- Учителю
- Методичний матеріал на тему 'Етимологія математичних понять' (5 - 11 клас)
Методичний матеріал на тему 'Етимологія математичних понять' (5 - 11 клас)
Етимологія математичних понять.
А
Апофема (гр.αποτιυημι - відкладаю) - висота бічної грані піраміди.
Абсциса (лат.abscissa-відрізок) - одна з декартових координат.
Аксіома (гр. αξιωμα) - положення,яке приймається без доведень.
Аргумент (лат. argumentum) - величина,що стоїть під знаком функції.
Арифметика (гр.αριυμος - число) - наука про числа.
Арксинус (лат.arcus - дуга і синус) числа а-це таке число α з відрізка [-π/2; π/2 ] ,що його синус дорівнює а.
Асимптота(гр.ασύμπτωτος - не збігається) - пряма, до якої точка кривої необмежено наближається при віддаленні в нескінченність.
Б
Бісектриса (фр.bissectrice - та, що розтинає навпіл) - пряма,що виходить з вершини кута і ділить його навпіл.
В
Вектор (лат.vector-ведучий) - напрямлений відрізок.
Г
Графік (гр. γραφω - пишу,малюю) - лінія,що визначається рівнянням виду y=f(x)
Градус (лат. gradus - крок,ступінь) - одиниця виміру кута.
Гіперболоїд (гр. hyperbole - перебільшення)
Границя ( лат. limes - границя)
Д
Дискримінант (лат. discriminans - розрізняючий) - вираз в2-4ас,що дозволяє визначити кількість коренів квадратного рівняння.
Дистрибутивність (лат. distributivus - розподіляючий) розподіляючий закон.
Диференціал (лат. differentia - різниця.)
Діаграма (гр. διαγραμμα - малюнок,фігура) - графічне зображення,що наочно показує співвідношення між величинами.
Діагональ (гр. διαγωνιος-ідучий від кута до кута) - відрізок,що з'єднує дві протилежні вершини.
Діаметр (гр. διαμετρος - поперечник) - хорда, що проходить через центр круга або кола.
Дійсні числа R (фр. reel - дійсний).
Е
Екстремум (лат. extremum - крайнє) - значення функції в точці екстремума.
Еліпс (гр.ελλειψις - недолік)
Еталони (фр.etalon) - великої точності зразки одиниць виміру і вимірних приладів.
І
Інтеграл (лат. integer - цілий)
Інверсія (лат. inversio - переставлення) - перестановка.
Індекс (лат. index - показник) - числовий чи буквений значок.
Інтервал (лат. intervallum - проміжок,віддаль) - множина дійсних чисел,що задовольняють нерівність а<�����
��аціональний (лат. irrationalis - безглуздий)
К
Квадрат (лат. quadratus - чотирикутний) - прямокутник з рівними сторонами.
Коефіцієнт (лат. со-спільно та efficient - утворюючий)
Комбінаторика (лат. combinatio - сполучення ) - розділ математики, щовивчає питання,пов'язані з підрахуванням числа можливих комбінацій з даної кінечної множини.
Комплексні числа С (фр. complexe - комплексний)
Комутативність (лат. commutativus - змінюючий) - переставний закон.
Константа (лат. constans - незмінний) - постійна величина.
Конус (гр. conos - соснова шишка.)
Координати (лат. со - спільно та ordinatus - упорядкований)- величини, що визначають положення точки на площині.
Куб (лат. cubus)
Л
Лемма (гр. λημμα) - допоміжне твердження, яке використовується при доведенні теореми.
Лінія (лат. linea) - основне поняття математики.
Логарифм (гр. λογος - відношення та αριψμος - число) - додатного числа х за основою а,називається показник степеня, до якої треба піднести а,щоб отримати х.
Логіка (гр. λογιχη - наука про мислення)
М
Медіана (лат. medianus - середній) - відрізок, що з'єднує вершину трикутника із серединою протилежної сторони.
Мікро- (гр. μιχροζ - малий)
Мінус (лат. minus - менше)
Мода (лат. modus - міра,спосіб,вид.)
Модуль (лат. modulus - міра) - це те саме число,якщо воно не від'ємне, і протилежне, якщо воно від'ємне.
Н
Нормаль (лат. normalis - прямий)
Нуль (лат. nullus - ніякий)
О
Овал (лат. ovum - яйце)
Операція (лат. operatio - дія)
Ортоцентр (гр. ορτος - прямий та лат. centrum - центр) - центр перетину всіх висот трикутника.
П
Парабола (гр. παραβολη)-графік квадратичної функції у=ах+вх+с.
Паралелепіпед (гр. παραλληλος - паралельні та επιπεδον -площина) - призма, в основі якої лежить паралелограм, якщо прямий - то в основі прямокутник.
Паралелограм (гр. παραλληλος - паралельний та γραμμη - лінія) - чотирикутник,у якого протилежні сторони попарно паралельні.
Параметр (гр. παραμετρων - відміряючий) - допоміжна змінна, що входить до складу формули і виразу.
Період (гр. περιοδος - кругообіг) - проміжок,протягом якого відбувається подія.
Перспектива (лат. perspicio - добре бачу) - спосіб зображення фігур, якими їх видно з однієї нерухомої точки.
Периметр (гр. περιμετεω - вимірюю навколо) - довжина замкнутого контура.
Перпендикуляр (лат. perpendiculum - вис) - пряма, що перетинає пряму чи площину під кутом 90°.
Піраміда (pyra- вогонь та midos- міра).Відношення довжини основи піраміди Хеопса до її висоти, розділеної навпіл дорівнює числу π (до 6 знака).
Пі (скор. від лат. periferia)
Планіметрія (лат. рlanum - площина та гр. μετρεω - вимірюю)- розділ геометрії, в якому вивчаються фігури, розміщені в одній площині.
Плюс (лат. plus - більше)
Призма (гр. πριδμα) - многогранник, у якого 2 грані - правильні n-кутники, що лежать в паралельних площинах,а інші n граней-паралелограми.
Прогресія (лат. рrogressus - розвиток) - послідовність чисел, в якій кожне наступне число пов'язане з попереднім певним співвідношенням.
Пропорція (лат. proportio - cпіввідношення) - рівність двох відношень.
Проекція (лат. projectio - кидок вперед)
Проценти (лат. pro centum- на сотню) - сота частина числа.
Р
Радикал (лат. radix - корінь)- математичний знак √
Радіус (лат. radius - спиця колеса) - відрізок прямої, що сполучає будь-яку точку кола з центром кола.
Раціональні числа Q ( фр. quotient - співвідношення)
Ромб (гр. ρομβοζ - кружіння) - паралелограм з рівними сторонами.
С
Сегмент (лат. seco - розтинаю) - частина круга,обмежена дугою і хордою, що стягує її.
Сектор (лат. seco - розтинаю) - ділянка,обмежена радіальними прямими.
Симетрія (гр. ςυμμετρια - співрозмірність) - періодичне повторення частин фігури в просторі.
Синус (лат.sinus- згин,кривина)- функція кута.
Статистика (лат.status- стан)- наука,що збирає, обробляє, вивчає різні дані, пов'язані з масовими явищами.
Сфера
Т
Тангенс (лат. tangens - той, що дотикається) - функція кута.
Тетраедр (гр. τέτρά- чотири, εδρα - грань)
Транспортир (лат. transporto - переношу) - прилад для вимірювання і побудови кутів.
Трапеція (гр. τραπεζιον - столик) - чотирикутник, у якого 2 протилежні сторони параллельні.
Тригонометрія (гр. τριγωνον - трикутник та μετρεω - вимірюю) - розділ математики, де вивчають тригонометричні функції.
Ф
Факторіал (фр. factor - співмножник)
Функція (лат. functio - призначення)
Формула (лат. formula - правило, спосіб) - буквений вираз, що показує залежність між величинами.
Ц
Циркуль (лат. circulus - коло,круг) - інструмент для побудови кола і вимірювання відрізків.
Циклоїда (гр. kykloides - круговидний.)
Циліндр (гр. kylindros - валик)
Цифри (араб. as-siffre) - математичні знаки.
Ч
Число (лат. numerus)
Ш
Шкала (лат.scalae - східці) - деталь вимірювальних приладів.