Створення класу-проекта Рослини-символи України

Клас-проект "Рослини-символи України"

Мета проекту:

• Збагачувати знання учнів про рослинний світ рідного краю;

• Формувати поняття про рослини-символи України;

• Удосконалювати навички усного і писемного мовлення;

• Розвивати пізнавальну активність;

• Виховувати пошану до символів нашої держави;

• Сприяти формуванню почуття національної свідомості молодших школярів;

• Допомогти дітям у розкритті себе як творчої особистості;

• Виховувати соціокультурну особистість

Керівник проекту: вчитель Мельник Оксана Дмитрівна

Презентація проекту:

кабінет 203, Майстерня «Подорожуємо Україною»

1. Створення проектної стіни «Рослини-символи України» ;

2. Створення виставки творчих робіт різних жанрів;

3. Проведення конкурсу поетичної творчості «Я люблю Україну»;

4. Майстер- клас «Українська витинанка»;

5. Проведення екскурсій;

План роботи над проектом:

1. Об'єднання учасників у групи;

2. Збір і вивчення необхідної інформації;

3. Узагальнення і систематизація зібраних даних;

4. Створення колективної виставки творчих робіт;

5. Захист проекту у формі конкурсу поетичної творчості;

6. Створення фотозвіту і презентації;

7. Проведення екскурсій;

Завдання для учасників проекту:

• 1 група. Знайти інформацію про дерева символи (верба, дуб, вишня).

Підібрати прислів'я, загадки, вірші, легенди.



• 2 група. Знайти інформацію про калину- символ України.

Підібрати прислів'я, загадки, вірші, легенди.



• 3 група. Знайти інформацію про трав'янисті рослини символи.

(мак, соняшник, незабудка)

Підібрати прислів'я, загадки, вірші, легенди.



• 4 група. Знайти інформацію про трав'янисті рослини символи.

(барвінок, мальва, волошка)

Підібрати прислів'я, загадки, вірші, легенд.

- Усім групам підготувати творчі роботи

різних жанрів на виставку «Милуємось тобою, Україно!»;

- Підготуватися до конкурсу поетичної творчості «Я люблю Україну»;

Як результат дослідницької роботи у класі було створено проектну експозицію, де розмістили експонати та фотозвіт роботи над проектом.

Було проведено майстер-клас « Стилізація рослинних форм у декоративному мистецтві» та «Рослини- сииволи в українських витинанках». Цією роботою зацікавилися і деякі батьки. Вони створили у класі виставку власних робіт «Українська витинанка».

Майстер- клас «Українська витинанка»

У класі неодноразово проходили виставки творчих дитячих робіт. Діти створювали аплікації за власним задумом.

Виставки проходили і на коридорах школи, а у нас вони облаштовані під майстерні життєтворчості. Ми створили виставку дитячих робіт у майстерні «Подорожуємо Україною».

Діти готували повідомлення і проводили екскурсії. Їм допомагали наші експонати, які розміщені у класі.

Фрагменти виступів- екскурсій:

1. Мальва - берегиня української оселї

1 учень: О мальво, мальво, ти як сонце-диво!

Але ж в народі - дика рожа ти.

Тендітна, свіжа, ніжна і красива, -

Як цю красу навіки зберегти?..

2 учень: Прийшла до нас мальва з Південної Азії в XV столітті. Ця рослина поширена також по всьому Середземномор'ю і має понад півтори тисячі видів. Мальву вирощували ще в Стародавній Греції і в Стародавньому Єгипті.

3 учень: Високі стебла, густо вкриті яскравими ніжними квітками та великими лапатими листками, живою стіною закривають майже кожну сільську хату. Безліч відтінків: від білого, рожевого до червоного й багряного, створює дивовижну веселку навколо оселі.

4 учень: Назва мальва - латинського походження. В багатьох країнах ця назва досі існує саме в такій формі. Назва рожа - пізнішого походження, вірогідно, запозичена з німецької мови. В Україні цю квітку ще називають калачиками за формою плодів, схожих на калачі.

5 учень: Мальви в Україні ростуть і в дикому стані, в лісах, лісосмугах, на узбіччях доріг. Вони мають білий або блідо-рожевий колір, іноді використовуються як кормові рослини. Відваром дикої мальви лікують бронхіти, кашлі, роблять примочки. З культурних мальв темного кольору робили природні барвники.

6 учень: Відомо близько 30 видів цієї рослини. Мальва - символ любові до рідної землі, до свого народу, до батьківської хати. Уособлює духовне коріння людини, її вірність духовній спадщині предків.

Наприкінці екскурсії всі разом складаємо сенкан і читає група дітей вірш.

Мальва

Рожева, декоративна.

Росте, прикрашає, цвіте.

Мов зітканий різнобарвний килим.

Рожа.

Розквiтла мальва - хати оберiг

Розквітла мальва - хати оберіг,

Розквітла мальва - подарунок неба,

Її суцвіттям вишитий рушник

Мені лишила мати після себе.

Стоїть красуня ніжна і струнка

Всім перехожим заглядає в очі,

І ворухнеться серце юнака,

І заспіває серденько дівоче.

А одцвітаючи не схилить голови,

Затисне квітку листям пожовтілим,

І восени невтомний вартовий

Розкидає насіння що є сили. Татьяна Столяренко-Малярчук</</u>

ВЕРБА-СИМВОЛ РОДИННОГО ВОГНИЩА

1учень: Котики вербові

Сонце по діброві

Ходить, як лисичка.

Котики вербові

Жмурять жовті вічка.



Вже не хочуть спати,

Хоч і трішки сонні.

Гріють лапенята

На яснім осонні.

Анатолій Камінчук

2 учень: Ще в сиву давнину люди шанували вербу. Її оспівували в піснях і легендах, її образ - один з найулюбленіших у народі. Слов'яни вважали вербу символом родинного вогнища.

3 учень: З давніх-давен, як тільки луки покривалися травицею, сільська молодь улаштовувала традиційні весняні ігри. Вибравши з-поміж себе найудатливішу юнку, дівчата прихорошували її котиками та розпуклими вербовими галузками, наспівуючи веснянку:

«Ой вербо, вербице!

Час тобі, і вербице, розвиться!»



4 учень: Тим часом дітлахи на різні голоси закликали весну змайстрованими з верби свистульками. З гнучкої й легкої вербової деревини здавна народні майстри робили музичні інструменти. Українські кобзи та бандури також виготовлялися з верби. Зручні та легкі виходили з вербової деревини ложки.

5 учень: Народна медицина також використовує вербу. Настойкою з подрібненої кори лікують застуду та лихоманку, збивають жар. Відваром і порошком з кори очищають та вигоюють рани, нариви, опіки. З вербової кори в першій половині 20 століття було добуто саліцилову кислоту. Назва її походить від латинського слова «салікс», яке в перекладі й означає верба.

6 учень: Споконвіку відомо, що нема кращого матеріалу для плетіння, ніж вербове пруття. Плетуть з нього кошики, крісла, огорожі й різну тару, рибальські снасті.

7 учень: Там, де води мало, верба не росте. Здавна вона вказувала людям, де можна знайти воду. Тому й колодязі, як правило, копають там, де ростуть верби. «Де срібліє вербиця, там здорова водиця», - промовляє прислів'я. А здорова вона тому, що речовини, які містяться в деревині, знезаражують воду. Тому під вербою вода смачніша, тому й риби під вербовим корінням у заглибинах більше, тому й невелика вербова дощечка, покладена у відро, поліпшує смак води, дезінфікує її.

Вчитель: Коли Тараса Шевченка відправили з Орської фортеці на заслання, по дорозі в місті Гур'єві знайшов він гілочку верби. І, мабуть, так зажурило серце за рідною Україною, так нагадала вона йому далеку милу батьківщину, що не зміг покинути її, узяв з собою. Прибувши на місце заслання, посадив він ту маленьку лозину на непишному солдатському городі. Прийнялась гілочка, переборола місцеву спеку, пішла вгору і стала могутнім деревом. Уже друге сторіччя стоїть «шевченківська верба» у Форті Шєвченка.

Літературна сторінка:

Білі котики

На вербі, на пагіллі,

Білі-білі котики.

Доторкнуться лагідно

Лоскотливим дотиком,

Доторкнуться котики,

Білі, невеличкі,

До руки, до ротика,

До моєї щічки.

Відламаю гілочку,

Гілочку-вербичку,

Та поставлю в пляшечку,

В пляшечку, в водичку,

Щоб листочки-стрілочки

Стали розвиваться

На вербовій гілочці

У моїй кімнатці. Наталя Забіла