Інтегрований урок з природознавства з теми ' Теплові явища в природі. Повторюваність явищ' (5 клас)

Мета: - сформувати в учнів знання про теплові явища у природі,

• розвивати уміння спостерігати, працювати за аналогією, узагальнювати та робити висновки на основі демонстрування теплових явищ, вміння розрізняти термометри, користуватися ними,

• Виховувати любов до предмету, до природи.

Обладнання: термометри, колби для проведення дослідів, малюнок термоскопу, портрети вчених.

Хід уроку

1. Актуалізація опорних знань.

1. Фронтальне опитування

• Що таке явища природи?

• На які групи вони поділяються?

Вчитель називає приклад явищ, а учні повинні назвати вид явища (механічне, теплове, світлове, електричне, звукове, магнітне).

Випаровування води - теплове,

Падіння дощової краплі - механічне,

Дзижчання мухи - звукове,

Відхилення стрілки компаса - магнітне,

Поява «Сонячного зайчика» - світлове,

Натертий об сухе волосся гребінець притягає шматки паперу - електричне.

( Підведення підсумку. Оцінювання)

2. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів.

Вчитель природознавства: Кожного дня ми стикаємось у своєму житті з тепловими явищами. Наведіть приклади теплових явищ.

Отже: матеріал сьогоднішнього уроку допоможе нам з'ясувати, чому інколи влітку в сонячну днину лопають гумові кулі, чому влітку нам спекотно, а взимку - холодно, чому, виходячи після купання з води, нам прохолодно, як пристосовуються до сезонних змін температури організми, які явища повторюються рік у рік, день у день, та інші не менш цікаві явища у житті.

Більш детально ви будите вивчати ці явища по фізиці з 7 класу. Але вже сьогодні на уроці ми розглянемо деякі моменти, і допоможе нам в цьому вчитель фізики Світлана Юріївна.

Вчитель фізики:

А) Любі п'ятикласники, прийшла я до вас на урок і побачила, що правду про ваш клас говорять: дружні ви, завжди добре працюєте на уроках, стараєтесь гарно вчитись. І зрозуміла, що не помилилась, коли завітала до вас.

Хочу спитати: «А чи можна звернутися до вас за допомогою?»

А справа ось у чому…Скажіть, будь ласка, ви любите Новорічне свято? Та хочу вас засмутити: не знаю, чи відбудеться воно в цьому році, бо зла відьма Нехочуха викрала Снігуроньку - дідову онуку і не відпускає. І поставила вона таку умову перед учнями всіх шкіл, щоб вони дали відповіді на деякі запитання, і тільки тоді вона її звільнить з полону.

Думали, гадали ми всім районом, як нам бути і вирішити попросити допомоги у вашому класу. Ну що, згодні?...

Але ж ми з вами будемо хитрішими за Нехочуху і назвемо себе Пізнайками, познайомимося з новим матеріалом і дамо відповіді на всі питання Нехочухи.

І так… Нагадаю, що на сьогоднішньому уроці ми повинні з вами познайомитися з тепловими явищами, з'ясувати, чи важливо знати про це людині для її життя, прослідкувати і пояснити такі процеси як нагрівання та охолодження, а також про констатувати, які ще є процеси, що зустрічаються у буденному житті, з'ясуємо, чи повторюються явища у природі.

3. Повідомлення теми, мети уроку.

План:

1. Поняття «Теплові явища»

2. Види теплових явищ

3. Прилад для вимірювання міри нагрітості тіл

4. Повторюваність явищ

4. Вивчення нового матеріалу

Вчитель фізики:

Б) Усе життя ми зустрічаємося з тепловими явищами, що ж це за фізичний термін « теплові явища»? З чим він пов'язаний?

А пов'язаний він, з такими фізичними процесами, як тепловий рух молекул, атомів та з температурою. Всі ці слова ви вже чули не тільки на уроках природознавства, але й неодноразово у буденному житті.

А зараз давайте наведемо приклади теплових явищ. (Діти наводять приклади)

Скажіть, діти, а ще можна навести приклади, якщо посидіти пару - трійку годин?

Тому, я пропоную вам систематизувати ваші приклади в кілька великих груп, які є прикладами теплових явищ:

нагрівання - охолодження

випаровування - конденсація

плавлення - тверднення.

А зараз - запишіть це собі в зошит.

В старших класах на уроках вже фізики ми з вами ретельно розглянемо всі ці процеси, але зараз для того, щоб відповісти на завдання Нехочухи, зосередимося на першому процесі : нагрівання - охолодження.

Зараз ми повинні з'ясувати: що ж відбувається з фізичними тілами при нагріванні та охолоджуванні. І в зв'язку з цим- перше завдання Нехочухи:

• Чому металева кулька не пройшла крізь кільце, хоча спочатку проходила? ( демонструється дослід з нагріванням кульки та проходженням її через металеве кільце)…( Відповідь учня)

Теплове розширення твердих тіл значно менше, ніж, наприклад, рідин або газів. Але і його потрібно враховувати, наприклад, при будівництві або при натягуванні електричних дротів.

Наведу приклад: висота Ейфелевої вежі 300 метрів. Але людина, яка вивчала з фізики тему «Теплові явища», запитає: «В яку погоду, холодну чи теплу вона вища». Наведу такі цифри: сталевий стрижень довжиною 300м подовжується на 3мм при нагріванні на 1 градус. А іноді в Парижі в сонячну теплу погоду температура сягає +40 градусів. Тому нескладна математика підказує нам, що Ейфелева вежа в літній день може подовжитись 3х40=120мм або на 12 см; в холодний день навпаки.

Тому у мене до вас питання: так коли ж залізнична колія довша : влітку чи взимку? Чому?

(відповідь: влітку,тому що об'єм при нагріванні збільшується).

А я, діти, хочу вам сказати, що ми не тільки відповіли вірно на друге запитання Нехочухи, але і зробили важливий висновок: тіла при нагріванні збільшуються (запис у зошиті).

В) А ось для визначення теплового стану будь-якого фізичного тіла або якоїсь речовини людина спочатку спиралася на свої відчуття.

Але чи можна стовідсотково довіряти своїм відчуттям? Для того. Щоб відповісти на це запитання проведемо дослід. (Викликається 1 учень, опускає руки в запропоновані сосуди: один з холодною водою, а другий - з гарячою, а потім дві руки в посудину з водою кімнатної температури).

• Які ж виникли відчуття?

Повернемося до запитання: чи можна довіряти своїм відчуттям?

(Відповідь: ні)

А що ж потрібно нам для того, щоб точно знати температуру? Може, якийсь прилад? Хто знає, як він називається? ( термометр)

Історична довідка: першу конструкцію термометра здійснив Галілео Галілей, італійський вчений, у 1597р. Він назвав його термоскопом. Вигляд він мав такий. (демонструє)

Ми не будемо зараз розглядати, як працював цей прилад. Скажу тільки, що цей прилад був дуже примітивний. Чому?

Щоб відповісти на це запитання, давайте роздивимося наш сучасний термометр, з чого він складається?

Так чого ж бракувало термоскопу Галілея? (відповідь - точної шкали).

А от температурну шкалу запропонував в 1742 році шведський вчений Цельсій. На цій шкалі він запропонував вибрати дві точки, які потім назвали реперними - це температуру плавлення льоду 0 градусів та кипіння 100 градусів та розбив цей інтервал на сто відрізків. І отриману шкалу назвав Цельсія.

Термометри бувають різними:

• рідинними (вони лежать у вас на столі)

• газовими

• металевими

З газовими та металевими ви познайомитися у старших класах.

Давайте, діти, тепер зробимо висновок відповівши на такі питання:

• Чим же ми будемо вимірювати температуру фізичного тіла? (термометром)

• А що ж показує нам термометр? (температуру в градусах Цельсія)

А тепер висновок: температура - міра нагрітості тіла.

Візьміть, будь ласка, в руки термометри і трішки подержіть його в руці. Що ж ви бачите? ( рідина піднімається). Отже, всі висновки, які ми зробили сьогодні, вірні.

От Нехочуха зараз така зла: не подобається їй, коли учні так працюють, а Снігуронька задоволена, бо вже відчуває, що Нехочуха, мабуть, буде переможена.

А ось і останнє завдання від неї: вода кипить при 100 градусів. У мене є 2 термометри: ртутний і спиртовий. Яким термометром я повинна поміряти температуру закипаючої води ртутним чи спиртовим, якщо температура кипіння ртуті +357 градусів, а спирту +78 градусів? ( ртутний)

5. Підсумки вивченого фізичного матеріалу.

Молодці, ви дуже добре попрацювали, перемогли злу Нехочуху.

А тепер давайте підсумуємо, що ми з вами вивчили:

1. Які ж групи теплових явищ ми тепер знаємо?

2. Що робиться з фізичними тілами при нагріванні?

3. Що ж таке температура?

Вчитель природознавства:

• А зараз ми з вами подивимось, чи можуть повторюватись явища у природі.

Вчитель наводить приклади, питання до класу:

• Що ж є причиною усіх таких змін?

• Обертання Землі навколо своєї осі та сонця

• Обертання Місяця навколо Землі

• Живі організми по-різному пристосовуються до змін температури.. Як?

Відповіді учнів. Доповнення вчителя.

6. Підсумок уроку

А тепер я перевірю, як ви зрозуміли та засвоїли матеріал.

Я читаю початок речення, а ви допомагаєте його закінчити:

• Явища, пов'язані з нагріванням та охолодженням тіл називаються….(тепловими)

• Температуру вимірюють…( термометром)

• Тепло завжди передається від … (більш нагрітого тіла до менш нагрітого)

• Як проводять тепло різні тіла та речовини ….(по-різному)

• Періодичні явища у живій природі…(біоритм)

Оцінювання за урок.

7. Домашнє завдання

Прочитати §12 в підручнику.

Скласти правила користування медичним термометром.

Намалювати в зошиті термометр, який є вдома, підписати основні його частини.

Пояснити дослід: нагрівається вода у високій мензурці кип'ятильником та додаються чорнила. Чорнила розчинились тільки до половини. Пояснити, чому саме так.

Опрацювати теоретично питання 1-4.