7


  • Учителю
  • Практичний семінар – рефреш-тренінг. Навчання основам безпеки в сучасному цифровому та медіапросторі

Практичний семінар – рефреш-тренінг. Навчання основам безпеки в сучасному цифровому та медіапросторі

Автор публикации:
Дата публикации:
Краткое описание:
предварительный просмотр материала

Номінація: Рефреш - тренінг (Інновацiйно-методична розробка з питань

медiаграмотностiдля загальноocвiтнix навчальних закладів)



Підготував: Шкель Н.Л., директор Білозерської ЗОШ І-ІІІ ст. №15

Добропільської міської ради Донецької області

Жулькова С.А., вчитель інформатики Білозерської

ЗОШ І-ІІІ ст.№15

Анотація: Система методичної роботи на заявлену тему у єдності таких форм: практичний семінар - рефреш-тренінг.

Мета - актуалізація проблеми підвищення ефективності медіа грамотності та медіаосвіти: колегіальний пошук шляхів підвищення медіа грамотності завдяки впровадженню інтерактивних технологій навчання.



Тема : Навчання основам безпеки в сучасному цифровому та

медіапросторі

Мета: формування всебічної підготовки вчителя до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною системою медіаосвіти.

Завдання:

  • вивчення впливу різних медіазасобів на навчання і виховання молоді, можливих наслідків їх негативного впливу та вироблення навичок розпізнавання маніпулятивної медіа інформації;

  • формування практичних навичок використання загальноосвітніх медіа продуктів в професійній діяльності педагогічних працівників

  • визначення сутності медіакомпетентності;

  • розкриття дидактичних, психолого-педагогічних і методичних аспектів застосування медіа в навчанні і вихованні;

Очікувані результати:

Знати:

  • сучасну парадигму освіти і роль вчителя в інноваційному інформаційному просторі;

  • роль медіа в формуванні полікультурної картини світу;

  • педагогічні аспекти аудіовізуальної грамотності;

  • негативні тенденції, що створюють засоби масової інформації (дезорієнтація особистості, крайній негативізм, надлишковий оптимізм тощо);

  • роль комп'ютера в активізації пізнавальної діяльності учнів загальноосвітніх шкіл;

  • позитивні та негативні наслідки застосування медіатехнологій навчання;

  • дидактичний і виховний потенціал медіа (інтерактивність, комунікативність, мультимедійність, індивідуалізація тощо);

  • правила культури спілкування в інформаційному суспільстві та методи захисту від можливих негативних впливів у процесі масової комунікації.

Вміти:

  • застосовувати раціональні методи пошуку, відбору, систематизації та використання аудіовізуальної та друкованої інформації;

  • поєднувати традиційні методи навчання з мультимедійними засобами подачі інформації, засобами масової інформації;

  • запроваджувати в навчально-виховному процесі інноваційні технології навчання, створювати єдиний інформаційний простір (інтерактивність, комунікативність, мультимедійність, індивідуалізація тощо);

  • розрізняти інформацію за рівнем впливу на особистість, аналізувати й оцінювати медіаповідомлення та застосовувати методи організації професійної діяльності вчителя з використанням технології мультимедіа;

  • збирати, обробляти, зберігати та передавати інформацію з урахуванням пріоритетів професійної діяльності вчителя;

  • самостійно створювати медіапроекти в професійної діяльності вчителя.

Форма проведення: рефреш - тренінг.













Алгоритм проведення

І.Інтерактивна вправа «Очікування»

Мета: сприяти ефективної продуктивної праці учасників.

Коуч: На дошці намальовано сонечко з променями. Треба написати на картці одним словом свої очікування від заняття. Керівники кафедр по черзі виходять до дошки і прикріпляють на променях заповнену картку з їх очікуваннями, які виражені однім словом. При цьому озвучують свої думки.

ІІ. Вправа «Самопрезентація - квіти».

Мета: мотивація діяльності, створення комфортної атмосфери для конструктивної роботи.

Коуч нагадує: успіх заняття, емоційне почуття кожного учасника навчального процесу залежать від того, як вас зустрінуть, від атмосфери в класі. Тому, щоб у нас панувала приязна, добра атмосфера, атмосфера співпраці, пропоную кожному учаснику назвати своє ім'я - позитивні риси, які починаються з літери та улюблену квітку, яка асоціюється з вашими рисами. Керівник починає з себе: Надія - надійна, троянда. Усі представляються по колу.

ІІІ. Вправа «Криголам»

Коуч: Ви самі себе презентували. Як бачимо, сьогодні зібралися ті, кому притаманні різні позитивні риси, подобаються різноманітні за кольором, запахом, формою квіти. Всі різні, але за умовами правильного підходу їх можна об'єднати в прекрасний букет. Гармонії в цій композиції ми досягнемо тільки за умови виконання правил співпраці. Треба їх виробити.

Основні правила: (учасники пропонують правила, які записуються на

дошці)

  • Говорити по черзі.

  • Слухати і чути.

  • Бути толерантними.

  • Висловлюватися стисло.

  • Бути позитивними.

  • Правило правої руки.

ІV. Інтерактивна вправа «Асоціативний кущ»

Мета: з'ясувати з чим пов'язують учасники поняття «медіа - освіта»

Коуч: Яка виникає асоціація зі словом медіа - освіта?







































V. Вправа « Мозковий штурм»

Коуч: Будь-який матеріал краще сприймати, коли є опора на досвід, знання. Пропонуємо виконати наступне завдання: до кожної літери слова

« медіа - освіта» підібрати слово:

М - мудрість

Е - ерудованість

Д - дисципліна

І - ініціативність

А - активність

О - освіченість

С - спрямованість

В - віра, веселий

І - інтерес

Т - толерантність

А - апробація

Коуч: Ми з вами познайомились, налаштувалися на роботу. Сьогодні ми з вами поговоримо про навчання основам безпеки в сучасному цифровому та медіапросторі, які чинники впливають на це?

VІ. Інформаційний блок. ( тези керівника тренінгу)

Стрімкий розвиток у сучасному світі інформаційно-комунікаційних технологій та системи мас-медіа нагально потребує цілеспрямованої підготовки особистості до вмілого і безпечного користування ними. На взаємодію з різноманітними медіа (преса, радіо, кіно, телебачення, інтернет) припадає вагома частка в бюджеті вільного часу громадян України, чим зумовлюється їх значний вплив на всі верстви населення, передусім дітей і молоді. Медіа потужно й суперечливо впливає на освіту молодого покоління, часто перетворюючись на провідний чинник його соціалізації, стихійного соціального навчання.

Сучасна людина - це людина медіасуспільства, яка з дитинства потрапляє у сферу численних медіа, та її повсякденням стає саме медіасередовище. А воно, з одного боку, має всі традиційні соціально-психологічні ознаки, характерні для соціального середовища, а з іншого - надає можливість психологічного тиску на тих, хто перебуває в цьому середовищі.

Медіаосвіта - частина освітнього процесу, спрямована на формування в суспільстві медіакультури, підготовку особистості до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною системою мас-медіа, включаючи як традиційні (друковані видання, радіо, кіно, телебачення), так і новітні (комп'ютерно опосередковане спілкування, інтернет, мобільна телефонія) медіа з урахуванням розвитку інформаційно-комунікаційних технологій.

Медіапедагоги - учителі, викладачі, вихователі всіх ланок системи освіти, керівники медіастудій різного профілю в структурі центрів роботи з молоддю та інших організацій, які мають відповідну педагогічну і медіапсихологічну компетентність та впроваджують медіаосвіту.

Медіакультура - сукупність інформаційно-комунікаційних засобів, що функціонують у суспільстві, знакових систем, елементів культури комунікації, пошуку, збирання, виробництва і передачі інформації, а також культури її сприймання соціальними групами та соціумом у цілому. На особистісному рівні медіакультура означає здатність людини ефективно взаємодіяти з мас-медіа, адекватно поводитися в інформаційному середовищі.

Медіаобізнаність - рівень медіакультури, який передбачає засвоєння особистістю системи знань про засоби масової комунікації, їх історію та особливості функціонування, користь і шкоду для людини, уміння убезпечити себе від негативних інформаційних впливів і вільно орієнтуватись у світі інформації.

Медіаграмотність - рівень медіакультури, який стосується вміння користуватися інформаційно-комунікативною технікою, виражати себе і спілкуватися за допомогою медіазасобів, свідомо сприймати і критично тлумачити інформацію, відділяти реальність від її віртуальної симуляції, тобто розуміти реальність, сконструйовану медіаджерелами, осмислювати владні стосунки, міфи і типи контролю, які вони культивують.

Медіакомпетентність - рівень медіакультури, що забезпечує розуміння особистістю соціокультурного, економічного і політичного контексту функціонування медіа, засвідчує її здатність бути носієм і передавачем медіакультурних смаків і стандартів, ефективно взаємодіяти з медіапростором, створювати нові елементи медіакультури сучасного суспільства.

Медіаосвітній рух - інтеграція громадських об'єднань різного спрямування, державних інституцій освітнього, культурного та іншого профілю в напрямі розвитку медіакультури суспільства, зокрема дітей і молоді.

Метою медіаосвіти є формування медіакультури особистості в середовищі значущих для неї спільнот (малих груп, родин, навчальних і виробничих колективів, місцевих громад тощо).

Головні завдання медіаосвіти полягають у сприянні формуванню:

  • медіаімунітету особистості, який робить її здатною протистояти агресивному медіасередовищу, забезпечує психологічне благополуччя при споживанні медіапродукції, що передбачає медіаобізнаність, уміння обирати потрібну інформацію, оминати інформаційне «сміття», захищатися від потенційно шкідливої інформації з урахуванням прямих і прихованих впливів;

  • рефлексії і критичного мисленняяк психологічних механізмів медіаграмотності, які забезпечують свідоме споживання медіапродукції на основі ефективного орієнтування в медіапросторі та осмислення власних медіапотреб, адекватного та різнобічного оцінювання змісту і форми інформації, її повноцінного і критичного тлумачення з урахуванням особливостей сприймання мови різних медіа;

  • здатності до медіатворчості для компетентного і здорового самовираження особистості та реалізації її життєвих завдань, покращення якості міжособової комунікації і приязності соціального середовища, мережі стосунків і якості життя в значущих для особистості спільнотах;

  • спеціалізованих аспектів медіакультури: візуальної медіакультури (сприймання кіно, телебачення), музичної медіакультури, розвинених естетичних смаків щодо форм мистецтва, опосередкованих мас-медіа, та сучасних напрямів медіаарту тощо.

Основні принципи медіаосвіти:

  • Особистісний підхід.

Медіаосвіта базується на актуальних медіапотребах споживачів інформації з урахуванням їхніх вікових, індивідуальних та соціально-психологічних особливостей, наявних медіавподобань і рівня сформованості медіакультури особистості та її найближчого соціального оточення.

  • Перманентне оновлення змісту.

Зміст медіаосвіти постійно оновлюється відповідно до розвитку технологій, змін у системі мас-медіа, стану медіакультури суспільства та окремих його верств. Використовуються актуальні інформаційні прецеденти, поточні новини, сучасні комплексні медіафеномени, популярні в молодіжному середовищі. При здійсненні медіаосвіти забезпечується баланс між актуальною сьогоденністю та історичними надбаннями.

  • Орієнтація на розвиток інформаційно-комунікаційни технологій.

Медіаосвіта спирається на передові досягнення в галузі інформаційно-комунікаційних технологій, використовує їх для організації роботи медіапедагогів, формування спільних інформаційних ресурсів, полегшення комунікації та координації в середовищі взаємодії учасників медіаосвітнього руху. У процесі медіаосвіти враховуються тенденції розвитку новітніх медіа.

  • Пошанування національних традицій.

Медіаосвіта базується на культурних традиціях народу, враховує національну та етнолінгвістичну специфіку медіапотреб її суб'єктів, забезпечуючи паритетність їхньої взаємодії і конструктивність діалогу.

  • Пріоритет морально-етичних цінностей.

Медіаосвіта спрямована на захист суспільної моралі і людської гідності, протистоїть жорстокості і різним формам насильства, сприяє утвердженню загальнолюдських цінностей, зокрема ціннісному ставленню особи до людей, суспільства, природи, мистецтва, праці та самої себе.

  • Громадянська спрямованість.

Медіаосвіта в міру набуття нею форми медіаосвітнього руху сприяє розвитку в країні громадянського суспільства. Вона спирається на потенціал громадських об'єднань і асоціацій, узгоджує свої зусилля з розвитком інших громадських рухів. При цьому медіаграмотність громадян перетворюється на важливий складник політичної культури суспільства.

  • Естетична наснаженість.

Медіаосвіта широко використовує кращі досягнення різних форм сучасного мистецтва та естетичного виховання засобами образотворчого мистецтва, музики, художньої літератури, кіно, фольклорних практик, розвивається з урахуванням потенціалу існуючих у суспільстві загалом і на місцевому рівні інституцій та окремих проектів мистецького профілю.

  • Продуктивна мотивація.

У межах медіаосвіти поєднуються акценти на творче сприймання медіа і розвиток здатності того, хто вчиться, створювати власну медіапродукцію. Виробництво в медіаосвітньому процесі медіапродукту з метою його подальшого використання в спільноті, на фестивалях, конкурсах тощо сприяє формуванню продуктивної мотивації учасників медіаосвітнього процесу.

Медіаосвіта шкільна охоплює інтегровану медіаосвіту (використання медіадидактики в межах існуючих предметів), спеціальні навчальні курси, факультативи, гурткову, студійну та інші форми позакласної роботи. Ця форма медіаосвіти спрямована переважно на формування критичного мислення, комунікаційної медіакомпетентності. Важливу роль мають відігравати шкільні бібліотеки як сучасні комп'ютеризовані центри, в яких концентрується інформаційно-пошукова діяльність учнів.

Медіаосвіта позашкільна спрямована на розвиток способів творчого самовираження особистості, має супроводжувати шкільну медіаосвіту, підсилювати її ефект. Базується переважно на діяльності громадських організацій, волонтерських і комерційних засадах, охоплює сімейну медіаосвіту, використовується в межах психотерапевтичної і психолого-консультаційної допомоги.

Батьківська медіаосвіта забезпечує ефективність медіаосвіти сім'ї як провідного чинника і соціального середовища ранньої соціалізації дитини. Має стати частиною цілісної системи медіаосвіти, зокрема складником психологічного блоку підготовки фахівців у вищій школі, діяльності громадських шкіл свідомого батьківства, центрів по роботі із сім'ями тощо.

Медіаосвіта дорослих - форма безперервної освіти, заснована на використанні сучасних інформаційно-комунікаційних технологій і новітніх медіа; забезпечує вирівнювання досвіду поколінь (зокрема старшого покоління, соціалізація якого відбувалася в умовах іншої системи мас-медіа), постійний особистісний розвиток і підвищення кваліфікації.

Медіаосвіта засобами медіа - провідна форма стихійної медіаосвіти дітей і дорослих, яка, однак, за відповідних зусиль може набувати ознак цілеспрямованості та конструктивності. Цілеспрямована медіаосвіта засобами медіа забезпечується навчальними, інформаційно-аналітичними, інформаційно-розважальними програмами та медіапроектами, потребує значного підвищення якості освітньої медіапродукції, залучення до виробництва та експертизи якості медіапродукту фахових медіапедагогів і медіапсихологів.

Медіаосвіта в сучасному світі розглядається як процес розвитку особистості на матеріалі і за допомогою засобів масової комунікації (медіа) з метою формування культури спілкування з медіа, творчих, комунікативних здібностей, критичного мислення, умінь повноцінного сприйняття, інтерпретації, аналізу та оцінки медіатекстів, навчання різним формам самовираження за допомогою медіатехніки.

Базові цілі медіаосвіти для вчителів:

  • розвиток комунікативних здібностей;

  • формування критичного мислення;

  • навчання сприймати інформації, кодування візуального образу у вербальну знакову систему;

  • оцінювання якості інформації, вироблення вмінь вибирати при «споживанні» інформації з мас-медіа;

  • підвищення загальнокультурного рівня особистості.

Сучасний учитель має орієнтуватися в сьогоднішньому медіапросторі, розуміти основні принципи функціонування різних видів засобів масової інформації, розрізняти інформацію за рівнем впливу на особистість, аналізувати й оцінювати медіа повідомлення, розшифровувати та використовувати закодовану в медіа - повідомленнях інформацію, знати правила культури спілкування в інформаційному суспільстві та методи захисту від можливих негативних впливів у процесі масової комунікації, розрізняти та застосовувати методи організації професійної діяльності з використанням технології мультимедіа; збирати, обробляти, зберігати та передавати інформацію з урахуванням пріоритетів професійної діяльності, самостійно створювати медіа - повідомлення в галузі професійної діяльності.

Медіаграмотність допомагає учителю активно використовувати можливості інформаційного поля телебачення, радіо, відео, кінематографа, преси, Інтернету, допомагає краще зрозуміти мову екранних мистецтв.

Актуальність даної теми визначається нагальною необхідністю вивчення вчителями видів медіа, що в майбутньому стане основою для набуття ними теоретичних уявлень про медіа-освіту як про ефективний засіб розвитку творчої, самостійно і критично мислячої особистості в умовах інтенсивного збільшення інформаційного потоку. Кожен повинен вміти працювати з інформацією. Саме на це спрямований рефреш - тренінг за темою: «Навчання основам безпеки в сучасному цифровому та медіапросторі»



Модель впровадження медіаосвіти в навчальному закладі













































































  • Тренінги

  • Навчальні семінари

  • Міжшкільні конференції педагогів з обміну досвідом по впровадженню медіа-освіти

  • Дистанційні курси з медіа-освіти

  • Впровадження уроків з елементами медіа - освіти

  • Тематичні педради та шкільні метод об'єднання

  • Коучинг - сесії

  • Методичні дайджсти

  • Квест

  • Педагогічна мозаїка

  • шкільна медіа - відеотека

  • Медіа - клуб (сайт школи, шкільна газета, радіо - ефір, відео - контакт, шкільне телебачення)

  • Майстер - класи

  • Спецкурс медіа - освіта

  • Психолого - консультаційна допомога

VІ. Практичний блок

Інтерактивна вправа «Створення та презентація міні проекту».

(Робота в групах. Кожна група обговорює та презентує свій міні проект з заданої теми).

Керівник визначає завдання для кожної групи.

№1«Медіа-грамотність педагогів як вимога інформаційного суспільства»































№2 Вплив медіа - освіти на формування особистості в умовах інформаційного суспільства.































№3. «Визначити аспекти медіа-освіти, медіа-грамотності, які залежать від

вчителя»





























Коуч: Кожен урок, як гарна вистава, повинен мати гарний вступ, що сприяє формуванню позитивної установи на діяльність. Мотивація діяльності виникає в перші його хвилини та за своєю якістю може бути позитивною або негативною.

Сучасний учитель повинен вміти використовувати можливості Інтернету, володіти медіа освітою, пам'ятати , що медіа-грамотність, медіа-освіта - це ефективний засіб розвитку творчої, самостійно і критично мислячої особистості в умовах інтенсивного збільшення інформаційного потоку. Кожен повинен вміти працювати з інформацією.

VІІ. Вправа «Діагностика» (проводить психолог)

Мета: визначити рівень медіа грамотності вчителя



Запитання тесту

Шкала оцінок

1.Як часто ви використовуєте мережу Інтернет ?

1,2,3,4,5,6,7,8,9,10

2.Як часто ви повністю задоволені отриманою інформацією

через засоби мережі Інтернет ?

1,2,3,4,5,6,7,8,9,10

3. Вважаєте ви себе « генератором ідей»?

1,2,3,4,5,6,7,8,9,10

4.Якою мірою ви відносите себе до людей, які характеризуються

медіа-освітою ?

1,2,3,4,5,6,7,8,9,10

5. Наскільки ви здатні виявити вимогливість і наполегливість, щоб вчитися користуватися сучасним інформаційними потоками?

1,2,3,4,5,6,7,8,9,10

6. Як часто ви використовуєте у своєї роботі сучасні засоби

інформації?

1,2,3,4,5,6,7,8,9,10

7. Як часто ви вважаєте, що ви ніколи ні засвоїте медіа освіту?

1,2,3,4,5,6,7,8,9,10

8. Як часто ви проводите нетрадиційні заняття з використанням

ІКТ?

1,2,3,4,5,6,7,8,9,10

9. Як часто у вас буває оптимістичний настрій щодо

використання можливостей Інтернету?

1,2,3,4,5,6,7,8,9,10

10. Як часто ви не загострюєте своєї уваги на незадовільне

володіння сучасною комп'ютерною технікою?

1,2,3,4,5,6,7,8,9,10

11. Якою мірою ваша медіа-грамотність сприяє розв'язанню

життєво важливих для вас проблем?

1,2,3,4,5,6,7,8,9,10

12. Як часто ви знаходити принципово нові підходи в розв'язанні старих проблем на підставі використання Інтернету?

1,2,3,4,5,6,7,8,9,10

13. Як часто ви не згодні зі ствердженням, що медіа-грамотність не потрібна сучасному вчителю?

1,2,3,4,5,6,7,8,9,10

14. Чи багато членів вашого колективу вважають вас людиною освіченою, яка володіє медіа освітою?

1,2,3,4,5,6,7,8,9,10

15. Чи вважаєте ви себе людиною толерантною?

1,2,3,4,5,6,7,8,9,10

16. Як часто вам доводиться втілювати свої проекти в життя на

підставі знань медіа грамотності?

1,2,3,4,5,6,7,8,9,10

Ключ до розв'язання тесту діагностики.

На підставі сумарного числа балів визначте, який рівень медіа грамотності вас характеризує.

Коуч: Ви визначили свій рівень медіа грамотності. Кожна людина має творчий потенціал, але не кожна може його реалізувати. Тому необхідно зібратися кожному, продумати та знайти зусилля реалізувати свій творчий потенціал медіа-грамотності на практиці таким чином, щоб кожен раз, на кожному уроці ви отримували б задоволення від процесу навчання школярів. Тоді ваш урок можна з упевненістю назвати сучасним, інформованим,цікавим.

VІІ. Підсумки.

Вправа «Займи позицію»

Мета: Систематизація набутих знань щодо шляхів підвищення медіа- грамотності, медіа-освіти

Коуч: Отже, ви поновили свої знання про шляхи підвищення медіаосвіти, медіа грамотності. Щоб з'ясувати ваше ставлення щодо даного питання, пропоную інтерактивну вправу «Займи позицію».

Завдання групам: на аркушах записано думки щодо проблеми підвищення медіа грамотності людини.

А) Медіа-освіта - майстерність та творчість учителя + вміння

користуватися Інтернетом;

Б ) Медіа-освіта - майстерність учителя + розумне використання

сучасних засобів інформації;

В) Медіа-освіта - майстерність та творчість учителя + вміння

користуватися Інтернетом + використання сучасних

засобів інформації.

Керівники груп на аркушах пишуть вибрану букву ( А,Б чи В) та прикріплюють біля відповідної думки з поясненням.

Коуч : Наше заняття завершується, тому з'ясуємо, чи виправдалися ваші очікування від заняття.

Вправа «Очікування»

Кожен учасник пишіть на аркуші свої думки стосовно первинних очікувань та прикріпляє на променях сонечка, озвучує свої записі.

Коуч: « У кожній людині є сонце, треба тільки дати йому можливість

світити» казав Сократ.

Гарний учитель може навчити інших навіть того, чого сам не вміє.

( Т.Котарбінський, польський філософ)











 
 
X

Чтобы скачать данный файл, порекомендуйте его своим друзьям в любой соц. сети.

После этого кнопка ЗАГРУЗКИ станет активной!

Кнопки рекомендации:

загрузить материал