7
  • Презентации
  • Презентація з української літератури за темою ЛІРИЗМ ПОЕЗІЙ АНДРІЯ МАЛИШКА

Презентація з української літератури за темою ЛІРИЗМ ПОЕЗІЙ АНДРІЯ МАЛИШКА

Автор публикации:
Дата публикации:
Краткое описание:

1
Ліризм поезій Андрія Малишка
Ліризм поезій Андрія Малишка
2
0
 
Благодаря этой рекламе сайт может продолжать свое существование, спасибо за просмотр.
3
Мелодія — це мова людських почуттів. Вона відкриває людську велич і гідність....
Мелодія — це мова людських почуттів. Вона відкриває людську велич і гідність. Кожен з поетів подумки мріє, щоб хоч один його вірш отримав музичні крила, ставши популярною піснею. Малишкові ж птахи-пісні стали народними і майорять високо-високо й сьогодні.
4
Новий і чи не найбільш продуктивний етап у творчості поета починається із сер...
Новий і чи не найбільш продуктивний етап у творчості поета починається із середини 50-х pp. У збірці «Що записано мною» (1956) містяться тексти відомих пісень: «Знову цвітуть каштани», «Пісня про Київ», «Як на дальнім небосхилі», у збірці «Серце моєї матері» (1959) — «Пісня про рушник», «Ми підем, де трави похилі», у збірці «Полудень віку» (1960) — «Вчителька».
5
Після війни поет познайомився з братами—композиторами Майбородами — Платоном...
Після війни поет познайомився з братами—композиторами Майбородами — Платоном та Георгієм. Творча співпраця з Платоном Майбородою дала плідні результати — зявилося кілька прекрасних пісень. Згодом товаришування поета й композитора переросло у творче побратимство на все життя.
6
«Київський вальс» («Знову цвітуть каштани») П. Майборода, А. Малишко Ночі со...
«Київський вальс» («Знову цвітуть каштани») П. Майборода, А. Малишко Ночі солов’їніі, ночі весняні, Доли подніпровські наснились мені. Знову цвітуть каштани, Хвиля дніпровська б’є. Молодість мила, — ти щастя моє.
7
«Київський вальс» («Знову цвітуть каштани») П. Майборода, А. Малишко Ночі со...
«Київський вальс» («Знову цвітуть каштани») П. Майборода, А. Малишко Ночі солов’їніі, ночі весняні, Доли подніпровські наснились мені. Знову цвітуть каштани, Хвиля дніпровська б’є. Молодість мила, — ти щастя моє.
8
« Пісня про Київ» П. Майборода, А. Малишко Білі каштани, Світлі огні, Де б не...
« Пісня про Київ» П. Майборода, А. Малишко Білі каштани, Світлі огні, Де б не бував я, - Любі мені. Київські ночі, Зустрічі в саду - В серці, куди не піду. Гори високі, Синь дніпрова, Молодість наша Вічно жива.
9
Ми підем, де трави похилі» романс П. Майборода, А. Малишко Ми підем, де трав...
Ми підем, де трави похилі» романс П. Майборода, А. Малишко Ми підем, де трави похилі, Де зорі в ясній далині, І карії очі, і рученьки білі Ночами насняться мені. За річкою, за голубою Дві чайки у хмари зліта. В краю подніпровськім ми стрілись з тобою, Веселко моя золота.
10
З творами Андрія Малишка працювало близько 80 композиторів. На повну силу заз...
З творами Андрія Малишка працювало близько 80 композиторів. На повну силу зазвучала його пісня у повоєнний час, коли Андрій Малишко почав творчо працювати з композитором Платоном Майбородою. Саме пісні створенні у цій співдружності, стали широковідомими не тільки на Україні, а й за її межами.
11
А на тім рушникові, оживе все знайоме до болю, І дитинство й розлука, й твоя...
А на тім рушникові, оживе все знайоме до болю, І дитинство й розлука, й твоя материнська любов. Андрій Малишко Андрій Малишко і Платон Майборода написали одну із найкращих українських пісень про матір. Її перекладено десятками мов світу.
12
«Пісня про рушник» «Пісня про рушник» — сповiдь-спогад лiричного героя, у які...
«Пісня про рушник» «Пісня про рушник» — сповiдь-спогад лiричного героя, у якій матiр дарує синовi рушник, вишитий як символ життєвоï дороги. Рушник повязаний iз життєвою долею лiричного героя i з образом його матерi. Цей образ — символ чистоти i любовi, матерi-берегинi, яка дала життя, формувала почуття, творила людину. Лiричний герой поезiï з великою теплотою згадує свою матiр.
13
14
15
«Вогник» Та де б не ходив я в далекій дорозі, В чужім чи у ріднім краю, Я зг...
«Вогник» Та де б не ходив я в далекій дорозі, В чужім чи у ріднім краю, Я згадую вогник у тихій тривозі І рідну хатину свою. Бо дивляться в далеч засмучені очі, Хоч тінь там моя промайне, Бо світиться вогник у темнії ночі, Мов кличе додому мене! «Вогник» — це ліричний спогад про рідну хату, світло у її вікні, тополинку під вікнами, а головне — про батька й матір, оту «що на світі одна».
16
«Вогник» мене!
«Вогник» мене!
17
«Приходять предки, добрі і нехитрі...» Приходять предки, добрі і нехитрі, У б...
«Приходять предки, добрі і нехитрі...» Приходять предки, добрі і нехитрі, У бородах, простелених на вітрі, Не руки — а погнуті чорні віти, Не очі — а прозористі орбіти. І кайдани подзвонюють з плугами, Зерно, і кров, і ночі із снігами. —
18
« Вчителька» П. Майборода, А. Малишко Сонечко встає і шумить трава. Бачу стеж...
« Вчителька» П. Майборода, А. Малишко Сонечко встає і шумить трава. Бачу стежку, де проходиш ти, рідна ти. Вчителько моя, зоре світова, Звідки виглядати, де тебе знайти? На столі лежать зошити малі, Дітвора щебече золота, золота. І летять – летять в небі журавлі, Дзвоник ніби кличе в молоді літа.
19
« Вчителька» П. Майборода, А. Малишко
« Вчителька» П. Майборода, А. Малишко
20
«Стежина» («Чому, сказати, й сам не знаю...») П. Майборода, А. Малишко Ота ст...
«Стежина» («Чому, сказати, й сам не знаю...») П. Майборода, А. Малишко Ота стежина в нашім краї, Одним одна біля воріт. За вісім днів до смерті, 8 лютого 1970 року, Андрій Малишко створив останній із віршів «Чому, сказати, й сам не знаю». Ним автор прощався з Україною і всім для нього найдорожчим.
21
"Серпень душі моєї" Кінцевою віхою на 40-річній поетичній дорозі Андрія Мали...
Серпень душі моєї Кінцевою віхою на 40-річній поетичній дорозі Андрія Малишка була книга, яка мала символічну назву Серпень душі моєї. Побачила світ вона у 1970 році. У вірші під цією ж назвою він ніби підводить підсумок свого життя: І струнить день на скрипочках малих У зрячім серці, де високий серпень Душі моєї, повної відмін, Стоїть в дворі і в щедрості дарує Усе, що я спромігся донести, Що не віддав нікчемності і лжі, Немов святиню на твердих руках, Попалену, але свою до скону. Мій серпню чорнобровий, все віддай, Не приховай, не прихитруй нічого І лиш клечальну пісню збережи На день обжинку й чесного змолоту.
22
Де ти, моя стежино, Де ти, моя єдина? Ота стежина в ріднім краї — Одним одна...
Де ти, моя стежино, Де ти, моя єдина? Ота стежина в ріднім краї — Одним одна коло воріт? А.Малишко
 
 
X

Чтобы скачать данную презентацию, порекомендуйте её своим друзьям в любой соц. сети.

После этого кнопка ЗАГРУЗКИ станет активной!

Кнопки рекомендации:

загрузить презентацию