Статья. Нестандартні уроки біології.

Нестандартні уроки як засіб формування пізнавальної активності учнів на уроках біології

ЗМІСТ

Вступ.

РОЗДІЛ 1. НЕСТАНДАРТНІ УРОКИ ЯК ЗАСІБ АКТИВІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.

1.1. Типологія нестандартних уроків.

1.2. Психолого-педагогічні особливості нестандартних уроків.

1.2.1. Урок-лекція, урок - семінар.

1.2.2. Урок-суд, урок-розслідування.

1.2.3. Урок-брейн-ринг, урок-КВК.

1.2.4. Урок-мандрівка, урок-екскурсія.

1.2.5. Інтегрований урок, урок-конференція.

1.2.6. Урок-рольова гра.

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ І ПРОВЕДЕННЯ ДЕЯКИХ НЕСТАНДАРТНИХ УРОКІВ.

Висновки.

Література.

Додатки.

Вступ

Держава стоїть на порозі переходу від індустріального до постіндустріального суспільства, а тому вимоги людини у ньому змінилися. Настала епоха інформатизації, яка вимагає від людини певних умінь, які можна застосовувати за будь-яких обставин; уміння мислити, а не просто накопичувати певну суму знань і поглядів; виховання комунікабельності, тобто вміння працювати у злагоді з іншими і спільно доходити мети.

Ось чому виникла необхідність застосовувати під час викладання шкільних предметів таких форм і методів, які б збуджували творчість учнів, створювали атмосферу розкутості, емоційного піднесення, залучали б позашкільні захоплення дітей та активізували інтерес учнів до навчального процесу.

У практиці навчання почали з'являтися театралізовані вистави, рольові ігри, різноманітні турніри, змагання, багатопланові дискусії, конференції, суди і подорожі. Такі уроки через свою незвичайність наприкінці 80-х рр. ХХ ст. отримали назву «нестандартних» або «нетрадиційних». Вони справді відрізняються від звичних комбінованих уроків і метою, в якій переважає орієнтація на розвиток здібностей, інтересів, нахилів учнів, їхніх специфічних умінь, на отримання певних знань чи вироблення окремих загальнонавчальних умінь, і відсутністю послідовності елементів уроку, передбаченої загальноприйнятою типологією уроків; наявністю у структурі уроку ознак інших форм навчання.

Все це є актуальним, оскільки в підлітковому віці спостерігається потреба у створенні власного світогляду, прагнення до дорослості, бурхливий розвиток фантазії та уяви, спрямованість на самоствердження в суспільстві. З огляду на це найбільш продуктивними у цьому віці є нестандартні уроки, які залучають підлітка до діяльного розв'язання завдань і проблем, ставлять його в позицію причетності до подій.

Актуалізація проблеми нестандартних уроків та їхній вплив на всебічний розвиток дитини пов'язані насамперед із загальновизнаним фактом низького рівня об'єктивної та суб'єктивної готовності дітей до життя за межами школи, фактичною відсутністю у більшості навчальних закладів системи роботи, спрямованої на розвиток соціально-психологічної готовності дитини до життя, що включає такі якості:

• уміння приймати рішення та робити вибір;

• бути свідомим громадянином своєї держави;

• відчувати себе громадянином цілого світу;

• вміти співпрацювати з іншими людьми;

• проявляти ініціативу, працювати якісно;

• навчитися працювати з великим обсягом різноманітної інформації,

самостійно здійснювати її пошук, обробку тааналіз.

Цих якостей майбутнім громадянам можна набути через використання та запровадження в школі інновацій, нетрадиційного навчання, насамперед нестандартних уроків.

РОЗДІЛ І. НЕСТАНДАРТНІ УРОКИ ЯК ЗАСІБ АКТИВІЗАЦІЇ

ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.

Сьогодні нестандартні (нетрадиційні) уроки є звичною ознакою будь-якої школи і будь-якого предмету. Незвичайні за змістом, за організацією, такі заняття приваблюють школярів, сприяють розвитку особистих здібностей, спонукають їх до активної пізнавальної діяльності.

Такі уроки вимагають значних витрат часу від вчителя та учнів, адже саме підготовча частина уроку передбачає пошук додаткової інформації, практичні

дослідження, виготовлення наочності, інсценізація подій, підбір доказів і фактів. Це кропітка творча робота, яка охоплює всіх учасників навчального процесу; вчитель має можливість виявити свою професійну майстерність, застосувавши як традиційні, так і інноваційні методи активізації пізнавальної діяльності учнів на різних етапах уроку; учень в свою чергу може проявити свої творчі здібності, виконуючи підготовчі завдання чи імпровізуючи на уроці.

Чіткого визначення «нестандартний урок» у педагогічній літературі до цього часу не існує. Найбільш поширеною є характеристика такого уроку як імпровізованого навчального заняття, що має нестандартну структуру та незвичайний задум й організаційну форму. З іншого боку, нестандартним можна назвати уроки у тій чи іншій технології навчання. Наприклад, особистісно-зорієнтований урок, урок у розвивальній системі навчання, модульний урок тощо.

1.1.Типологія нестандартних уроків.

Відзначимо, що не існує й загальноприйнятої типології нестандартних уроків. Всі існуючі класифікації значною мірою можна назвати умовними. У посібнику І.П.Підласого «Педагогіка» перелічується 36 типів нестандартних занять (урок-гра, урок-рольова гра, урок-діалог, бінарний урок та ін.). В.А. Щеньов пропонує класифікувати нестандартні уроки, доповнивши типологію «класичного» уроку. Наприклад, уроки-вікторини, захист проектів тощо відносять до групи уроків контролю знань, а уроки-лекції, уроки-конференції - до уроків формування нових знань. С.В.Кульневич та Т.П.Лакоценіна виділяють такі групи нестандартних уроків:

1. Уроки зі зміненим способом організації (лекції, захист ідей, урок взаємоконтролю).

2. Уроки, пов'язані з фантазією (урок-казка, театралізований урок).

3. Уроки, що імітують які-небудь види діяльності (урок-екскурсія, урок-експедиція).

4. Уроки з ігровою змагальною основою (вікторина, КВК)

5. Уроки з трансформацією стандартних способів організації (семінар, залік, урок-моделювання)

6. Уроки з оригінальною організацією (урок-взаємонавчання, урок-монолог).

7. Уроки-аналогії певних дій (урок-суд, урок-аукціон).

8. Уроки-аналогії з відомими формами й методами діяльності (урок-диспут, урок-дослідження).

Незважаючи на таке величезне різноманіття, для більшості нестандартних уроків, як правило, характерні:

• колективні способи роботи;

• цікавість до навчального матеріалу;

• значна творча складова;

• активізація пізнавальної діяльності;

• партнерський стиль взаємовідносин;

• зміна ролі вчителя;

• нестандартні підходи до оцінювання та ін.

Соціологічне опитування серед вчителів середніх загальноосвітніх та спеціалізованих шкіл показало, що педагогам відома досить велика кількість видів нетрадиційних уроків, однак, за визнанням самих педагогів, у своїй практичній діяльності вони використовують їх недостатньою мірою. З наведеної у додатку №1 таблиці видно, що вчителі, не залежно від стажу роботи, частіше за інші типи уроків використовують уроки-семінари та уроки-лекції. Третє місце посідають інтегровані уроки.

2.1.Психолого-педагогічні особливості нестандартних уроків.

Охарактеризуємо деякі психолого-педагогічні особливості різних видів нестандартних уроків.

Урок-лекція передбачає послідовний виклад учителем навчального матеріалу. До основних вимог уроку належать: емоційність викладу, цілісне розкриття теми або певного розділу, аналіз конкретних фактів та явищ, чіткість аргументації та наукова доказовість висновків, використання вчителем різноманітних методичних прийомів. Такі уроки вимагають довільних процесів: уваги, запам'ятовування. Тому вчитель повинен використовувати під час лекції такі прийоми, які допомагають утримувати увагу та сприяють запам'ятовуванню матеріалу: наочність, складання плану, опорних схем; стисле конспектування основних моментів,тощо. Наприклад, щоб привернути увагу учнів до змісту лекції треба періодично вживати такі вислови: « Це особливо важливо!», «Вдумайтесь…», « Зверніть увагу…», « Зробимо висновки…», або ставити риторичні запитання, на які пізніше сам вчитель і відповідає: « Чим пояснити цей факт?», « Як пов'язати між собою ці події?».

Урок-семінар є одним із поширених видів навчальної діяльності учнів старших класів. Такий урок зазвичай полягає в обговоренні повідомлень, рефератів, доповідей, виконаних учнями самостійно або під керівництвом учителя. Виділяють три типи уроку-семінару. Перший тип має на меті поглиблене вивчення певної теми, другий передбачає систематизацію та узагальнення наявних в учнів знань, третій тип має дослідницький характер. Такі уроки насамперед сприяють розвитку смислового запам'ятовування, що неможливо без обмірковування. Під час підготовки до уроку-семінару вчитель повинен навчити учнів використання прийомів, які допомагають смисловому запам'ятовуванню навчального матеріалу: чітке розуміння того, що саме слід запам'ятати та засвоїти; застосування матеріалу, який запам'ятовується, у практичній діяльності; повторення; рекомендація прийомів мнемотехніки.

Урок-суд передбачає створення ситуацій, в яких відбувається обговорення двох протилежних думок щодо питання, яке вивчається. Учні вчаться формулювати та захищати свою точку зору,аргументувати свою думку. Такий підхід сприяє розвитку критичності мислення.

Урок-брейн-ринг передбачає перевірку знань учнів у нетрадиційній формі. Так, замість традиційного індивідуального опитування учні об'єднуються в групи та готують питання одне для одного. Психологічна цінність таких уроків полягає в тому, що використовується групова робота. Аналізуючи виконання завдань у груповій формі, можна виокремити такі особливості: бажання учнів обмінюватись інформацією, позитивна емоційність під час виконання всіх завдань, взаємодопомога під час обговорення, поява в деяких учнів орієнтації на підлітків, прагнення самоствердитись.

Урок-розслідування передбачає збирання учнями конкретних фактів, що характеризують стан певної проблеми. Найчастіше такі уроки пов'язані з екологічними проблемами, оскільки в засобах масової інформації та літературних джерелах наводиться достатньо фактів, що демонструють загрозу природі через результати людської діяльності. Цінність цього виду уроку полягає в тому, що у школярів формуються навички самостійної роботи з літературою, а також розвиваютьсяораторські здібності, вміння чітко викладати свої думки. Цей тип уроку передбачає мінімальну підготовку вчителя, який у цьому випадку виконує два основні завдання: по-перше, чітко формулює завдання учням, а по-друге, класифікує та логічно « вибудовує» отриманий в результаті самостійної роботи учнів матеріал.

Урок-мандрівка має задовольняти вимоги, що висуваються до ігор-подорожей: пересування гравців у просторі; оформлення території відповідно до змісту гри; повідомлення учням пізнавальної інформації у захоплюючій формі; чітке формулювання завдань на кожній зупинці впродовж подорожі: вироблення шкали оцінювання гравцями завдань або складання маршрутних листків; оформлення карти-схеми, на якій позначено маршрут учасників гри. Такі уроки сприяють розвитку спостережливості та уваги школярів, розширенню їх кругозору.

Урок-екскурсія передбачає, що він буде проведений за межами

класної кімнати. Учні для ознайомлення з природними об'єктами і явищами, які вивчаються в шкільній програмі, вийдуть в парк, на річку, до природничого музею чи на промислове підприємство. Головна мета цих уроків - спостереження учнями біологічних процесів і явищ, які вивчаються, формування вмінь практичного застосування теоретичних знань, що супроводжуються поясненнями самого вчителя чи екскурсовода . Головна психологічна особливість таких уроків: посилення сприйняття того матеріалу, який стає зрозумілим лише при безпосередньому спогляданні.

Інтегрований урок досить часто використовується вчителями різних предметів. Він має такі особливості: по-перше, дозволяє учням здійснити засвоєння знань з предмета в сукупності з іншими науками; по-друге, сприяє формуванню пізнавального інтересу; по-третє, забезпечує узагальнення наявних знань, уміння використовувати їх у процесі вивчення інших наук.

Урок-конференція як форма організації навчально-виховного процесу передбачає присутність в одній аудиторії учнів, які об'єднані однією метою - розв'язання певної теоретичної чи практичної проблеми. Творче обговорення та розв'язання вибраної проблеми визначають зміст конференції, характерною ознакою якої є дискусія, а результатом - осмислення цієї проблеми. На різних етапах вивчення програмного матеріалу можна використовувати різні типи конференцій.

Учнівська конференція - це важлива форма навчання , яка сприяє формуванню знань, умінь і навичок учнів, їх закріпленню та вдосконаленню, поглибленню і систематизації. Це комплексна форма узагальнення результатів самостійної пізнавальної діяльності учнів під керівництвом вчителя, що здійснюється завдяки спільним зусиллям учителя та учнів. Щодо типології шкільних учнівських конференцій немає єдиної думки ні в психолого-педагогічній літературі, ні в практиці роботи загальноосвітніх закладів. Окремі автори виділяють теоретичну й підсумкову конференції, інші - навчально-підсумкову й оглядову.

Оглядова конференція проводиться з однієї чи кількох пов'язаних між собою актуальних проблем, з яких учні повинні поглибити знання та отримати додаткову інформацію. ЇЇ метою є систематизація знань, умінь і навичок учнів, стимулювання їхньої пізнавальної активності, забезпечення системних знань учнів, формування колективних і особистісних стосунків, самостійності у виборі засобів, форм і методів навчально-пізнавальної діяльності. Оглядова конференція може проводитись на початку вивчення тієї чи іншої теми з метою розкриття перспективи вивчення її у навчальному курсі; всередині або наприкінці її вивчення з метою розширення, поглиблення та систематизації знань, умінь і навичок учнів.

Підсумкова конференція проводиться як завершальний етап вивчення певного розділу навчальної програми. Це може бути конференція з підведення підсумків, розгляду проблеми, спільної для різних навчальних предметів. Наприклад, можна провести таку конференцію з теми « Глобальні проблеми сучасності» спільно з вчителями географії, історії, екології.

Тематична конференція, як правило, проводиться з окремої актуальної теми. Наприклад , до30- річної річниці з дня трагедії на Чорнобильській АЕС, можна провести конференцію на тему « Коли атом перестає бути мирним», залучивши знання учнів з фізики, хімії та біології.

Урок-рольова гра дозволяє вчителю ефективно використовувати «надлишкову» активність учнів, спрямовуючи її у корисне русло. Рольові ігри формують в учнів навички взаємодії з іншими людьми, вміння формулювати й обґрунтовувати свою точку зору, вести конструктивну дискусію і знаходити компромісні варіанти рішень. Використання таких уроків дозволяє підвищити пізнавальний інтерес учнів, дає їм можливість розширити і закріпити знання з тієї чи іншої теми.

РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ І ПРОВЕДЕННЯ ДЕЯКИХ

НЕСТАНДАРТНИХ УРОКІВ.

Переваги нестандартних уроків уже доведені методистами, педагогами та психологами. В своїй професійній діяльності я обрала для творчого пошуку методичну тему « Нестандартні уроки як засіб формування пізнавальної активності учнів на уроках біології» тому, що саме в ній можна поєднати ефективні традиційні методи навчання з новими перспективними технологіями. Тож я хочу поділитися досвідом підготовки і проведення деяких нестандартних уроків з використанням інтерактивних методів та інформаційних технологій.

Наприклад, урок на тему «Сон і його значення. Гігієна сну» в 10-А класі я провела у вигляді конференції. Напередодні уроку з учасників конференції я сформувала групи лінгвістів, істориків, науковців, фізіологів, психологів, літературознавців, медиків, соціологів та народних цілителів. Кожна група отримала попереднє завдання щодо теми уроку та обговорення проблемного питання, яке виноситься на конференцію. Урок починається із вступного слова вчителя, де він висвітлює тему і мету уроку, формулює проблему, над якою працюватимуть учні в ході конференції, представляє її учасників.

Вчитель є ведучим конференції і саме від нього залежить наскільки цікавою і результативною вона буде. Він повинен добре володіти інформацією, щоб вміло скоригувати обговорення проблеми в правильному напрямку,стимулювати пізнавальний інтерес учнів протягом всього уроку.

Використовуючи друковані джерела інформації та інтернет-джерела, лінгвісти познайомили учнів з визначеннями поняття «сон». Історики зробили екскурс в минуле і проаналізували як людство протягом тисячоліть пояснювало явище сну та сновидінь. Поетичним продовженням уроку став виступ літературознавців з уривком з поеми Т.Г.Шевченка «Сон» , а заставки зі сплячими малюками під мелодію всім знайомої колискової викликали у кожного з учасників конференції приємні спогади про дитинство.

Основна частина уроку була присвячена обговоренню проблемного питання «науковцями», «фізіологами» та «психологами», які висловили різні точки зору щодо природи сну, пояснили фізіологічні процеси, які відбуваються в організмі людини, обґрунтували появу сновидінь.

Цікавим був виступ «соціологів», які ознайомили присутніх з результатами соціологічного опитування серед учнів та вчителів школи. Особливий інтерес викликало питання про кольорові сни. Виявилося, що не всім людям щастить бачити кольорові сни, тому що яскраві кольори - це омріяне майбутнє, яке на жаль в сучасному складному і жорстокому світі не всі можуть реалізувати. Конференція мала і практичне спрямування, тому що група «медиків» розробила поради з приводу того, як уникнути порушень сну, а «народні цілителі» запропонували рецепти з цілющих трав та продуктів харчування, які забезпечать здоровий і корисний сон.

В зв'язку з тим, що учні 10-А класу, в якому проводився урок-конференція, вивчають поглиблено англійську мову, я вирішила скористатися цим і визначила для участі в конференції «міжнародних журналістів», які, використовуючи свої знання іноземної мови, брали участь в обговоренні теми.

В кінці уроку, застосувавши інтерактивний метод «Відкритий мікрофон», учасники конференції змогли підвести підсумки. Оцінювання результатів роботи на конференції було здійснено через тестовий контроль та взаємоперевірку.

Перевага уроку-конференції в тому, що можна задіяти в обговоренні теми практично всіх учнів класу, а це дає їм можливість відчути себе потрібними, а свої знання - важливими для вирішення спільних задач. Така форма уроку розвиває вміння чітко висловлювати свої думки, формулювати запитання, дотримуватися регламенту, робити висновки. Важливими є мова виступаючого, вміння тримати інтерес присутніх, демонстрація схем і малюнків, використання комп'ютерних технологій.

Не менш цікавим за змістом і формою проведення був урок-дослідження в 9 класі на тему « Вид Людина розумна. Homo sapiens. Походження людини. Рушійні сили антропогенезу.» Урок розпочинається «мозковим штурмом», під час якого учні висловлюють свої думки щодо будови та фізіологічних функцій людини, її подібності та відмінності з іншими істотами. Аналізуючи ці міркування, вчитель допомагає сформулювати висновок про те, що кожна людина - це індивідуальність, неповторна особистість. Етап вивчення нового матеріалу я спланувала у формі наукового симпозіуму, метою якого став пошук відповідей на проблемне питання : « Які шляхи еволюційного розвитку людини?».

З допомогою кольорових карток учні класу були сформовані в групи, які представляли наукові лабораторії істориків, зоологів, анатомів, ембріологів та систематиків. Кожна група отримала завдання і джерело інформації ( підручники: « Історія Стародавнього світу», 6 кл.; «Зоологія», 8 кл.; «Біологія людини», 9 кл.; робочий зошит з біології, 9 кл.; Біблія та ін.), в якому вони повинні були знайти докази еволюційного розвитку людини.

Перше слово на симпозіумі надається відомим вченим, які внесли вагомий внесок в дослідження шляхів еволюційного розвитку людини, в особі яких виступають учні, які отримали попереднє завдання. Потім надається слово представникам наукових лабораторій, які обговоривши в групах свої результати досліджень, пропонують їх до уваги всіх присутніх.

Під час виступу учні використовують таблиці, схеми, малюнки підручників, ілюстрації. Виступаючі намагаються дотримуватись правил ведення дискусії, вчаться слухати опонентів, обґрунтовувати висновки.

Після виступу «науковців», використовуючи інтерактивний метод «Коло ідей», я , на правах ведучого, допомагаю учням зібрати докази походження людини від тварин. Кожен учень , передаючи право голову по колу, називає один доказ, який записується на дошці у формі таблиці.

Учні продовжують самостійно вивчати етапи еволюції людини по підручнику, знайомлячись з характеристикою найдавніших, давніх та перших сучасних людей, визначають рушійні сили антропогенезу.

Використовуючи інтерактивний метод «Мікрофон», учні висловлюють свої думки щодо запитання «Чи можна Мауглі вважати людиною?» В процесі обговорення цього питання вони приходять до висновку, що людина - це біосоціальна істота. З одного боку людина є об'єктом живої природи, а з іншого - соціальною істотою.

Пропоную учням продовжити дослідження з теми і вдома, пояснивши твердження: «До появи на світ в материнському організмі знаходиться лише біологічний компонент майбутньої людини. Вся різноманітність соціального буде впливати на неї тільки після народження. Так чи ні?»

Уроки-дослідження дають можливість учням самостійно отримувати навчальну інформацію, використовуючи різні першоджерела, знайомитися з різними поглядами на одну і ту ж проблему. Робота в групах учить учнів слухати один одного, розвивати ораторські здібності; вибирати основні думки і логічно пов'язувати їх у виступі, складати тези, робити висновки. Така форма уроку дозволяє всім учням класу ознайомитись із різними точками зору на проблему набагато ефективніше, ніж це можна зробити під час звичайного уроку.

Учні 5-7 класів люблять уроки-подорожі, які дають можливість здійснювати віртуальні мандрівки в різні куточки нашої планети, де ростуть дивовижні рослини і тварини, знайомитися з особливостями їх будови і способу життя. Рухаючись від зупинки до зупинки, учні в ігровій формі пізнають матеріал по темі, розвивають спостережливість та увагу, розширюють свій кругозір. В такій формі я провела урок в 7 класі на тему «Значення голонасінних в природі й житті людини». Я розробила маршрут подорожі із 7 зупинками, теми яких повідомила учням завчасно.

Вони могли обрати для підготовки одну-дві зупинки, використовуючи додаткові джерела. Зупинка «Лісова» передбачала пошук інформації про ліс та його значення в житті людини. Група учнів отримала випереджувальне завдання : знайти загадки та народні прикмети про голонасінні рослини. Саме вони стали гідами на зупинці «Мудрість народна».

Не менш цікавою була зупинка «Промислова», адже саме тут ми переглянули з учнями 2 презентації про використання голонасінних у різних галузях промисловості.

Зупинка «Пісенна» дала можливість учасникам подорожі відпочити, слухаючи пісню «Смерека», і пригадати до якого класу голонасінних належить це дерево. Кульмінацією уроку стала зупинка « Природоохоронна» , де учні зачитували свої міні-твори на тему «Про що думають ялинки після Нового року?», демонстрували можливі варіанти прикрашання помешкань на Новий рік та Різдво Христове ялинковими композиціями, які вони готували в рамках творчого проекту «Моя ялинка залишиться в лісі», переглядали на моніторі представників голонасінних , занесених до Червоної книги.

Подорож по Країні голонасінних не обмежилася уроком, тому що учні отримали домашнє завдання побувати на останній зупинці , яка називається «Легенди».

Цей урок дав можливість узагальнити та систематизувати знання учнів з теми «Відділ Голонасінні»; виявити практичні вміння та навички роботи з друкованими та інтернет-джерелами; встановити міжпредметні зв'язки з суміжними предметами.

В кінці вивченої теми можна провести контрольно-узагальнюючий урок у формі конкурсної гри. Ігрові моменти дуже подобаються всім віковим категоріям учнів. Наприклад, я провела такий урок у 9-А класі після вивчення теми «Сенсорні системи». Я поставила за мету: сприяти формуванню навчальної компетентності учнів з вивченої теми, здійснити тематичний контроль знань, активізувати пізнавальну діяльність учнів; розвивати самоосвітню і комунікативну компетентності, вміння виокремлювати головне, робити узагальнюючі висновки, працювати індивідуально і в групі.

Учні попередньо були сформовані в групи і отримали домашнє завдання: створити презентації на тему «Гігієна зору», та «Гігієна слуху»; випустити інформаційні газети під девізом: «Краще один раз побачити, ніж сто разів почути» ( І група); «Треба вміти не тільки чути, а і слухати » ( ІІ група). Окремі учні отримали індивідуальні завдання : підготувати повідомлення про відомих людей, які мали проблеми з органами чуттів, і подолали їх.

Урок розпочинаю з пояснення правил гри та визначення учнів - експертів, які будуть здійснювати контроль за активністю учнів та рівнем їх навчальних досягнень в ході конкурсної програми. Вони повинні враховувати правильність відповідей, аргументованість виступів учасників, вміння працювати в команді, приймати спільні рішення, відстоювати свою точку зору.

Перший конкурс «Інтелектуальна розминка» дає можливість активізувати логічне мислення учнів, налаштувати їх на активну пізнавальну діяльність. А конкурс «Бліц» виявив глибину і системність знань з теми «Сенсорні системи», адже кожен учасник отримав запитання, на яке треба було відразу дати відповідь.

Конкурс «Термінологічна естафета» дав можливість перевірити знання біологічних термінів і понять, серед запропонованих обрати правильний, взявши відповідальність за свій вибір перед командою.

Кульмінацією гри стали конкурси «Впізнай за запахом» та «Впізнай за смаком», під час яких учні практично переконувалися у важливості нюхової та смакової сенсорних систем.

Між теоретичними конкурсами учні представляли свої домашні завдання. Досить цікавими були розповіді про важку долю відомих композиторів Людвіга ван Бетховена та Себастьяна Баха, які втративши слух, створили відомі на весь світ музичні твори .

Не менш цікавим було розслідування достовірності подій сюжету в літературному творі В.Шекспіра «Гамлет», коли автор описував сцену отруєння батька головного героя.

На завершення гри учасники обмінюються кросвордами з ключовими словами «Офтальмологія» та «Отоларинголог».

В кінці уроку я пропоную експертам, які протягом гри оцінювали знання учасників, підвести підсумки і здати рейтингові картки, на основі яких я виставляю оцінки членам групи. А доки працюють експерти, звертаюсь до всіх присутніх на уроці із запитанням «Що Ви візьмете з цього уроку на замітку в життя?» , використовуючи інтерактивний метод «Мікрофон»

Епілогом уроку стає уривок з історичної мініатюри В.Пікуля «Запахова симфонія», який переконує учнів в тому, як саме можуть стати в пригоді знання про органи чуття. І з побажаннями , щоб знання стали нашими переконаннями, які ми понесемо із собою по життю, я завершую урок.

Висновок

Нестандартність уроку - це відвойоване педагогами право на самореалізацію особистості, власних ідей і результатів пошуку. Нестандартний урок вимагав ефективної взаємодії вчителя і учнів у навчальному процесі. І саме його поява як педагогічного явища перетворила учнів із об'єкта навчання і виховання в суб'єкт навчального процесу. Вислів "нестандартний урок" по суті є некоректним. Справа в тому, що певного стандарту на урок, як на ланку навчального процесу, не існує. Існують стандарти якості знань, стандарти змісту навчання. Вкласти ж урок в рамки стандарту здається прокрустовою задачею, і може привести до певних втрат. Важко це зробити тому, що одночасно діє дуже велика кількість факторів навчального процесу, і дія переважної більшості їх не піддається контролю, бо належить до групи суб'єктивних факторів (відношення, мотиви, емоційний стан, фізіологічний стан, розвиток і стан психічних процесів тощо). Отже, нестандартний урок - це свято в шкільному житті. Чи можна і чи доцільно всі уроки проводити як нестандартні? Оскільки навчання - це трудомісткий напружений процес, і в ньому формується, крім системи знань та умінь, ще й воля і характер особистості, то це є недоцільним. Кожен вчитель поєднує в педагогічній діяльності звичайні типові і нестандартні уроки, причому перевага віддається типовим урокам. Їхнє співвідношення залежить від змісту навчального предмета. Предмети гуманітарного циклу надають більші можливості для творчості і створення нестандартних уроків, аніж точні предмети (математика, фізика, хімія, біологія, географія).

Список використаних джерел та літератури:

1. Уроки-ігри та інші форми ігрової діяльності у курсі біології/ Укладач К. М. Задорожний. - Харків: ВГ «Основа», - 2008.

2. Нетрадиційні уроки з біології. 6-12 класи/ Укладач Н. В. Томашевська. - Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, - 2008.

3.Відкриті та нестандартні уроки біології у 7 класі: Методичний посібник/ Ю. М. Абдуліна, М. В. Базь, З. В. Вербицька та ін. - Харків: ВГ «Основа», - 2004.

4. Відкриті та нестандартні уроки біології у 8 класі: Методичний посібник/ Укладач К. М. Задорожний. - Харків: ВГ «Основа», - 2004.

5. Відкриті та нестандартні уроки біології у 9 класі/ Методичний посібник/ Укладач К. М. Задорожний. - Харків: ВГ «Основа», - 2005.

6. Відкриті та нестандартні уроки біології у 10 класі/ Методичний посібник/ Укладач К. М. Задорожний. - Харків: ВГ «Основа», - 2005.