- Учителю
- Зведена таблиця з української літератури за програмою ЗНО - 2016 (доповнена)
Зведена таблиця з української літератури за програмою ЗНО - 2016 (доповнена)
Автор |
Псевдонім |
Назва |
Жанр |
Напрям, метод, стиль |
Тема |
Головна думка |
Місце |
Час |
Герої |
Присвята, епіграф |
Історична основа, прототип | |
Маруся Чурай |
|
Віють вітри, віють буйні |
Лірична пісня |
Фольклор |
Розлука з коханим |
Страждання самотньої дівчини |
Полтава |
Козаччина (Хмельниччина) |
Милий, чорнобривий, дівчина |
|
Автобіографічні моменти з життя легендарної піснетворки | |
Маруся Чурай |
|
Засвіт встали козаченьки |
Лірична пісня |
Фольклор |
Діалог козака з матір'ю |
Несприйнят тя родиною козака його коханої |
Полтава |
Козаччина (Хмельниччина |
діалог матері та козака, що йде в похід та просить прийняти свою Марусю, як рідну дитину |
|
Автобіографічні моменти з життя легендарної піснетворки, | |
|
|
Ой Морозе, Морозенку |
Історична пісня |
Фольклор |
Загибель полковника Морозенка в бою з татарами |
Уславлення героїчних козаків |
Савур-могила |
Боротьба з татарськими набігами (1649р) |
Морозенко, Морозиха |
|
Станіслав Морозенко - політичний діяч часів Хмельниччини | |
|
|
Чи не той то хміль |
Історична пісня |
Фольклор |
Бій під Жовтими водами, перемога козаків |
Уславлення Богдана Хмельницького як мудрого полководця |
Жовті води (Золотий Брід) |
Травень 1648 року |
Хмельницький, вражі ляхи, орда, що допомагає Хмельниць кому |
|
Перша збройна перемога козацького українського війська під керівництвом Богдана Хмельницького над поляками під Жовтими Водами
| |
Автор |
Псевдонім |
Назва |
Жанр |
Напрям, метод, стиль |
Тема |
Головна думка |
Місце |
Час |
Герої |
Присвята, епіграф |
Історична основа, прототип | |
|
|
Дума про Марусю Богуславку |
Дума |
Фольклор |
Визволення 700 козаків з турецької неволі після 30-річного ув'язнення |
Співчуття українським полонянкам, що, незважаючи на любов до рідного краю, «потурчилися, побусурменились» |
На Чорному морі, на камені біленькому, у темній темниці в турецького пана |
Боротьба з ординцями (1600 - 1700) |
Маруся Богуславка, козаки -невольники |
|
Боротьба з ординцями (1 600 - 1700) | |
|
|
Бондарівна |
Балада |
Фольклор |
Сваволя польської шляхти на українських землях |
Уславлення гордої дівчини-українки, що відстоює власну гідність |
У містечку Богуславі |
Середи на 18 ст. |
Бондарівна, старий Бондар, пан Каньовський, жовніри |
|
| |
Нестор -літописець, Сильвестр - монахи Києво-Печерської лаври |
|
Повість минулих літ (Повість временних літ, Початковий літопис) |
Літопис |
Монументалізм |
Становлення державності в Київській Русі |
Прославлення князів та православ'я як запоруки сильної держави |
Київська Русь |
Від всесвітнього потопу, до початку ХІІ ст.. |
Кий, Щек,Хорив,Либідь, Княгиня Ольга, Аскольд, Дір, Олег, народи, що населяли Русь, Святослав, хозари |
|
Історія заснування Києва та становлення Київської Русі, біблійні оповіді, свідчення іноземних істориків, народні легенди й перекази. | |
Автор |
Псевдонім |
Назва |
Жанр |
Напрям, метод, стиль |
Тема |
Головна думка |
Місце |
Час |
Герої |
Присвята, епіграф |
Історична основа, прототип | |
|
|
Слово про Ігорів похід |
Героїчна поема (літописна повість) |
Орнаменталізм |
Невдалий похід князя Ігоря на половців |
Заклик до об'єднання руських земель у боротьбі проти спільних зовнішніх ворогів |
Новгород-Сіверський, Київ, поле половецьке, уся Руська земля |
1185р. |
Руська земля,Ігор, Всеволод, Святослав, Гза, Кончак, Овлур |
|
Невдалий похід князя Ігоря на половців | |
Григорій Савич Сковорода |
Мандрівний філософ |
«De libertate», |
Ліричний вірш, патріотична лірика |
Бароко |
Воля-найбільше багатство |
Уславлення Богдана Хмельницького як «батька» волі для України |
|
|
Ліричний герой, Богдан Хмельницький |
|
Бої за визволення від соціального й національного гніту | |
Григорій Савич Сковорода |
|
Всякому місту звичай і права |
Ліричний вірш, що став народна піснею, громад громад-філософська лірика |
Бароко |
«Автор ставить в один ряд і засуджує здирників, бюрократів, розпусників, пияків і ледарів» |
Лише той, в кого «совість, як чистий кришталь», може зневажити смерть |
|
|
Мужик, цар, Федір-купець, здирники, ледарі, бюрократи і т.ін. |
|
Соціальна дійсність, сучасна авторові | |
Григорій Савич Сковорода |
|
Бджола та Шершень |
Байка |
Бароко |
Алегоричний діалог про працю |
Уславлення ідеї «сродної праці» (природженого діла) |
|
|
Бджола та Шершень |
|
| |
Автор |
Псевдонім |
Назва |
Жанр |
Напрям, метод, стиль |
Тема |
Головна думка |
Місце |
Час |
Герої |
Присвята, епіграф |
Історична основа, прототип | |
Іван Петрович Котляревський (народився і жив у Полтаві) |
(зачинательнової української літератури) |
Енеїда |
Бурлескно-травестійна поема |
Класи цизм |
Глузливе зображення панівного класу України |
Утвердження безсмертя українського народу, засудження жорстокості та морального звиродніння панів |
Троя, Карфаген, пекло, Олімп, Латинія, острів Цирцеї |
Після Троянської війни |
Еней, Дідона, Латин, Лавінія, Амата, Турн, Низ, Евріал, Ацест, АнхізСивілла Кумська, Зевс, Юнона, Геба, Нептун, Еол, Зефір, Нот, Борей, Паріс, Венера |
Українська дійсність 18 сторіччя, з її побутом, звичаями, традиціями, зруйнування Запорозької Січі, заснування Задунайської Січі, поема давньоримського поета Вергілія «Енеїда» | ||
Іван Петрович Котляревський |
|
Наталка Полтавка («прабабуся українського театру», «пишна квітка української літератури |
Соціально-побутова драма (п'єса) (малоросійська опера) |
Синтез класицизму та сентименталізму |
Життя і побут українських селян на початку ХІХ сторіччя |
Духовна велич людей «з народу» |
Село під Полтавою |
Початок 19 ст. |
Горпина Терпилиха, Наталка, возний Тетерваковський, виборний Макогоненко, Микола, Петро |
|
Життя і побут українських селян на початку ХІХ сторіччя, реальний життєвий факт, відомий Котляревсь кому | |
Григорій Федорович Квітка(батько української повісті, «творець людової повісті») (м. Харків) |
Квітка-Основ'яненко батько української прози |
Маруся |
Соціально-побутова, сентиментально-реалістична повість
|
Сентимента лізм |
Життя українського селянства |
Високі морально-етичні якості простої людини |
Село під Харковом |
Середи на 19 ст. |
Наум Дрот, Настя Дрот, Маруся Дрот, Василь, Олена, Денис |
|
Народні звичаї та обряди | |
Автор |
Псевдонім |
Назва |
Жанр |
Напрям, метод, стиль |
Тема |
Головна думка |
Місце |
Час |
Герої |
Присвята, епіграф |
Історична основа, прототип | |
Тарас Григорович Шевченко (С. Моринці, потім Кирилівка на Черкащині |
Основоположник нової української літератури |
До Основ'яненка |
послання |
Роман тизм |
Історичне минуле України, роль уроків історії для сучасності |
Захоплення героїчним минулим, прославлення Основ'яненка , який популяризує історію та мову |
Береги Дніпра |
|
Україна-сиротина, високі могили, слава козацька, наша дума, наша пісня |
|
Відгук на публікацію нарису Г.Ф.Квітки - Основ'яненка «Головатий (Нарис до історії Малоросії)» | |
Тарас Григорович Шевченко |
Великий Кобзар |
Катерина |
Соціально-побутова поема |
Роман тизм |
Трагічна доля жінки-покритки |
Викриття життєвих реалій, що призводять до трагедії матері-покритки та дитини-байстрюка |
|
|
|
Василю Андрійовичу Жуковському на згадку про 22 квітня 1838р. |
Доля подруги дитинства Шевченка -Оксани Коваленко, яка стала покриткою | |
Тарас Григорович Шевченко |
Титан |
Гайдамаки |
Революційно-романтична, історико-героїчна поема |
Роман тизм |
Боротьба українського народу проти польської шляхти, повстання Коліївщина |
Необхідність по-сучасному осмислити минуле, заклик до примирення народів |
Вільшана, Лисянка, Чигирин,Лебедин, Умань |
1768р. |
Іван Гонта, максим Залізняк, Ярема Галайда, Оксана, титар, Лейба, конфедерати |
Григоровичу |
Повстання Коліївщина у народному переосмисленні , а не як історичний факт | |
Тарас Григорович Шевченко |
Прометей |
Сон (у всякого своя доля) |
Сатирична поема |
реалізм |
Російський імперський режим |
Засудження самодержавства, кріпосництва, землячків-перевертнів |
Україна, Сибір, Петербург |
|
Ліричний герой, цар волі, цар і цариця, землячок, чиновники, Петро І |
Дух істини світ не може прийняти… |
| |
Автор |
Псевдонім |
Назва |
Жанр |
Напрям, метод, стиль |
Тема |
Головна думка |
Місце |
Час |
Герої |
Присвята, епіграф |
Історична основа, прототип | |
Тарас Григорович Шевченко |
|
Кавказ |
Сатирична поема ()огниста інвектива проти темного царства |
реалізм |
Загарбницька політика самодержавства, прогнила дворянська мораль, монолог колонізатора |
Заклик до об'єднання народів для боротьби проти царату |
Кавказ |
1845 |
Прометей, народи Кавказу, колонізатор, |
Якову де Бальмену |
Загарбницька війна на Кавказі, смерть Якова де Бальмена | |
Тарас Григорович Шевченко |
|
«І мертвим, і живим, і ненарожденним… |
послання |
реалізм |
Критика української еліти, що відірвана від народу |
Заклик до соціального примирення задля відродження нації |
|
1845 |
Моголи -слов'яни, народ, мудрий німець, Україна -сирота |
Хто говорить, що любить Бога, а брата свого ненавидне, неправду мовить | ||
Тарас Григорович Шевченко |
|
Заповіт |
Вірш, громад громад лірика |
реалізм |
Передчуття близької смерті |
Заклик до повалення існуючого ладу та побудови «Сім'ї вольної, нової» |
|
1845 |
|
|
Важка хвороба письменника | |
Тарас Григорович Шевчен |
|
Мені однаково |
Ліричний ріш - медитація , громадянська лірика |
реалізм |
Туга за рідним краєм, відчай через перебування у в'язниці |
Патріотичне почуття відповідальності за Батьківщину |
|
1847 |
|
Цикл «В казематі», перебування у Петро-Павловській фортеці в очікуванні вироку за участь у Кирило-Мефодіївському товаристві
| ||
Автор |
Псевдонім |
Назва |
Жанр |
Напрям, метод, стиль |
Тема |
Головна думка |
Місце |
Час |
Герої |
Присвята, епіграф |
Історична основа, прототип | |
Пантелеймон Олександрович Куліш |
|
Чорна рада (Хроніка 1663 року) («найкраща історична повість в нашій літературі») |
Історичний роман , роман-хроніка |
Роман тизм |
Зображення історичних подій у Ніжині 1663 року |
Необхідність національної злагоди, діяльності національної еліти на благо суспільства |
Ніжин, Київ, хутір Хмарище |
1663 р. |
Полковник-піп Шрам, Петро Шраменко, Михайло Черевань, Мелашка Череваниха, Леся Череванівна, Яким Сомко Іван Брюховецький, Кирило Тур, Богдан Чорногор, Божий Чоловік, Василь Невольник, Тетеря, Гвинтовка |
|
Козацький «Літопис Самовидця», доба Руїни, що почалася по смерті Богдана Хмельницького, козацька рада в Ніжині за участі низового козацтва, звичаї та традиції козаків, народні уявлення про козаків-характерників | |
Марія Олександрівна Вілінська («кроткий пророк», за висловом Шевченка) |
Марко Вовчок (засновник української дитячої прози, ) |
Максим Гримач |
Родинно-побутове оповідання |
Роман тизм |
Життя вільних селян у закріпаченій Україні |
Захист права на щастя без огляду на соціальне становище |
Поблизу Домонтова недалеко від Черкас хутір на березі Дніпра |
Середи на 19 ст. |
Максим гримач, Катря і Тетяна Гримач, козак Семен |
|
| |
Автор |
Псевдонім |
Назва |
Жанр |
Напрям, метод, стиль |
Тема |
Головна думка |
Місце |
Час |
Герої |
Присвята, епіграф |
Історична основа, прототип | |
Іван Семенович Левицький |
Нечуй-Левицький (велике артист зору, всеобіймаюче око Правобережної України) |
Кайдашева сім'я («найкраща оздоба українського письменства», «арена людських пристрастей») |
Соціально-побутова повість |
реалізм |
Життя українського села у пореформену добу |
Засудження «індивідуалізму егоїстичних натур» |
Село Семигори на Черкащині |
Друга половина 19 ст. |
Омелько Кайдаш, Маруся Кайдашиха, Лаврін та Карпо Кайдаші, Мотря Довбиш , Мелашка Балаш, Баба Палажкка Солов'їха |
|
Родина Мазурів, що мали вуличне прізвисько Кайдаші | |
Панас Якович Рудченко, Іван Рудченко |
Панас Мирний та Іван Білик |
«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» («Подоріжжя од Полтави до Гадячого»,»Чіпка», «Пропаща сила») |
Соціально-психологічний роман («роман з народного життя») |
реалізм |
Столітня історія села піски, доля бунтаря-правдошукача |
Засудження боротьби з несправедливістю шляхом злочину, викриття суспільства, що творить злочинців |
С.Піски |
100-літня історія від покріпачення України до скаасування кріпацтва та його наслідків
|
Чіпка (Нечипір)Варениченко, Мотря Жуківна, Іван Вареник (Остап Хрущ, Хрущов, Іван Притика), дід Улас, баба Оришка, Василь Семенович польський, Мирон Гудзь, Максим Гудзь, Галя Гудзь , Явдоха, Лушня, Матня, Пацюк, Чижик, Порох, Грицько Чупруненко, Христя, москаль Сидір, жителі Хоменкового хутора |
Доля злочинця Василя Гнидки («скаліченого виводка свого часу») , що за одну ніч убив 8 людей | ||
Автор |
Псевдонім |
Назва |
Жанр |
Напрям, метод, стиль |
Тема |
Головна думка |
Місце |
Час |
Герої |
Присвята, епіграф |
Історична основа, прототип | |
Іван Карпович Тобілевич (Єлисаветградщина) |
Карпенко-Карий |
Мартин Боруля |
Трагікомедія (драма, п'єса ) |
реалізм |
«дворянство як міф про краще життя», прагнення селянина стати дворянином |
Викриття бюрократизму судової системи, засудження підміни цінностей особистих становою приналежністю |
|
|
Мартин Боруля, Марися Боруля, Палажка Боруля, Степан Боруля, Трандалєв, Гервасій Гуляницький, Микола Гуляницький, Націєвський, Красовський, Омелько, Трохим |
|
Автобіографічний епізод, коли батько письменника Карпо Адамович Тобілевич намагався довести свою належність до дворянства | |
Іван Якович Франко |
Великий Каменяр, |
Гімн |
Гімн, ліричний вірш, громад громад лірика |
романтизм |
Боротьба народу за світле майбутнє |
Віра в перемогу народу, здобуття кращого життя |
|
|
Вічний революціонер, дух, що тіло рве до бою |
|
| |
Іван Якович Франко (народився в с. Нагуєвичі на Галичині) |
Вічний революціонер |
Чого являєшся мені у сні? |
Ліричний вірш, інтимна лірика (вірш зі збірки «Зів'яле листя», лірична драма) |
неоромантизм |
Історія нерозділеного кохання |
Вдячність за прекрасне почуття |
|
|
|
|
| |
Автор |
Псевдонім |
Назва |
Жанр |
Напрям, метод, стиль |
Тема |
Головна думка |
Місце |
Час |
Герої |
Присвята, епіграф |
Історична основа, прототип | |
Іван Якович Франко |
|
Мойсей |
Філософська поема |
неоромантизм |
«смерть Мойсея як пророка, невизнаного своїм народом» |
Заклик вірити у свій народ, боротися до кінця, позбутися рабської психології |
Арабська пустеля на межі з Палестиною |
|
Мойсей, Авірон, Датан, Азазель, Єгошуа, Єгова |
|
Біблійна оповідь про Мойсея, скульптура Мікеланджело «Мойсей» | |
Михайло Михайлович Коцюбинський (Чернігів) |
|
Тіні забутих предків |
повість |
неоромантизм |
Життя гуцулів у Карпатах, їх звичаї, традиції, обряди, вірування, синтез язичництва і християнства |
Оспівування краси кохання |
Гуцульщина, невелике село в Карпатах |
Межа 19 і 20 століть |
Іван Палійчук, Марічка Гутенюк, Палагна, мольфар Юра, щезник, нявка, чугайстер, арідник |
|
Перебування письменника у селі Криворівня | |
Михайло Михайлович Коцюбинський |
Велике Сонцепоклонник |
«Intermezzo» |
новела |
імпресіонізм |
Стосунки митця і суспільства |
Людина щаслива в гармонії з природою |
С. Кононівка |
|
Моя утома, Ниви у червні, Залізна рука міста, Сонце, Зозуля, жайворонки, Людське горе, Три білі вівчарки |
Кононівським полям |
Перебування автора у с. Кононівка в гостях у друга Євгена Чикаленка, автобіографіч ний твір
| |
Автор |
Псевдонім |
Назва |
Жанр |
Напрям, метод, стиль |
Тема |
Головна думка |
Місце |
Час |
Герої |
Присвята, епіграф |
Історична основа, прототип | |
Ольга Юліанівна Кобилянська (Буковина) |
Гірська орлиця |
Земля |
повість |
символізм |
Трагедія братовбивства в селянській родині |
Першопричини зла у світі |
С. .Димка поблизу річки Серету на Буковині |
Кінець 19 ст. |
Івоніка Федорчук, Сава, Михайло, Марійка Федорчуки, Анна, Рахіра, Теряна, Григорій, Докія Чоп'як, Парасинка, василь, Тодорика Жемчук, Онуфрій Лопата |
Своєму батькові Юліанові Я. Кобилянськосу присвячу авторка. «Крагом нас знаходиться якась безодня…, але в наших серцях вона найглибша» |
Біблійна оповідь по Каїна та Авеля, реальний факт братовбивства, що стався у знайомій авторці родині | |
Лариса Петрівна Косач -Квітка |
Леся Українка |
«Contra spem spero!» |
Ліричний вірш, філософська лірика |
неоромантизм |
Боротьба з життєвими обставинами |
Заперечення тужливих настроїв, оптимізм за будь-яких обставин |
|
|
|
|
Міф про Сізіфа, що котить на гору камінь, тяжка хвороба авторки
| |
Автор |
Псевдонім |
Назва |
Жанр |
Напрям, метод, стиль |
Тема |
Головна думка |
Місце |
Час |
Герої |
Присвята, епіграф |
Історична основа, прототип | |
Лариса Петрівна Косач -Квітка |
Дочка Прометея, «чи не єдиний мужчина в сучасній українській літер літер» |
Лісова пісня |
Драма-феєрія |
неоромантизм |
Світ людей і світ природи у гармонійних стосунках |
Звеличення краси людських взаємин, порив до щастя, усвідомлення свого покликання, свого місця у світобудові |
Ліс на Волині |
|
Мавка, Лісовик, Водяник, , Русалка, Потерчата, Перелесник, Куць, Злидні,Доля, Лукаш, дядько Лев, мати Лукаша, Килина, Діти Килини, Мара («Той, що в скалі сидить») |
|
Спогади про дитинство в урочищі Нечимному. | |
Василь Стефаник (Галичина, Покуття) |
|
Камінний хрест |
Психологічна новела -студія |
експресіонізм |
Еміграція українських селян, прощання хлібороба з рідним селом |
Утвердження єдності селянина з рідною землею |
|
Межа 19 і 20 століть |
Іван Дідух (Переломаний), Катерина, кум Михайло, сини Івана, сусіди |
|
Еміграція українських селян в Америку та Канаду | |
Микола Кіндратович Вороний |
|
Блакитна Панна |
Ліричний вірш, пейзажне лірика |
Символізм (звукосимволізм) |
Прихід весни |
Звеличення краси приподи її єдність з мистецтвом |
|
|
Весна, мрія сна, камеї, фрески, арабески, гротески |
|
| |
Олександр Іванович Кандиба |
Олександр Олесь |
Чари ночі |
романс |
символізм |
Краса життя і кожання |
«Лови летючу мить життя… знов молодість не буде» |
|
|
Соловї, життя-єдина мить, Фауст, боги скупі, глухі й нечулі
|
|
| |
Автор |
Псевдонім |
Назва |
Жанр |
Напрям, метод, стиль |
Тема |
Головна думка |
Місце |
Час |
Герої |
Присвята, епіграф |
Історична основа, прототип | |
Олександр Іванович Кандиба |
Олександр Олесь |
О слово рідне, орле скутий! |
Ліричний вірш, патріотична лірика |
символізм |
Рідне слово як зброя у боротьбі за національне визволення. |
Захоплення рідним словом, заклик до боротьби проти національ ного гніту |
|
|
Орел, меч, сонце |
|
| |
Володи мир КириловичВинничен ко |
|
Момент (Із оповідань тюремної Шехере зади) |
новела |
Імпресіонізм |
Історія короткого спалаху кохання між революціонером і панночкою |
Оспівування кохання, усвідомлення скороминущості щастя |
кордон |
10-ті роки 20-го сторіччя |
Революціонер - оповідач (тюремна Шехерезада), панночка Муся, контрабандист Семен Пустун |
|
| |
Павло Григоро вич Тичина (Чернігів) |
|
Арфами, арфами |
Ліричний вірш, пейзажна лірика |
Симво лізм (звукосимво лізм), імпресіонізм, кларнетизм |
Прихід весни |
Гімн весні як символу любові, життя, кохання |
|
|
Арфами, думами, наче море кораблями, переповнилась блакить, любая, милая |
|
| |
Павло Григоро вич Тичина |
|
Ви знаєте, як липа шелестить |
Ліричний вірш, інтимнана лірика |
Симво лізм (звукосимво лізм), імпресіонізм, кларнетизм |
Почуття кохання, єдність людини з природою |
Уславлення краси життя і кохання |
|
|
Липа, старі гаї, солов'ї, кохана |
|
| |
Автор |
Псевдонім |
Назва |
Жанр |
Напрям, метод, стиль |
Тема |
Головна думка |
Місце |
Час |
Герої |
Присвята, епіграф |
Історична основа, прототип | |
Павло Григоро вич Тичина |
|
О, панно Інно |
Ліричний вірш, інтимнана лірика |
Симво лізм …
|
Спогад про втрачене кохання |
Туга за втраченим коханням, самотність |
|
|
Панна Інна, сестра, весна, зима |
|
| |
Максим Тадейович Рильський |
|
Молюсь і вірю |
Ліричний вірш, філософська лірика |
Неокласицизм |
Пейзажна замальовка весняного дня |
Молодечий оптимізм, відчуття польоту, хвала життю і «веселому світові» |
|
|
Голуби, вітер, веселий світ, дитя |
|
| |
Микола Григоро вич Фітільов (Сумщина) |
Микола Хвильовий |
Я (Романтика) |
новела |
експресіонізм |
Протистояння добра і зла, трагічна роздвоєність душі героя |
Розвінчання й засудження революційно ре фанатизму |
Місто Х |
Громадянська війна 1918-1924 р.р. |
Я, Андрюша, доктор Тагабат, Мати, Марія, загірна комуна, дегенерат, інсургенти, Ікс, Ігрек, Зет |
«Цвітові яблуні» |
Події Громадянської війни, безпосереднім учасником якої був автор | |
Юрій Іванович Яновський |
|
«Подвійне коло» |
Новела (частина роману у новелах «Вершники») |
Експресіонізм,соцреалізм |
Родина Половців у кривавих подіях Громадянської війни |
Засудження братовбивства |
Степ під Компаніївкою |
1919р. |
Брати Половці: денікінець Андрій, петлюрівець Оверко, махновці Панас і Сашко, червоний Іван, Мусій Половець, стара Половчиха
|
|
Події Громадянської війни, | |
Автор |
Псевдонім |
Назва |
Жанр |
Напрям, метод, стиль |
Тема |
Головна думка |
Місце |
Час |
Герої |
Присвята, епіграф |
Історична основа, прототип | |
Юрій Іванович Яновський |
|
«Шаланда в морі» |
Новела (частина роману у новелах «Вершники») |
Експресіонізм, соцреалізс |
Шторм та люди у морі |
Звеличення подружньої вірності та відданості, гуманістичних основ життя |
Берег моря неподалік Одеси, Дофінівка |
Період між революціями 1905 і 1917 р.р. |
Рибалка Мусій Половець, стара Половчиха (його дружина), революціонер Чубенко |
|
| |
Володи мир Миколайович Сосюра |
|
Любіть Україну |
Ліричний вірш, патріотична лірика |
неоромантизм |
Любов до України |
Заклик до служіння Україні «всім серцем своїм і всими своїми ділами» |
|
|
Мова, вітер,трави, води, сонце, пісня, юнак, дівчина, неопалима купина, Дніпро |
|
| |
Валер'ян Петрович Підмогильний |
|
Місто |
Урбаністичний роман |
Неореалізм, постмодерн |
Підкорення міста людиною з села |
Розкриття характеру людини у «маргінальному» (перехідному стані, перетворення селянина на жителя міста, підкорення міста) |
Київ |
20-30 роки 20 сторіччя |
Степан (Стефан) Радченко, Надійка, «мусінька» тамара Василівна, Гнідий, Максим, Зоська, Рита, Левко, Михайло Світозаров, поет Вигорський |
Як ти можеш бути вільним, Евкріте, коли маєш тіло? : прикмет має людина, 3 подібна вона до тварини, а 3 до янгола…
|
Історична ситуація 20-хроків в Україні, коли бурхливо починають розвиватися міста | |
Автор |
Псевдонім |
Назва |
Жанр |
Напрям, метод, стиль |
Тема |
Головна думка |
Місце |
Час |
Герої |
Присвята, епіграф |
Історична основа, прототип | |
Павло Михайлович Губенко "Король українського тиражу" |
Остап Вишня |
Моя автобіо графія |
гумореска |
Реалізм, соцреалізм, неонародництво |
Розповідь про становлення митця, його світогляду |
У гумористичній формі висвітлити чинники формування особистості письменника |
Хутір Чечва поблизум. Грунь на Полтавщині |
Від 1889 до 1927 р.р. |
Остап Вишня, його батьки, брати й сестри, вчитель Іван Максимович |
|
Автобіографічний твір | |
Павло Михайлович Губенко "Остап Вишня - справжній мисливець і при тому поет полювання" - |
Остап Вишня |
Сом |
Усмішка (лірична поезія в прозі) |
Реалізм, соцреалізм,неонародництво |
Розповідь про гігантського сома |
Виховання любові до природи |
Річка Оскіл на Харківщині поблизу Ізюма |
1953р. |
Сом, дід Панько, рибалка, автор |
|
| |
Микола Гурович Куліш |
|
Мина Мазайло |
Сатирична комедія (філологічний воде віль), трагікомедія |
модернізм |
«Міщанство й українізація» |
Засудження міщанства, національної упередженості та зверхності |
М.Харків, Район Холодної Гори |
1929р. |
Мина Мазайло, йогородина: КилИна (Лина), Рина (Мокрина), Мокій, Мотрона Розторгуєва з курська, Дядько Тарас Із Києва, Уля Розсоха, Баронова-Козино, комсомольці
|
|
Українізація 20-х років | |
Автор |
Псевдонім |
Назва |
Жанр |
Напрям, метод, стиль |
Тема |
Головна думка |
Місце |
Час |
Герої |
Присвята, епіграф |
Історична основа, прототип | |
Богдан-Ігор Васи льович Антонич (Лемківщина) |
|
Різдво |
Лірич ний вірш, філософська лірика |
Сюрреалізм,неоромантизм |
Таїнство різдвяного вечора |
Єдність язичницьких іхристиянських звичаїв у потягу до божественного начала |
Лемків ське містер ко Дукля |
Різвяний вечір |
Новонароджений Бог, лемки, місяць, Марія |
|
| |
Олександр Петрович Довженко |
|
Україна в огні |
кіноповість |
неоромантизм |
Початок війни, відступ радянських військ, доля родини Запорожців |
Невмиру щість української нації, заклик до збереження історичної пам'яті та високий моральних якостей |
С.Тополівка |
1941-1943р.р. |
Лаврін Запорожець, його родина: Тетяна, Роман, Іван,Ю Савка, Григорій, Трохим, Олеся, Христя Хутірна, Василь Кравчина, Мина Товченик, Заброда,Еріх фон Крауз та його син Людвіг, Мотря Левчиха |
|
| |
Олександр Петрович Довженко |
|
Зачарована Десна |
кіноповість |
неоромантизм |
Дитинство митця |
Оспівування краю дитинства, його людей з високими моральними якостями |
С.Сосниця на березі Десни |
1894-1910р.р. |
Сашко, Одарка Єрмолаївна (мати), Петро Семенович (батько), баба Марусина, дід Семен, Олександр Петрович |
|
«автобіографічне кінооповідань ня» | |
Автор |
Псевдонім |
Назва |
Жанр |
Напрям, метод, стиль |
Тема |
Головна думка |
Місце |
Час |
Герої |
Присвята, епіграф |
Історична основа, прототип | |
Андрій Самійло вич Малишко |
|
Пісня про рушник |
Пісня,особиста лірика |
Відродження народницького, шевченківського стилю |
Мати дарує синові рушник на згадку про рідний дім |
Материнська любов і відданість, рушник як символ життєвого шляху та рідної землі |
|
|
Мати, ліричний герой, доля, далека дорога, рушник вишиваний, дитинство, материнська ласкава усмішка, засмучені очі |
|
| |
Василь Андрійо вич Симонен ко |
|
Лебеді материнства |
Колискова, ліричний вірш, патріотична лірика |
Відродження народницького, шевченківського стилю |
Чарівна казка дитинства, материнська любов , з якої бере початок любов до рідної землі |
«можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину» |
Батьківська хата |
Шістдесяті роки |
Материнська добра ласка, лебеді рожеві, зорі сургучеві, білява хата, верби і тополі, мавки чорноброві, хлопців чорночубих диво-наречені |
|
| |
Олесь Терентійович Гончар |
|
За мить щастя |
новела |
романтизм |
Зображення кохання з першого погляду та розплати за нього |
Оспівування краси і сили справжнього кохання |
Угор ське село в Карпа тах |
Кінець Другої світової війни |
Артилерист Сашко Діденко, мадярка Лорі (Лариса), її чоловік, комбат Шадура, однополчани сашка, односельці Лариси
|
|
| |
Автор |
Псевдонім |
Назва |
Жанр |
Напрям, метод, стиль |
Тема |
Головна думка |
Місце |
Час |
Герої |
Присвята, епіграф |
Історична основа, прототип | |
Григір (Григорій)Михайлович Тютюнник |
|
Три зозулі з поклоном |
новела |
неоромантизм |
Складність людських стосунків, історія кохання, що не могло щасливо завершитись за будь-яких умов |
Звеличення любові як найвищої християнської цінності, що звеличує душу людини |
Село в Україні, «Сибір неісходима» |
Період Сталін ських репре сій |
Оповідач, його батьки:Михай ло й Софія, Марфа і Карпо Яркові, листоноша дядько Левко |
Любові всеви шній |
Новела створена під враженням від пісні сліпого бандуриста | |
Василь Семено вич Стус |
|
Як добре те, що смерті не боюсь я |
Ліричний вірш, патріотична та філософська |
сюрреалізм |
Передчуття смерті |
Незламність, віра у духовне воскресіння разом з народом |
Колима |
Період застою |
Хрест, Леся Українка, Франко, Шевченко, Сковорода |
|
Перебування в таборі в'язнів | |
Василь Семено вич Стус |
|
О земле втрачена, явися! |
Ліричний вірш, патріотична лірика |
сюрреалізм |
Теплий спогад про рідну землю |
Рідний край здатен відродити душу людини навіть після найважчих випробувань |
Сон поета |
|
сонця, гуси, ниви, джмелі, кохана та її краса |
|
Перебування в таборі в'язнів | |
Іван Федоро вич Драч |
|
Балада про соняшник |
балада |
модернізм |
Становлення митця, пізнання краси довколиш Нього, осягнення поезії |
Утвердження поезії, що є духовним виміром реального буття, нерозривний зв'язок поета з поезією та життям |
|
|
Сонце і Соняшник |
|
| |
Автор |
Псевдонім |
Назва |
Жанр |
Напрям, метод, стиль |
Тема |
Головна думка |
Місце |
Час |
Герої |
Присвята, епіграф |
Історична основа, прототип | |
Ліна Василівна Костенко |
|
Страшні слова, коли вони мовчать |
Ліричний вірш, філософська лірика |
модерн |
Значення слова в житті людини |
Усвідомлення поетом відповідальності за свою творчість |
|
|
Слово, поезія як неповторність, «дотик до душі» |
|
| |
Ліна Василівна Костенко |
|
Українське альфреско |
Ліричний вірш, філософська лірика |
модерн |
Розрив зв'язку між поколіннями |
Трагедія націїу зв'язку з розривом зв'язку поколінь |
Село, подвір'я діда і баби |
1980-ті роки |
Дід, баба, курочка ряба,вишні чорноокі, лелека, чуже дитя |
|
| |
Ліна Василівна Костенко |
|
Маруся Чурай |
Історичний роман у віршах |
Модерн, неоромантизм |
Нещасливе кохання марусі Чурай та Гриця Бобренка та життя України в 17 столітті |
Незнищен ність українського народу, глибока віра в його духовну силу |
Полтава, Київ |
17 сторіччя |
Маруся Чурай, її мати , батько Гордій Чурай, Гриць Бобренко, його мати - Бобренчиха. Іван Іскра, Полковник Мартин Пушкар, війт Семен Горбань, Лесько Черкес, Галя Вишняківна, старий Вишняк. |
Легенди про Марусю Чурай як піснетворку | ||
Іван Павлович Лозов'ягін |
Іван Багряний |
Тигролови |
Пригодницький роман |
неоромантизм |
Зображення трагічної долі людини за тоталітарного режиму |
Перемога добра над злом, збереження людської гідності та моральних цінностей за будь-яких обставин |
Сибір та Далекий Схід, територія Зеленого Клину |
30-ті роки 20 сторіччя |
Григорій Многогрішний (інженер-авіатор), родина Сірків:Наталка, Грицько, Денис, стара Сірчиха, мисливець Петро Дядоров, його дружина Фійона, майор НКВС Медвин |
Автобіографіч ні епізоди перебування у Бамлагу, втечі
| ||
Автор |
Псевдонім |
Назва |
Жанр |
Напрям, метод, стиль |
Тема |
Головна думка |
Місце |
Час |
Герої |
Присвята, епіграф |
Історична основа, прототип | |
Євген Филимонович Маланюк |
Імпе ратор заліз них строф |
Стилет чи стилос? |
Ліричний вірш, філософська та громад громад лірика |
неокласицизм |
Вибір життєвого шляху митця, призначення поетичної творчості |
Справжній вибір для патріота - служіння народові, боротьба за його кращу долю |
|
|
Дивний ліс, гіпнотичні кобри, золото тілі діви, набряклий вітром обрій |
|
|