Позакласний захід 'Йде Великдень. . . !' (4 Клас)

НАВЧАЛЬНО-ВИХОВАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС №78

З ПОГЛИБЛЕНИМ ВИВЧЕННЯМ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

РАЗРОБКА ВИХОВНОЇ ГОДИНИ

«Йде Великдень в кожну хату!»

для учнів 3- 4класів

Підготувала: Білогуб О.В.,

учитель-методист

^{2013 р.}

«Йде Великдень в кожну хату!»

Задачі Ознайомити учнів з історією виникнення Великодніх свят; розвивати інтерес і виховувати повагу до звичаїв, традицій українського народу. Розширити знання дітей про писанкарство, викликати інтерес до культури українського народу. Виховувати пізнавальну діяльність учнів народознавчого характеру.

Учні стають у півколо і читають вірш про Великдень.

Учень 1 Великдень - свято навесні,

Веселий гомін у шпаківнях.

Прозоре небо, дні ясні,

Птахи вже повернулись з півдня.

Учень 2 До нас в кімнату залюбки

Веселий промінь сонця лине:

На вишивані рушники,

На стіл, на білу скатертину,

Учень 3 На паски пишні та пухкі,

На їх брилі молочно-білі,

На паростки вівса легкі,

Де крашанки лежать в тарілі.

Учень 4 Великдень… Все добро небес

Сьогодні тут, у нашім домі,

Вітаємось: Христос Воскрес!

Заходьте, друзі і знайомі!

Учитель Великдень-найсвітліше, найбільш шановане в народі свято, день Воскресіння Ісуса Христа. Христос Воскрес! Добро перемогло! Радістю сповнилися серця перших християн. Світло цієї радості іде до нас через століття.

• Як же готуються і святкують Великдень у нас на Україні?

Учень 1 Перед Великоднем іде Великий піст. Останній тиждень називається «Вербний». Люди у цей час не вживали м'ясо, молочні вироби, а у «Страсний» четвер до сходу сонця слід скупатися, щоб змити свої гріхи, й тричі перехреститися вологими руками. А ще в цей день прибирали в хаті.

Учень 2 Далі йде «Страсна» п'ятниця - день, коли завершуються основні роботи по господарству. Забороняється веселитися, співати. Їсти можна лише городину: капусту, картоплю, огірки. Ближче до вечора господині готуються до випікання великодніх пасок.

Учень 3 Потім «Страсна» субота, коли завершуються приготування до свята. Господині фарбують крашанки. Ввечері віруючі ідуть до церкви, несучі в кошиках «свячене», що складається з паски, сиру, хліба, масла, сала, ковбаси і, звичайно, крашанок. Священик освячує їжу святою водою і вітає людей словами: «Христос Воскрес!» У відповідь належить казати: «Воістину Воскрес!»

Учень 4 Повернувшись додому, сім'я сідає до столу, щоб розговітися після довготривалого посту. Перед прийняттям їжі необхідно прочитати «Отче наш». Цього дня суворо забороняється будь-яка робота. Люди ходять в гості, сповіщають добру новину: «Христос Воскрес!» , при цьому прийнято тричі цілуватися.

Учень 5 Великоднього понеділка прийнято вітати своїх родичів, хрещених батьків, дідів, бабів, приносячи у подарунок паски та крашанки. Хрещені батьки обов'язково мають дати дрібні гроші, цукерки та різні солодощі.

Учитель Народ склав багато прислів'їв та приказок до цього свята. Зараз ми пограємо в гру і зберемо прислів'я.

За тиждень Великдень, к Великому дню

Дороге яєчко перший раз закує зозуля

На Великдень недалечко червоне яєчко

Красна річка берегами, а здоровий, як вода, а багатий, як земля

Будь великий, як верба, а Великдень пирогами

Учитель Великодні свята - святі, світлі, радісні. Співають пташки, з'являється перша весняна молода травичка.

Учень 1 Задзвонив воскресний дзвін

І розкрились квіти -

Йде народ з усіх сторін,

Як же не радіти?

Учень 2 Що Христос воскрес для нас,

Сонце засіяло,

Що настав весняний час,

Зла - зими не стало.

Учень 3 Розспівалися пташки,

Радісно, святково,

Вкрила гори і горбки

Знов трава шовкова.

Учень 4 На травичці веснянки

Там виводять в свято -

Не пізнати: чи квітки,

Чи в квітках - дівчата?

Учитель Основні символи Великодня - паски і писанки, або крашанки.

• Які ж традиції випікання пасок?

Учень 1 Заводячи тісто не слід нікуди виходити, нічого позичати.

Учень 2 Як підходить тісто, треба, щоб нікого стороннього в хаті не було.

Учень 3 Садять паску в піч, примовляючи: «Паска зі столу у піч - нечисть з хати у ніч!»

Учень 4 Після чого тричі хрестять всі кутки у хаті. Теж саме повторюють перед тим, я к виймати вже готові паски.

Учитель Існує легенда, що коли Ісус Христос ходив з святим Петром по землі проповідувати, то якось зупинилися в селі, де жили іудеї. Побачивши Христа, вони почали кидати в нього камінням, грудками землі, і як торкався камінь Ісусової одежі, то робилась з нього писанка, а як торкалась грудка, то перетворювалась в крашанку. Святий Петро позбирав все те до кишені, а пізніше людям роздав. З того часу ніби й пішов звичай готувати писанки та крашанки на Великдень.

Учень 1 Я писанка розписана,

Я писанка краса,

Дарую людям радість

Як сонце в небесах.

Учень 2 Писанки святкові,

Різнокольорові,

Ми їх розписали

Вам подарували.

Учень 3 Хай вони приносять

Мир у ваші хати

Разом з вами будем

Пасху святкувати!

Учень 4 Свою писанку найпершу

Я для себе залишу,

А для братика й сестрички

Я ще кращу напишу.

Учитель На писанках можна побачити різні символи-узори.

символічні

з господарськими рослинні

мотивами

Писанкові узори - символи

релігійні із мотивами живих істот

геометричні

Учні, тримаючи в руках аркуші різного кольору, розповідають, що означає кожен колір в писанці.

Учень 1 Червона фарба означає радість життя, любов, для молодих - надію на одруження.

Учень 2 Жовта присвячена сонцеві, зорям і місяцеві, в господарстві - урожай, тепло, приріст покоління.

Учень 3 Зелена символізує весну, воскресіння природи, багатство рослинного й тваринного світу.

Учень 4 Червона з білим означає пошану до духів, подяку за охорону від злих сил. Кілька фарб, 4-5 одночасно, означають родинне щастя, мир, любов.

Учень 5 Чорна означає багно, надра землі, трясовину, чорного крука, чорну ворону, бурю, негоду, нещастя.

Учень 6 Чорна з білим - жалоба, пошана до духів, подяка за охорону.

Учень 7 Бронзова (коричнева) фарба - матір-земля, її врожай, щедрість для людини.

Учитель Всі ми любимо відгадувати загадки. Сьогодні вони незвичні-Великодні.

Учень 1 Із найкращого борошна

Мене матінка спекла,

Яєць, масла в мене клала,

Щоб пишніша виростала.

У Великоднім кошику,

Погляньте, будь-ласка,

Завжди величаюся і зовуся…….(паска)

Учень 2 Ану відгадайте, дітки:

Я гарна, наче квітка.

Розписана, мальована,

В Великий день дарована. (Писанка)

Учень 3 У фарбах катається,

До церкви збирається? (Яйце)

Учень 4 Лежу на столі біля круглої паски,

Моргаю до сиру, тулюсь до ковбаски,

До хрону, до масла, до баби сміюся,

Ану відгадайте-но, як я зовуся? (Писанка)

Учитель Великодні дні веселі, щасливі. Люди веселяться. Ось і ми з вами пограємо.

Учень 1 Стали діти у кільце

В кожного в руках яйце.

Марті випало на славу

Розпочати цю забаву,

Дуже милу, престару

Великодню гру.

Учень 2 Ходить дівчина кільцем

І постукує яйцем…

Що не стукне - трісь і трісь, -

Яйця тріскають чиїсь…

Мартине-ціле, тверде,-

Марта радо далі йде…

Учень 3 Стук-стук-стук…

І раптом - хрусь!

Гру продовжує Петрусь.

Стукнув всього разів три

І так само вийшов з гри.

Учень 4 За Петром пішов Максим,

Декілька дівчат за ним…

В Олі писанка ціла,

Оля в грі перемогла.

Учень 5 А тепер, відомо всім,

Всі за стіл до Олі в дім -

Їсти яйця, все що є…

Просить той, хто виграє.

Гра у Великодній дзвін.

На поклик одного з хлопців: «У дзвін!» - весь хлоп'ячий гурт стає тісним колом. Хто не встиг - стає «серцем дзвона», йде всередину.

З кола всі хлопці простягають до «серця» руки, але швидко висмикують, щоб «серце дзвона» не схопило. Хлопці весь час підспівують: «Дзінь-дзелень….» Той, що всередині, намагається когось за простягнуту руку зловити і втягнути до середини. Якщо це вдалося зробити, тоді втягнутий стає «серцем дзвона», а той, що був усередині, стає в коло.

Учитель На цьому наша виховна година закінчилась. Іще раз вітаю усіх з Великоднем!