Статья Найважливішим компонентом духовного життя..

Творча діяльність учителя - філолога як основа формування

інноваційного освітнього середовища .

З досвіду роботи вчителя української мови та літератури школи-родини №2 Сисак Наталії Володимирівни.

Найважливішим компонентом духовного життя виступає система освіти , яка пов'язана з реалізацією поширення знань . Освіта - один з найдавніших соціальних інститутів , що викликана потребами суспільства відтворювати і передавати знання , уміння , навики , готувати нові покоління для життя , готувати суб'єктів соціальної дії для вирішення економічних , соціальних , культурних проблем , що стоять перед людством . Адже благо людини , становище культури та духовності в суспільстві , темпи економічного, науково - технічного , політичного і соціального прогресу саме і залежить від якості і рівня освіти .

Сьогоднішній день і дні майбутні потребують такої освіти, науки , мистецтва , які б несли в собі можливість постійного оновлення життя, багатогранної творчої діяльності вчителя, спрямованих на розкриття самобутньої природи в учнях , на повазі та ствердженні їхньої особистості. В сучасній освіті гостро стоїть проблема творчого розвитку особистості. Кожна цивілізована країна дбає про творчий потенціал суспільства взагалі і кожної людини зокрема. Усе це разом пов'язане з рівнем загальної освіти, увагою до розвитку творчих можливостей й особистості, створення умов для її творчої наукової, дослідницької реалізації .

Творча особистість … Творчий учень… У наші дні інтерес до розвитку творчого потенціалу зростає. Існує реальна потреба суспільства в інтенсивному розвитку інтелектуального потенціалу кожної людини. Необхідно навчити кожного свого вихованця самостійно мислити, діяти в нестандартних умовах, розв'язувати найрізноманітніші задачі. Проблема творчості стала в наш час такою актуальною, що її по праву можна вважати « проблемою століття» . Звичайно , вищі прояви творчості до цих пір доступні тільки небагатьом обдарованим геніям людства, але в повсякденному навколишньому житті творчість є необхідною умовою існування . Тому робота вчителів на уроках української мови та літератури спрямована на формування творчої особистості. Ми, педагоги , повинні творити нове , неповторне , що привертає увагу учнів до навчання , а їх батьків - до проблем освіти. Критерієм творчості повинна стати особистість дитини , її розвиток , самореалізація .

Крім того, у нинішньому стрімко мінливому світі молодь повинна мати вміння надавати відповідний контекст новим ідеям і знанням , оцінювати сучасні знахідки та відкидати знецінену інформацію . Учні повинні усвідомлювати - критично, творчо та плідно - ту частину відомостей, з якою вони стикаються. Щоб добре орієнтуватися у великому потоці інформації, необхідно вміти застосовувати ряд практичних умінь, навичок, що дозволить ефективно переробляти інформацію в значущі ідеї, які з успіхом можна використати на практиці .

Саме такій меті слугують інноваційні технології , що спрямовують процес навчання не лише на засвоєння знань , а на розвиток в учнів умінь створювати нові ефективні зразки й моделі особистісної діяльності. Естетично розвинена грамотна людина - завжди особистість. Саме таку особистість формує на своїх уроках учитель - філолог .

Розвиток творчих здібностей необхідно розпочинати з ранніх років , враховуючи наявні нахили дитини. Чим раніше починається розвиток здібностей , талантів , тим більше шансів її розкриття. У дитячому віці учень більш здатний до творчості, ніж у зрілому, тому що на нього не впливають різного виду стереотипи . Потрібно пам'ятати, що кожна дитина - неповторна особистість. Саме вчитель повинен стимулювати розвиток здібностей, які сприяють творчій діяльності . При цьому велике значення надається діагностичній діяльності вчителя . Отже, ще в початковій школі вчителі проводять діагностику , що допомагає визначати рівень творчої діяльності учня. А саме: ініціативність, активність, оригінальність , відхилення від шаблону .

Крім того, варто нагадати, що хороший результат дає дотримання вчителем принципів навчально - виховного процесу, які сприяють формуванню творчих здібностей учнів. Місце вчителя на кожному етапі уроку можна охарактеризувати дієсловами - навчає , спрямовує , допомагає.

Для успішного формування творчої активності необхідно знати індивідуально - психологічні особливості дітей , постійно розвивати їх пам'ять, уяву, фантазію, а також підтримувати інтерес до виконання певного виду роботи. Перед вчителем стоїть завдання не просто повідомити матеріал і перевірити знання, а в будь - якій ситуації - створити в класі творчу атмосферу .

Навчання повинно викликати в учнів радісне світосприйняття , а для цього застосовуємо різні види творчих завдань. Учні співпрацюють у діалозі з вчителем, висловлюють свої думки, діляться інформацією , обговорюють те, що пропонують однокласники. Під керівництвом вчителя учень включається в пошук істини і досягає її розкриття власним зусиллям. А найголовнішим результатом є те, що учень отримує не готові знання, а здобуває їх сам, вчиться мислити. Важливу роль у стимуляції до творчої діяльності відіграє:

підбір завдань, що потребують творчої переробки, вмінь та навичок порівнювати і аналізувати вже відоме , експерементування , пошуку ;

створення умов для розвитку ситуативного інтересу , який відіграє роль «пускового» механізму в здійсненні діяльності;

використання ігрових моментів, що стимулюють прояви самостійності учнів, їх творчих можливостей ;

розв'язання творчих завдань .

Для стимулювання творчих здібностей учнів надаємо перевагу проведенню нестандартних уроків , які позбавлені звичайних шаблонів, мають елементи рольової гри. Нестандартні уроки обов'язково містять творчі ситуації, які збуджують до співробітництва і співтворчості на уроці . Найчастіше використовують такі нестандартні уроки, як літературна вікторина, урок - інсценування , урок - шоу, уроки - мандрівки.

Методичний пошук та розвиток творчої навчальної активності в процесі вивчення української мови та літератури - головна мета в педагогічній практиці вчителя .