землеробство, за ним торгівля, ремесла і кустарні промисли. З місцевих товарів, які поставлялися на російський ринок, крім хлібних і зернових продуктів, ввозилися рослинне масло, макуха, кошики та інші вироби з лози.

Біля Миколаївської церкви перебувала Базарна площа. Дві основні вулиці підіймалися з неї - це Дворянська (на сьогоднішній день - вулиця Леніна) і Бєлгородська (вулиця 1-го Травня), вони були викладені бруківкою і освітлені. Часто вулиці отримували свою назву на честь жителів міста - Калантаєвська, Охтирська, Загреблянська, Домолєєвська, Сізовська, Горянська, Заоскільна.

XIX століття

У 1807 р. відкрилося Куп'янське освітнє училище, в 1872-му, на базі жіночого відділення цієї установи - Куп'янська жіноча гімназія. У кінці XIX ст. у відомості Куп'янського земства було 43 навчальних заклади, 37 народних вчителя і 2 вчительки. У 1819 р. було відкрито Куп'янське духовне училище, в 1886 - Куп'янське Олександрівське ремісниче училище, основною метою якого було практичне навчання слюсарно-токарному і слюсарно-ковальському ремеслу. Промисловість міста Куп'янськ в 1871 р. була представлена маслоробним, свічко-сальним і трьома цегляними заводами.

Згідно з першим загальним переписом населення в Куп'янську склало 6 тисяч 893 чоловік. Грамотність в місті - 36.5%. За соціальним складом в місті проживало: городян - 2609, селян - 3504, дворян - 417, духовенство - 159, купців - 72. Основне віросповідання - православне.

У 1895 р. поблизу Куп'янська пройшла залізнична лінія Балашов-Куп'янськ-Харків, Харків-Лисичанськ. У 7 верстах від міста почав будуватися залізничний вузол. На місці хутора Лактіоновка виросло селище залізничників - Куп'янськ-Вузловий. У 1911 р. поблизу станції Куп'янськ-Вузловий був побудований силікатний завод, у 1904 р. в південно-східній частині міста заснований вапняний завод, у 1905 р. приватними підприємцями - Куп'янський пивзавод.

XX століття

Революційні події 1905 р. в Куп'янську відбилися страйком залізничників, що був швидко пригнічений. Нова революційна хвиля пройшла 1 травня 1917-го велелюдним мітингом та демонстрацією. У січні 1918 влада перейшла до рук робітників і солдатських депутатів. З травня по грудень 1918-го Куп'янськ був окупований німецькими, а шість місяців, з липня 1919 р., - денікінськими військами. У грудні місто було звільнене частинами Першої Кінної Армії під командуванням Будьонного. У боях з денікінцями загинула Л. Г. Мокієвська - комісар бронепоїзду «Вся влада - Радам». Вона похована в Куп'янську.

У 1919 р. на базі Олександрівського ремісничого училища була відкрита профтехшкола, а в 1923-му - сільськогосподарська школа. На базі їхнього злиття відкрився автотранспортний технікум. У 1931 р. на Заоскіллі закладений фундамент цукрового комбінату, а в 1937 р. Куп'янський цукрозавод дав першу продукцію. У 1938-му заснований районний комбінат легкої промисловості, в 1954 р. - швейна фабрика. У 1939 р. майстерні при Олександрівському ремісничому училищі перейменовані в Куп'янську механо-ремонтну майстерню та передані «Союзсахремснаб», у 1955 р. - в механічний завод, з1958-го - це Куп'янський машинобудівний завод. У 1957 р. побудовані м'ясокомбінат та молочноконсервний завод. У 1963 р. біля хутора Ківшарівка, за 15 кілометрів від Куп'янська, почалося будівництво ливарного заводу-філії Харківського моторобудівного заводу «Серп і молот». Перша плавка була проведена в 1966-му. У 1971 р. завод нагородили орденом Трудового Червоного Прапора. У 1983 р. відкрився Куп'янський хлібозавод. У Куп'янську є підприємства з виготовлення будматеріалів - комбінат будматеріалів і завод залізобетонних конструкцій.

У роки Великої Вітчизняної війни - з жовтня 1941-го по червень 1942-го - в Куп'янську розташовувався Харківський обком КП(б)У і Харківський облвійськкомат, діяла оперативна група ЦК КП(б)У. З 24 червня 1942 року по 3 січня 1943 тривала окупація Куп'янська німцями. На крейдяній горі, в кінці вулиці Комсомольська, стоїть пам'ятник куп'янчанам, які розстріляні фашистами - 71 людина похована в братській могилі, серед них партизани, підпільники. На міському сквері біля обеліска знаходиться Вічний вогонь. Там поховано 478 воїнів, які воювали за Куп'янськ. Там же знаходиться і пам'ятник Герою Радянського Союзу Н. Ф. Хомишину, який загинув у боях за Куп'янськ. На Куп'янській землі поховані Герої Радянського Союзу Мерзляк І. Д., Селедцов І. Ф., Жердій Є. М., Чучвага І. І.

XXI століття

У кінці грудня 2000 р. була затверджена нова символіка Куп'янщини - герб, гімн і прапор. У 2009 р. відкрився новий вокзальний комплекс на станції «Куп'янськ-Вузловий» - на місці одноповерхової будівлі з'явився триповерховий вокзал, реконструйовані дві платформи. Від Куп'янського залізничного вузла колії розходяться в п'яти напрямках: Куп'янськ-Харків, Куп'янськ-Вовчанськ, Куп'янськ-Валуйки, Куп'янськ-Сватове, Куп'янськ-Святогірськ.

Промисловість

Станом на 01.01.2010 р. у місті Куп'янську зареєстровано 7351 підприємство та організацій. Кількість зареєстрованих малих підприємств - 156. Кількість приватних підприємців - 4119.

Основні підприємства міста:

- ТОВ ТД «Куп'янський м'ясокомбінат»

- АК «Бел-Гер»

- ТОВ «Метиз»

- ВАТ «Куп'янський машинобудівний завод»

- СП «Українська Східна Рибна Компанія»

- ТОВ «Куп'янська друкарня»

- ТОВ «Рист»

- ТОВ «Корал-Декор»

- ТОВ «Іскра»

- ПП «Будтехнологія-Н» Куп'янский Силікатный Завод

- ПАТ «Куп'янський молочноконсервний комбінат»

Але для відновлення їхніх потужностей та модернізації виробництва необхідно залучення інвестицій ззовні та розвиток місцевого підприємництва. Проте завдяки місцевій діловій ініціативі у Куп'янську розпочала своє функціонування фабрика ялинкових прикрас і підприємство з вироблення меблів. Перспективним є розвиток шкіряної промисловості, оскільки місцевий м'ясокомбінат може постачати для неї сировину.

Засоби масової інформації

- Газета «Франт»(1997)

- Газета «Наш город»(1998)

- Газета «Вісник Куп'янщини»(1919)

- Газета «Десятка+»

- Газета «Український формат»(2002)

- Газета «Ледокол+»(2010)

- Газета «Купянчанка»(2011)

- Куп'янська телерадіокомпанія-телеканал КТБ

- ТОВ «Східні телевезійні системи»

- Класне радіо

Громадські організації

- Список конфесійних громад

- Список політичних партій

- Список районних та міських осередків громадських організацій та об'єднань

Навчальні заклади

Куп'янський автотранспортний коледж

Напрям підготовки: Обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів, Організація перевезень і управління на автотранспорті, Організація і регулювання дорожнього руху, Бухгалтерський облік

Рівень акредитації: ВНЗ І

Куп'янський медичний коледж імені Марії Шкарлетової

Напрям підготовки: Лікувальна справа, Сестринська справа, Сестринська справа (бакалавр)

Рівень акредитації: ВНЗ ІІ

Куп'янський професійний аграрний ліцей

Напрям підготовки: Тракторист-машиніст, Бухгалтер

Рівень акредитації: ПТУ ІІ рівня

Вище професійне училище №27

Напрям підготовки: Ливарне виробництво чорних та кольорових металів, Обробка матеріалів на верста-тах та автоматичних лініях, Спеціаліст налагоджувальних, формувальних та стрижньових машин, Верстатник широкого профілю; Оператор верстатів з програмним керуванням, Модельник дерев'яних моделей, модельник з металевих моделей, Слюсар з ремонту автомобілів, Електрогазозварник, Кухар-кондитер, Продавець продовольчих товарів, Електромонтер ремонту та обслуговування електроустаткування, Слюсар-ремонтник, електрозварник ручного зварювання, Електромонтер з ремонту та обслуговування електрообладнання, електрозварник ручного зварювання.

Рівень акредитації: ВНЗ І

Куп'янський професійний ліцей

Напрям підготовки: Будівництво, Легка промисловість, Залізничний транспорт, Електро-слюсарні роботи (контрольновимірювальні прилади), Харчова промисловість

Рівень акредитації: ПТУ І

В місті є також 5 загальноосвітніх шкіл, три гімназії, два НВК, вечірня школа та школа - інтернат, три музичні школи, ДЮСШ, станція юних техніків та натуралістів, будинок юнацької та дитячої творчості.

Куп'янськ - історичне місце. Тут зведено пам'ятник воїнам-землякам, що загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни; пам'ятник Хімушину Н. Ф. - Герою Радянського Союзу; перший в Україні пам'ятник медичній сестрі; пам'ятник Т. Г. Шевченко. Крім того є пам'ятники, обеліски, скульптури

Чемпіонат Європи з футболу 2012 року Чемпіонат Європи з футболу 2012 року

1.Пам'ятник воїнам-афганцям. Місце розташування: с.Ківшарівка, сквер-бульвар. Рік встановлення - 1990

2.Обеліск на честь 40-річчя Перемоги Місце розташування с. Ківшарівка, сквер-бульвар. Рік встановлення - 1985

3.Пам'ятник жертвам Чорнобилю. Місце розташування: м. Куп'янськ, вул. Леніна. Рік встановлення - 2001

Чемпіонат Європи з футболу 2012 року Чемпіонат Європи з футболу 2012 року

4.Пам'ятний знак на честь загиблих воїнів-афганців. Місце розташування: м. Куп'янськ, майдан Леніна. Рік встановлення - 2000

5. «Літак». Місце розташування: с. Ківшарівка. Рік встановлення - 1982

Чемпіонат Європи з футболу 2012 року Чемпіонат Європи з футболу 2012 року

6. «Скульптура воїна». Місце розташування: с. Куп'янськ-Вузловий, майдан Радянський. Рік встановлення - 1985

7. «Паровоз», на честь Куп'янських залізничників. Місце розташування: с. Куп'янськ-Вузловий, Локомотивне депо. Рік встановлення - 1985

Чемпіонат Європи з футболу 2012 року Чемпіонат Європи з футболу 2012 року





8.В.І.Леніну. Місце розташування: с. Куп'янськ-Вузловий, майдан Театральний. Рік встановлення - 1950, парк Залізничників, 1967 - майдан Театральний

9.В.І.Леніну. Місце розташування: с.Ківшарівка, майдан «Палац Культури». Рік встановлення - 1987

10.Найменування пам'ятки: «Вічний вогонь» Місце розташування: с. Куп'янськ-Вузловий, майдан Радянський. Рік встановлення - 1950

11. «Радянський воїн» Місце розташування: м. Куп'янськ, вул. Леніна

Рік встановлення - 1960, реконструкція - 1984

12.В.І.Леніну. Місце розташування: м. Куп'янськ, майдан Леніна. Рік встановлення - 1982

Чемпіонат Європи з футболу 2012 року Чемпіонат Європи з футболу 2012 року Чемпіонат Європи з футболу 2012 року

Нерухомі пам'ятки історії та культури

1.Будівля, в якій в 1930 році розташувався окружний відділ державного політичного управління, який очолював Медведєв Д.М. Місце розташування: м. Куп'янськ, вул. Комсомольська, 2. Рік встановлення, забудови - 1917

2.Духовне училище (нині друкарня). Місце розташування: м. Куп'янськ, вул. 1 Травня, 2. Рік встановлення, забудови - до 1917

3.Будівля магазина Жестовського, кінець ХІХ ст. Місце розташування: м. Куп'янськ, майдан Леніна, 38. Рік встановлення, забудови - 1900

4.Банк кінця ХІХ ст. Місце розташування: м. Куп'янськ, майдан Леніна, 16. Рік встановлення, забудови - 1869

5.Будівля, в якій з 24.10.41р. по 24.04.42р. розташовувся Харківський обком КП(б)У. «Куп'янськ - третя столиця України» Місце розташування: м. Куп'янськ, вул. 1 Травня, 19. Рік встановлення, забудови - до 1917

6.Будівля колишнього будинку торгівлі Клименко Г.О. Місце розташування: м. Куп'янськ, майдан Леніна, 36. Рік встановлення, забудови - 1900

7.Будівля, в якій у 1942 році розташувався штаб 38 Армії генерала Москаленко. Місце розташування: м. Куп'янськ, вул. 1 Травня, 31. Рік встановлення, забудови - 1905

8.Будівля кінця ХІХ ст., в дореволюційні роки - готель Лавровського.

Місце розташування: м. Куп'янськ, вул. Садова, 4. Рік встановлення, забудови - до 1917

9.Будівля Покровського собору, кінець ХІХ ст. Нині краєзнавчий музей міста. Місце розташування: м. Куп'янськ, вул. 1 Травня, 21. Рік встановлення, забудови - до 1917

10.Будівля комплексу Собора. Місце розташування: м. Куп'янськ, вул. Леніна, 5. Пам'ятник містобудування, історичний центр міста.

10.Будівля Православної Миколаївської церкви. Місце розташування: м. Куп'янськ, майдан Леніна.

12.Чоловіча гімназія. З 1918 року - семирічка на базі чоловічої гімназії. В 1918-1919р.р. - шпиталь для червоних, потім для деніківців. В 1941-1947р.р - шпиталь для німецьких військовополонених. З 1947р. - відновлено роботу як навчального закладу.

Місце розташування: м. Куп'янськ, вул. 1 Травня, 24. Рік встановлення, забудови -1907

13.Будинок, в якому в 1905р. було розміщено страйковий комітет залізничників. Місце розташування: с. Куп'янськ-Вузловий, приміщення залізничного вокзалу. Рік встановлення забудови: кінець ХІХ ст. Меморіальну дошку встановлено в 1960 р.

14.Будинок, в якому знаходився уїздний комітет і штаб 4-ї партизанської дивізії. Штаб партизанської дивізії під командуванням Ф. Дибенко. Місце розташування: м. Куп'янськ, майдан Леніна, 12. Рік встановлення, забудови - кінець ХІХ ст., 1963

15.Жіноча гімназія. В роки Великої Вітчизняної війни - приміщення шпиталю, де невідомим воїном була написана пісня «Ночь коротка, спят облака...» Нині - ЗОШ №1. Місце розташування: м. Куп'янськ, вул. 1 Травня, 24. Рік встановлення, забудови - 1907

Чемпіонат Європи з футболу 2012 року Чемпіонат Європи з футболу 2012 року

Пам'ятник Л. Макиєвській Меморіальна дошка

Про наше місто згадують у фільмі «Балада про солдата». Є епізод, в якому звучить голос Левітана, який в радіоповідомленні говорить про місто, вживаючи неправильний наголос: «... радянські війська звільнили місто Куп'янськ». У російському серіалі «Карамболь» згадується місто Куп'янськ у спотвореному вигляді - «Крупьянск». Дії відбуваються недалеко від Куп'янська в селі на березі Оскола.

Транспортна інфраструктура Куп'янська.

Через місто походить автомобільні дороги:

Республіканського значення Харків - Луганськ (Р07);

Обласного значення Дворічна - Борова.

Протяжність доріг з твердим покриттям становить 139,9 км.

Відстань до основних обласних центрів складає:

Харків - 120 км.;

Донецьк - 247 км.;

Луганськ - 210 км.;

Київ - 594 км.;

Валуйки (Російська Федерація) - 86 км.

Бєлгород (Російська Федерація) - 154 км.

Найближчій міжнародний аеропорт знаходиться у м. Харків.

Загальний обсяг вантажних перевезень автомобільним транспортом у 2009 році склав в цілому по місту 72,3 тис.тонн, що на 20,2% більше ніж у 2008 році. Вантажообіг по м. Куп'янськ склав 15916,6 тис.ткм, що на 18,4% більше, ніж за 2008 рік.

Станом на 01.01.2010 року в місті функціонує 27 маршрутів з перевезення пасажирів транспортом загального користування. Протяжність маршрутної мережі становить 1060 км. Загальні обсяги пасажирських перевезень автомобільним транспортом по м. Куп'янськ склали 6489,8 тис. пасажирів, пасажирооборот становив 70995,2 тис.пас.км.

Куп'янське відділення Південної залізниці має велике значення у роботі залізниць України. Будучи прикордонним між Україною та Російською Федерацією, станція Куп'янськ - Сортувальний відіграє вирішальну роль у передачі вантажів з залізниць України на залізниці Російської Федерації, зв'язуючи між собою найбільші промислові центри та порти держав СНГ. Куп'янський залізничний вузол з'єднує п'ять напрямків руху: Харківський, Луганський, Донецький, Одеський, Бєлгородський (Російська Федерація). Обсяг вантажних перевезень у 2009 році склав 11982,7 млн. ткм бр.

ІІ. Висновок.

Куп'янськ не дуже велике місто, але воно багате своєю історією, тому іноземним вболівальникам, якщо вони вирішать завітати на переферію, буде що подивитися. У Куп'янську та Куп'янському районі є чудові місця для здійснення екскурсій, подорожей, просто для відпочинку. У Сенькові діє яхт - клуб. У селищах Сахзавод та Куп'янськ - Вузловий - чудові плавальні басейни. У місті функціонує стадіон «Спартак», в с. Куп'янськ - Вузловий - «стадіон «Локомотив». Є чудова річка «Оскіл» і парк культури та відпочинку, діють два будинки культури, є публічна бібліотека. У разі поганого самопочуття гостей нашого міста є можливість зрернутися до ЦЛ, філіали якої розташовані у Куп'янську, селищах Куп'янськ - Вузловий, Сахзавод, Ківшарівка тощо. То ж завітайте до нашого міста і ви не пожалкуєте.

ІІІ.Домашнє завдання.

(У групах) Презентація рідного краю.













Післямова



Хочеться вірити, що наробки, зроблені мною у цій книжці, стануть у нагоді моїм колегам - вчителям фізичної культури при підготовці до проведення сецкурсу «Ми господарі Євро - 2012» у 10 - 11 класах загальноосвітніх шкіл Харківщини.

Звісно, що матеріали, зібрані мною, це тільки краплина в обсязі тої інформації, яка існує на сьогоднішній день щодо проведення Євро - 2012.

Вже відіграні відбіркові ігри, визначені16 найкращих команд, які зустрінуться на спортивних аренах Польщі та України для визначення найсильнішої національної збірної. Надходять матеріали про жеребкування. Відомо, що команда України потрапила у групу «Д» і буде змагатися з такими сильними національними збірними як Франція, Англія та Швеція.

Сподіваюся, що фортуна не відвернеться від наших футболістів і допоможе ім у запеклій боротьбі. Але й гравцям нашої збірної потрібно докласти всіх зусиль, щоб досягти успіху.

Я не знаю, чи буде й далі, після закінчення Чемпіонату Європи, викладатися у ЗНЗ України спецкурс «Ми господарі Євро - 2012», але той факт, що Україна була причетна до цієї знаменної події обов'язково зафіксує історія.

Хочу побажати успіхів вчителям фізичної культури у викладанні спецкурсу у школах України, учням отримати корисну і цікаву інформацію щодо питань, пов'язаних з футболом, національній збірній під керівництвом Олега Блохіна потратити до чвертьфіналу, а ще краще до напівфіналу, вболівальникам - цікавих ігор і задоволення від гри збірної України.

Хай щастить!







Чемпіонат Європи з футболу 2012 року





















































Література

1.Соломонко В. В., Лисенчук Г. А., Соломонко О. В. Футбол. - Київ: Олімпійська література, 2005.- 296 с.

2.Франков А. В.</</font> Футбол.- Харків: Фактор, 2009.- 192 с.

3.К.Л.Віхров., Футбол у школі: Навчально - методичний посібник.-К.: Комбі ЛТД, 20004.-256с.

4.Балакін М., Михайлов М. Футбол України. К. 1968

5.Всё о спорте. М. 1978; 70-річчя заснування С. Т. «Україна». Філадельфія - Торонто 1981.

6.Айринянц Л.Р., Годик М.А. Спортивные игры. Ташкент: изд. им. Ибн-Сины, 1991. - 156 с.

7.Бабушкин В.З. Специализация в спортивных играх. - К.: Здоров'я, 1991. - 160 с.

8. Волков Л.В. Теория и методика детского и юношеского спорта. Олимпийская литература - К.: Олимпийская литература, 2002. - 296 с.

9.Зеленцов А.М., Лобановский В.В. Моделирование тренировки в футболе- К.: Альтерпресс, 1998. - 216 с.

10.Зеленцов А.М., Лобановский В.В., Ткачук В.П., Кондратьев А.И. Тактика и стратегия футбола. - К., 1989. - 192 с.

11.Лаптев А.П. Режим футболиста. Изд. 2-е, доп. - М., 1985. - 80с.

12. Лисенчук Г.А.. Управление подготовкой футболистов. - К.: Олимпийская литература, 2003. - 271 с.

13.Матвеев Л.П. Теория спорта. - М.: Воениздат, 1997. - 304 с.

14.Платонов В.Н., Система подготовки спортсменов в олимпийском спорте. - К.: Олимпийская литература, 2004. - 806 с.

15.Пшибыльский В., Мищенко В. Физическая подготовка футболистов высокого класса: Монография.- К.: Науковий світ, 2004. - 158 с.

16.Романенко В.А. Диагностика двигательных способностей. Учебное пособие, - Д.: Изд-во Дон-НУ., 2005. - 290 с.

17. Соломко В.В, Лісинчук Г.А, Соломко О.В. Футбол. Підручник для студентів вузів фізичного виховання і спорту. - К., 2005. - 295 с.

18.Соломко В.В, Лісинчук Г.А, Соломко О.В. Футбол. Посібник для спортсменів і тренерів аматорського футболу. - К., 2005. - 195 с.

19.Футбол. Навчальна програма для дитячо-юнацьких спортивних шкіл, спеціалізованих дитячо-юнацьких шкіл олімпійського резерву, шкіл вищої спортивної майстерності //В.Г. Авраменко, О.Е Бобарико, В.І Тончаренко та ін. - К., 2003. - 105 с.













35



 
 
X

Чтобы скачать данный файл, порекомендуйте его своим друзьям в любой соц. сети.

После этого кнопка ЗАГРУЗКИ станет активной!

Кнопки рекомендации:

загрузить материал